Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) прокоментувало критику громадських активістів і заяв у медіа «щодо нібито поверхневого моніторингу способу життя одного з високопосадовців Служби безпеки України (СБУ)».
Імʼя посадовця не вказують, але з деталей випливає, що йдеться про генерала СБУ Іллю Вітюка, якому Національне антикорупційне бюро оголосило підозру в незаконному збагаченні та недостовірному декларуванні.
У НАЗК кажуть, що діяли в межах закону, дослідивши всю доступну інформацію та факти. У відомстві наголошують, що під час моніторингу способу життя не можуть перевіряти фіктивність підприємницької діяльності, отримувати доступ до особистого листування чи проводити обшуки. Такі повноваження належать саме правоохоронним органам.
Ідеться про те, що фахівці Агентства не можуть проводити кримінальні розслідування або оперативно-розшукову роботу — це робота правоохоронців. Саме вони займаються обшуками, тимчасовим вилученням речей і документів, а також негласними слідчими діями. У НАЗК наголосили, що такі дії проводять за Кримінальним процесуальним кодексом України та зазвичай за ухвалою слідчого судді.
Водночас зауважують, що Агентство може робити запити й отримувати інформацію з державних реєстрів, а дані з Єдиного реєстру досудових розслідувань надають за правилами, затвердженими спільно з генеральним прокурором. Статус і повноваження співробітників НАЗК, які проводять перевірки, визначає закон.
У відомстві кажуть, що побачивши підстави для моніторингу способу життя посадовця, Агентство звернулося до Офісу генерального прокурора (тоді САП була структурним підрозділом ОГП). Працівники НАЗК дізнавалися, чи є кримінальні справи проти Вітюка або чи намагалися визнавати його активи необґрунтованими. Їм повідомили, що таких фактів немає.
У НАЗК резюмували, що результати їхнього моніторингу способу життя посадовців і результати досудового розслідування правоохоронних органів можуть відрізнятися «через різний обсяг інструментів, закріплених у їхніх повноваженнях».
На судовому засіданні, де Вітюку обрали запобіжний захід, прокурор САП Віталій Кравець заявив, що до моніторингу НАЗК підійшло поверхнево.
«Ми не виключаємо, що зважаючи на посаду, яку обіймав підозрюваний, відбувався вплив на посадовців Агентства», — заявив він тоді.
На це НАЗК заявило про «відсутність будь-якого зовнішнього впливу на свою діяльність у всіх напрямах роботи». Кажуть, що вже надіслали офіційний запит, щоб отримати конкретні факти, на які Кравець посилався у своєму виступі.
Що передувало
Журналіст проєкту «Слідство.Інфо» Євгеній Шульгат 4 квітня 2024 року оприлюднив розслідування про те, що дружина Вітюка у грудні 2023 року придбала квартиру в столичному житловому комплексі преміум-класу. У декларації посадовця зазначено, що за квартиру сплатили 12,8 мільйона гривень, хоча її ринкова вартість перевищує 20 мільйонів.
«Слідство.Інфо» заявляло, що офіційного заробітку на цю квартиру Вітюку не вистачило б. Водночас його дружина Юлія почала займатися бізнесом невдовзі після призначення чоловіка на цю посаду. В СБУ запевнили, що її заробітку вистачає на придбану нерухомість.
Після цього агенція журналістських розслідувань заявила, що представники військкомату намагалися вручити повістку їхньому журналісту Шульгату за вказівкою працівника СБУ. У такий спосіб спецслужбовці нібито хотіли «покарати» розслідувача.
9 квітня 2024 року голова СБУ Василь Малюк відсторонив Вітюка від виконання посадових обовʼязків.
1 травня 2024 року президент Зеленський звільнив Іллю Вітюка з посади начальника Департаменту контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері інформаційної безпеки Служби безпеки України.
У вересні того ж року НАЗК не підтвердило незаконне збагачення Вітюка. Тоді в Агентстві сказали, що ціна майна, яким володіють Вітюк та його родина, не перевищує прожиткового мінімуму в п’ятсот і більше разів.
Національне антикорупційне бюро 2 вересня 2025 року оголосило Вітюку підозру в незаконному збагаченні та недостовірному декларуванні. В СБУ вважають це помстою за те, що Служба безпеки в липні затримала кількох співробітників антикорупційного бюро за підозрою в торгівлі з РФ.
А 4 вересня Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід ексначальнику Департаменту кібербезпеки СБУ бригадному генералу Іллі Вітюку у вигляді застави на понад 9 мільйонів гривень.
- Журналісти «Слідство. Інфо» у 2024 році опублікували ще одне розслідування, в якому стверджували, що 20 лютого 2014 року Вітюк знімав, як бійці спецпідрозділу міліції «Беркут» розстрілювали протестувальників на Майдані в Києві під час Революції гідності.