Премʼєр-міністр Франції Себастьян Лекорню ввечері 12 жовтня представив свій новий уряд.
Про це пишуть Politico та Reuters.
Новий кабінет міністрів складається як з державних службовців, так і з політиків, зокрема з членів попереднього уряду Лекорню.
На своїх посадах залишились міністр юстиції Жеральд Дарманен, міністерка бюджету Амелі де Моншален, міністр закордонних справ Жан-Ноель Барро, а також міністр економіки та фінансів Ролан Лескюр.
Консерваторка Катрін Вотрен, яка обіймала посаду міністерки охорони здоров’я та праці в уряді колишнього прем’єр-міністра Франсуа Байру, стала новою міністеркою оборони. Консерваторки Анні Женевар і Рашида Даті залишаються на своїх посадах міністерки сільського господарства та міністерки культури відповідно.
Їхнє входження до уряду означає, що всі три більше не можуть вважати себе членами консервативної партії «Республіканці». У партії заявили, що її керівництво проголосувало проти участі у формуванні наступного французького уряду.
Найпомітнішою зміною стало призначення на посаду міністра внутрішніх справ Лорана Нуньєса — очільника поліції Парижу, який замінив на посаді Бруно Ретайо, лідера консервативної Республіканської партії, що має власні президентські амбіції.
Колишній голова державної залізничної компанії SNCF Жан-П’єр Фаранду стане міністром праці. А на посаду міністра освіти запропонували держслужбовця Едуара Жеффрея.
Як зазначає Politico, ультраправе «Національне об’єднання» та ультраліва «Нескорена Франція» вже чітко заявили, що проголосують проти уряду. Разом вони контролюють понад третину місць у Національних зборах Франції, найвпливовішій нижній палаті парламенту.
Соціалістична партія, чия мовчазна підтримка буде ключовою для виживання уряду Лекорню, заявила, що вирішить, чи скидати новий уряд, ґрунтуючись на конкретних пропозиціях Лекорню, особливо щодо можливого призупинення суперечливої пенсійної реформи, ухваленої Макроном.
Політична криза у Франції
Після парламентських виборів у червні — липні 2024 року Національна асамблея була розділена на три основні блоки: ліву коаліцію, відому як «Новий народний фронт», центристських союзників президента Емманюеля Макрона і ультраправу партію «Національне обʼєднання». Жоден з блоків не отримав абсолютної більшості.
У вересні Макрон попросив тодішнього премʼєра Мішеля Барньє сформувати уряд, в якому домінуватимуть республіканці та центристи. Барньє до останнього вів переговори з «Національним обʼєднанням» і пішов на кілька поступок, аби задовольнити їхні бюджетні вимоги. Однак французькі ультраправі назвали їх недостатніми.
Опозиція ініціювала голосування за вотум недовіри уряду Барньє після того, як він вирішив провести законопроєкт про бюджет соціального страхування на 2025 рік в обхід голосування депутатів.
Національна асамблея 4 грудня проголосувала за вотум недовіри уряду Барньє. 23 грудня у Франції утворили новий уряд, який очолив Франсуа Байру.
Наприкінці літа 2025 року Байру подав пропозицію парламенту проголосувати за вотум довіри, щоб вийти з багатомісячного глухого кута щодо його бюджету жорсткої економії. Національні збори 8 вересня провалили вотум довіри уряду, а Байру став першим премʼєр-міністром в історії сучасної Франції, який залишив посаду через провал вотуму довіри, а не підтримку вотуму недовіри.
9 вересня новим премʼєром призначили колишнього міністра оборони Себастьяна Лекорню. Він подав у відставку вже за місяць після критики складу його уряду. 10 жовтня Лекорню перепризначили на посаду.