Президент Франції Емманнюель Макрон ввечері 9 вересня призначив премʼєр-міністром міністра Збройних сил Себастьяна Лекорню.
Про це пише France 24.
39-річний Лекорню є наймолодшим очільником уряду в історії Франції. Колишній консерватор, Лекорню приєднався до центристського руху Макрона перед його першим президентським терміном у 2017 році.
Він обіймав посади міністра у справах місцевого самоврядування, а під час час протестів «жовтих жилетів», що почалися у 2018 році через підвищення податку на паливо, зміг стримати масове обурення за допомогою діалогу. Також у 2021 році він запропонував переговори щодо автономії під час заворушень у Гваделупі.
На посаді міністра оборони Лекорню підтримував переозброєння Франції та військову підтримку і співпрацю з Україною.
Призначення Лекорню — лояльного до Макрона центриста та колишнього консерватора — може продовжити кризу незгоди між парламентом і президентом. Ліві сили, які перемогли на парламентських виборах влітку 2024 року, вимагають, щоб Макрон призначив очільника уряд від них.
Що передувало
Після парламентських виборів у червні — липні 2024 року Національна асамблея була розділена на три основні блоки: ліву коаліцію, відому як «Новий народний фронт», центристських союзників президента Емманюеля Макрона і ультраправу партію «Національне обʼєднання». Жоден з блоків не отримав абсолютної більшості.
У вересні Макрон попросив тодішнього премʼєра Мішеля Барньє сформувати уряд, в якому домінуватимуть республіканці та центристи. Барньє до останнього вів переговори з «Національним обʼєднанням» і пішов на кілька поступок, аби задовольнити їхні бюджетні вимоги. Однак французькі ультраправі назвали їх недостатніми.
Опозиція ініціювала голосування за вотум недовіри уряду Барньє після того, як він вирішив провести законопроєкт про бюджет соціального страхування на 2025 рік (який передбачав значну економію бюджету, зокрема підвищенням податків) в обхід голосування депутатів. Опозиційні сили були незгодні з цим законопроєктом.
Національна асамблея, нижня палата парламенту Франції, 4 грудня проголосувала за вотум недовіри уряду премʼєр-міністра Мішеля Барньє. 23 грудня у Франції утворили новий уряд, який очолив Франсуа Байру.
Наприкінці літа 2025 року Байру подав пропозицію парламенту проголосувати за вотум довіри, щоб вийти з багатомісячного глухого кута щодо його бюджету жорсткої економії. Національні збори Франції ввечері 8 вересня провалили вотум довіри уряду. Франсуа Байру став першим премʼєр-міністром в історії сучасної Франції, який залишив посаду через провал вотуму довіри, а не підтримку вотуму недовіри.