Група військовослужбовців Німеччини, яка прибула до Гренландії на навчання 15 січня за ініціативи Данії, вже покинула острів.
Кореспондент видання Bild побачив німецьких солдатів з усіма речами в аеропорту столиці Гренландії Нуука.
Медіа писало, що вранці 18 січня розвідувальна група Бундесверу з 15 військових терміново і без пояснень отримала наказ летіти додому. За даними журналістів, місія завершилася раніше, ніж планувалося, а усі попередньо сплановані зустрічі та заходи скасували.
Притому, як зазначало Bild, командувач розвідувальної групи адмірал Штефан Паулі лише напередодні розповідав, що вони з партнерами обмінялися думками про подальшу співпрацю, доповів про це Берліну і чекав схвалення, щоб обговорити наступні кроки з Данією.
Проте згодом Bild з посиланням на Міноборони Німеччини уточнило, що військові покинули Гренландію все-таки планово.
Там зазначили, що їхній ознайомчий візит на острів спершу планувався на 15—17 січня. До 18 січня поїздку вирішили не продовжувати через погодні умови. Тому вдень німецькі військові покинули острів і вирушили до Копенгагену.
Представник армії Німеччини заявив, що військові завершили розвідку в Гренландії згідно з планом, і назвав її результати «такими, що всіх задовольняють».
Спочатку видання припускало, що швидкий відʼїзд військових Німеччини може бути повʼязано з нещодавніми погрозами Дональда Трампа з лютого ввести мита проти восьми країн, які відправили до Гренландії військових. Йшлося про Данію, Норвегію, Швецію, Францію, Німеччину, Велику Британію, Нідерланди та Фінляндію.
Згодом ці країни заявили, що «повністю солідарні з Королівством Данія та народом Гренландії», а «погрози запровадження тарифів підривають трансатлантичні відносини».
Що відбувається з Гренландією
У грудні 2024 року президент США Дональд Трамп заявив, що «володіння і контроль над Гренландією є абсолютною необхідністю» для нацбезпеки США. Згодом він знову й знову повторював, що хоче заволодіти островом.
У відповідь прем’єрка Данії Метте Фредеріксен закликала президента США «припинити погрози». Данія вирішила суттєво збільшити витрати на оборону острова, а також змінила королівський герб, щоб на ньому став помітніший символ Гренландії та Фарерських островів.
У листопаді МЗС Данії заявило, що запустило «нічну варту», аби відстежувати заяви та дії Дональда Трампа, поки Копенгаген спить.
Reuters із посиланням на джерела 8 січня писало, що адміністрація Трампа обговорює можливість платити гренландцям від $10 000 до $100 000, щоб вони захотіли приєднатися до США. Опитування свідчать, що майже 85% мешканців Гренландії проти її виходу зі складу Данського королівства та приєднання до складу США.
13 січня конгресмен-республіканець Ренді Файн представив у Палаті представників США законопроєкт, який передбачає анексію Гренландії та надання їй статусу 51-го штату США.
Трамп заявив, що Гренландія необхідна США задля створення «золотого купола», і наголосив, що НАТО має сприяти цьому. NBC News писало, що держсекретарю США Марко Рубіо вже доручили підготувати пропозицію купівлі острова. Експерти оцінили, що це може обійтися Штатам у $700 млрд.
Після чергових погроз президента США Данія вирішила направити додаткову техніку та війська до Гренландії «у зв’язку з навчальною діяльністю».