Іран мав прямі перемовини зі США після початку ударів Ізраїлю 13 червня. Відтоді спецпредставник США Стів Віткофф і міністр закордонних справ Ірану Аббас Аракчі кілька разів розмовляли телефоном — намагалися «знайти дипломатичне завершення кризи».
Про це пише Reuters із посиланням на джерела.
За словами регіонального дипломата, «перший дзвінок ініціювали США, які також запропонували нову ідею», щоб подолати глухий кут через розбіжності.
У розмовах Аракчі заявив, що Тегеран не повернеться до переговорів, якщо Ізраїль не припинить атаки. Він також сказав Віткоффу, що Іран «може проявити гнучкість у ядерному питанні», якщо Вашингтон тиснутиме на Ізраїль, аби той припинив війну. Ці слова іранського чиновника переповів Reuters регіональний дипломат.
А європейський дипломат зазначив: «Аракчі сказав Віткоффу, що Іран готовий повернутися до ядерних переговорів, але не зможе цього зробити, якщо Ізраїль продовжить бомбардування».
Під час розмов вони також коротко обговорили американську пропозицію, яку США передали Ірану наприкінці травня. Вона передбачає створення регіонального консорціуму для збагачення урану за межами Ірану. Тегеран наразі цю пропозицію відхилив.
Цього тижня телефонні розмови стали найбільш змістовними прямими контактами між сторонами з квітня, коли почалися переговори. Тоді в Омані та Італії чиновники обох країн коротко перекинулися словами після завершення раундів непрямих переговорів, зазначає Reuters.
Окрім коротких зустрічей після п’яти раундів непрямих переговорів з квітня щодо давньої ядерної суперечки, Аракчі та Віткофф раніше не мали прямих контактів.
Що відбувається на Близькому Сході
У ніч на 13 червня Ізраїль атакував центр іранської ядерної, ракетної та військової інфраструктури. Після цього в Ірані оголосили, що не братимуть участі в переговорах зі США про ядерну програму, запланованих на 15 червня. Ввечері 13 червня Іран у відповідь атакував Ізраїль балістикою.
Уже 14 червня Ізраїль заявив, що здобув повітряну перевагу від Західного Ірану до Тегерану.
Станом на 19 червня країни продовжують обмінюватися ударами — попередньо, в ізраїльському місті Бат-Ям, де іранська ракета 14 червня влучила у будинок, загинули пʼятеро українців. Серед них — троє дітей.
Ізраїль вже звернувся до Адміністрації президента США Дональда Трампа з проханням приєднатися до війни з Іраном, щоб знищити іранську ядерну програму.
Західні медіа 19 червня написали, що Трамп уже схвалив план можливої атаки на Іран. Однак відкладає її, щоб подивитися, чи відмовиться Іран від своєї ядерної програми. Утім, американські посадовці чекають на атаку найближчими днями. Однією з можливих цілей для США є добре захищений обʼєкт зі збагачення урану у Фордо.
Ядерна програма Ірану
Ядерну угоду з Іраном у 2015 році підписали США, Велика Британія, Росія, Франція, Китай, Німеччина та ЄС. Вони домовилися, що іранська влада відмовляється від своєї ядерної програми в обмін на скасування економічних санкцій.
У 2018 році тодішній президент США Дональд Трамп вивів країну з угоди щодо ядерної програми Ірану та запровадив кампанію «максимального тиску»: нові санкції проти іранського режиму, щоб отримати суттєві поступки з його боку.
Виробництво урану Тегеран відновив після того, як Трамп розірвав угоду. За час президентства Джо Байдена ядерна програма Ірану, як зазначав Axios, «значно просунулася».
Адміністрація Байдена вела непрямі переговори з Іраном, щоб відновити іранську ядерну угоду. Ці зусилля зазнали краху наприкінці 2022 року, коли США звинуватили Іран у тому, що він висуває «необґрунтовані» вимоги, повʼязані з дослідженням Міжнародним агентством з атомної енергії незрозумілих слідів урану, знайдених на нерозкритих іранських обʼєктах. Протягом наступних місяців Адміністрація президента США стверджувала, що іранська ядерна угода «не стоїть на порядку денному».
Після переобрання на другий термін Трамп поновив кампанію «максимального тиску». У березні Axios повідомляв, що американський президент дав Ірану два місяці для досягнення нової ядерної угоди.
Рада керуючих Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) 12 червня 2025 вперше за майже 20 років звинуватила Іран в тому, що той не виконує своїх зобов’язань щодо міжнародних гарантій ядерної безпеки.
До цього, 31 травня, Агентство повідомляло, що Іран, як порівняти з лютим, майже вдвічі збільшив запаси урану, збагаченого до 60%. Це наближає його до рівня майже 90%, який потрібен для ядерної зброї. Тепер у нього близько 408 кілограмів такого урану — цього вистачить на виготовлення дев’яти ядерних бомб, якщо країна продовжить збагачувати уран.