Європейська комісія вперше офіційно закладає у фінансове планування сценарій, за яким повномасштабна війна Росії проти України може завершитися наприкінці 2026 року.
Про це йдеться у внутрішньому листі президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн, який отримали в своє розпорядження журналісти Euronews.
У документі фон дер Ляєн описує потреби України на найближчі роки та можливі механізми підтримки.
За оцінками МВФ і української влади, у 2026—2027 роках Києву знадобиться €83,4 млрд на утримання армії та €55,2 млрд на стабілізацію економіки та покриття бюджетного дефіциту. Саме ці цифри Єврокомісія бере за основу, моделюючи майбутню допомогу.
Попри те що припинення вогню поки залишається недосяжним, ЄС уже готується до переходу України у післявоєнну фазу, що потребуватиме значних фінансових вливань для відбудови та підтримки держави.
У документі фон дер Ляєн описала три можливі сценарії фінансування:
- €90 млрд у вигляді грантів від країн-членів — без повернення, але з навантаженням на національні бюджети;
- €90 млрд спільного боргу ЄС, для якого потрібна одностайність країн-членів. Угорщина вже виступила проти;
- €140 млрд у формі «репараційної позики», забезпеченої прибутками заморожених російських активів. Україна почне погашення лише після того, як Росія погодиться компенсувати збитки від війни.
Перші два варіанти збільшують фіскальний тиск на бюджети ЄС, тоді як третій дозволяє уникнути додаткових витрат — саме тому він розглядається як найбільш політично прийнятний.
Що за «репараційний кредит»
Про можливість надати Україні кредит на €140 мільярдів коштом заморожених російських активів говорять з початку жовтня. Тоді лідери ЄС не змогли домовитись про кредит — проти виступала Бельгія, а Франція і Люксембург непокоїлися через правові наслідки.
Єврокомісія запропонувала надати Україні кредит коштом державних активів РФ, що зберігаються в Euroclear — бельгійській фінансовій установі. За планом, якщо Росія відмовиться виплачувати репарації Україні після війни, вона втратить права на ці активи.
Бельгія виступала проти через занепокоєння, що Росія подасть позов проти неї, якщо план втілять у життя. Бельгійський премʼєр Барт де Вевер просив інші 26 країн ЄС гарантувати покриття юридичних і фінансових ризиків.
Politico 21 жовтня писало, що посли країн ЄС попередньо погодили план надання «репараційного кредиту» для України. Однак на засіданні 23 жовтня лідери ЄС не погодили виділення кредиту і відклали це питання до грудня.
Euronews 8 листопада писав, що переговори між Єврокомісією та владою Бельгії про використання заморожених російських активів для допомоги Україні поки що не принесли результату.
Тим часом Росія, за даними Bloomberg, підготувала відповідь Заходу на можливу «репараційну позику» Україні — буде націоналізовувати іноземні активи.