Цього тижня російські дрони масово вторглися в повітряний простір Польщі, в Непалі молодь скинула уряд і обрала новий у Discord, а в Сполучених Штатах застрелили ультраправого активіста Чарлі Кірка.
«Бабель» зібрав головні події тижня, щоб ви були в курсі новин.
Відновлення трансляцій Верховної Ради
Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук підписав постанову № 13719, яка відновлює прямі трансляції засідань парламенту. Постанову ухвалили 4 вересня. Її підтримали 266 депутатів.
Наступне пленарне засідання Верховної Ради вже транслюватиме телеканал «Рада». Воно відбудеться у вівторок, 16 вересня.
Атака Ізраїлю по Катару
Близько 16:00 9 вересня Військово-повітряні сили Ізраїлю завдали авіаудару по керівництву ХАМАС у столиці Катару Досі. Керівництво ХАМАС зустрілося, щоб обговорити останню пропозицію президента США Трампа щодо завершення бойових дій. Через атаку ніхто із намічених цілей не загинув.
Прессекретарка Білого дому Керолайн Левітт заявила, що Трамп дуже засмучений через місце атаки, але сподівається, що «інцидент стане можливістю для миру». У Катарі розміщується Центральне командування Міноборони США, в чию відповідальність входять Близький Схід і Центральна Азія.
Вторгнення російських дронів у Польщу
Вночі 10 вересня повітряний простір Польщі порушили російські дрони — під час атаки Росії на Україну. Це було вперше, коли польська авіація збивала безпілотники над своєю територією. Їй допомагали союзники по НАТО, зокрема Нідерланди.
Премʼєр Польщі Дональд Туск заявив, що повітряний простір Польщі порушили щонайменше 19 разів. Уперше дрони залетіли не з України, «внаслідок помилок або невеликих російських провокацій», а з території Білорусі. Польська влада назвала інцидент «актом агресії».
Соцмережі
12 вересня генеральний секретар НАТО Марк Рютте і головнокомандувач Альянсу Алексус Грінкевич анонсували початок у Польщі операції «Східний вартовий». Вона передбачає залучення різних видів техніки сухопутних і повітряних сил.
Вбивство американського активіста Чарлі Кірка
Американський ультраправий активіст Чарлі Кірк загинув після стрілянини 10 вересня на заході в кампусі Університету долини Юти. Нападник стріляв у Кірка під час його виступу із сусідньої будівлі, з відстані близько 180 метрів.
Чарлі Кірк був одним з найпомітніших правих активістів і медійних персон у США. Він був довіреним союзником Трампа, відвідував його інавгурацію та регулярно бував у Білому домі. Кірк активно критикував військову та фінансову допомогу США Україні й часто поширював проросійський наратив. Зокрема, він називав президента Володимира Зеленського «маріонеткою ЦРУ» і стверджував, що схід України «історично належить Росії».
Charlie Kirk / Facebook
12 вересня ймовірного вбивцю затримали. Ним виявився 22-річний студент з Юти Тайлер Робінсон. Президент США Дональд Трамп оголосив, що підозрюваного здав його ж батько, якому син зізнався в скоєному.
Підозрюваний у чатах Discord разом зі своїм сусідом по кімнаті домовився загорнути гвинтівку в рушник біля снайперського гнізда, де її й знайшли невдовзі після вбивства Кірка. На гільзах, які знайшли на місці, він зробив надписи: «Якщо ти це читаєш, то ти гей, ЛОЛ» — і «Гей, фашист! Лови!».
На невикористаній кулі кілька разів було написано Bella, Ciao, що італійською означає «прощавай, красуне» — фраза, яку вживали борці з нацистами в Другій світовій війні.
Революція покоління Z у Непалі
На початку вересня в Непалі спалахнули наймасовіші протести сучасної історії країни — під назвою «Демонстрації покоління Z». Після того як уряд заборонив соцмережі, молодь вийшла на вулиці Катманду та інших міст, щоб висловити своє невдоволення корупцією та безробіттям.
Getty Images / «Бабель»
Мирні акції швидко переросли в масові заворушення: протестувальники прорвали охорону парламенту, атакували урядові будівлі та резиденції чиновників, підпалили будівлю парламенту, а влада відповіла водометами, сльозогінним газом і гумовими кулями, що призвело до десятків поранених і загиблих.
Прем’єр-міністр Непалу Шарма Олі подав у відставку 9 вересня на тлі масових протестів у країні.
Щоб обговорювати політичні рішення, непальці скористалися Discord — платформою, яку популяризували відеогеймери. За чотири дні до чату приєдналися 145 тисяч непальців.
Виконувачкою обовʼязків лідера Непалу 12 вересня призначили Сушилу Каркі — колишню голову Верховного суду та антикорупціонерку. Її кандидатуру найбільше підтримували в Discord чатах.
Звільнення білоруських політвʼязнів і зникнення Миколи Статкевича
11 вересня представник Трампа Джон Коул зустрівся в Мінську із самопроголошеним президентом Білорусі Олександром Лукашенком. США зняли санкції з авіакомпанії «Белавіа», у відповідь Лукашенко звільнив із вʼязниці 52 політвʼязнів. Окрім білорусів, серед них: шість громадян Литви, по двоє — Латвії, Польщі та Німеччини, один громадянин Франції та один Великої Британії.
Пізніше білоруські медіа писали, що четверо зі звільнених політвʼязнів відмовлялися залишити Білорусь. Вони заявляли, що звільнення з в’язниці з подальшим видворенням з країни — це депортація, що за статтею 7 Римського статуту Міжнародного кримінального суду є злочином проти людства. Хоча Білорусь не підписувала Римський статут, до нього приєдналася Литва, куди колишніх політвʼязнів хотіли вивезти.
Серед тих, хто відмовлявся залишати Білорусь, був 69-річний лідер партії «Народна громада», колишній кандидат у президенти Білорусі Микола Статкевич. Місце його перебування досі невідоме.
Getty Images / «Бабель»
«Белсат» писало, що Статкевич «практично вибив двері, вилетів з автобуса і побіг на територію Білорусі». Кілька годин він стояв біля кордону на білоруській стороні, його було видно на камері спостереження. Дружина, американські дипломати та ще кілька людей намагалися переконати його залишити Білорусь, але не змогли.
Один зі звільнених і депортованих Сергій Спариш розповів, що Статкевич переконаний: справжній білоруський лідер не може жити за межами Білорусі.