Президент США Дональд Трамп уже схвалив план можливої атаки на Іран. Однак відкладає її, щоб подивитися, чи відмовиться Іран від своєї ядерної програми. Попри це американські посадовці чекають на атаку в найближчі дні.
Про це пишуть Bloomberg і The Wall Street Journal.
Вашингтон готує інфраструктуру для безпосереднього втручання у конфлікт із Тегераном. Керівництво кількох федеральних відомств також почало підготовку до можливого нападу. Однак посадовці, які говорили з журналістами, зазначають, що ситуація все ще розвивається і може змінитися.
Однією з можливих цілей для США є добре захищений обʼєкт зі збагачення урану у Фордо. Він розташований під гірським масивом, тож зруйнувати його можуть лише найпотужніші бомби. На останнє запитання, чи ухвалив він рішення про удар по ядерних обʼєктах Ірану, Трамп відповів: «Я можу це зробити, а можу й ні». Він також повторив свою вимогу беззастережної капітуляції Ірану: «Наступний тиждень буде вирішальним. А можливо, і менше ніж тиждень». Один із представників Білого дому зазначив, що «всі варіанти залишаються на столі».
За даними Axios, одне з ключових питань, яке зараз хвилює Трампа: якщо США приєднаються до війни Ізраїлю з Іраном, то чи справді вони знищать найбільш укріплений ядерний обʼєкт Ірану у Фордо. Сумніви Трампа в цьому — одна з причин, чому він ще думає, чи варто атакувати Іран.
За словами американських чиновників, Трамп хоче переконатися, що така атака справді необхідна й не втягне США в тривалу війну на Близькому Сході. І, найголовніше, що це справді знищить ядерну програму Ірану. Президент США спеціально спитав своїх військових радників, чи вдасться їм знищити завод у Фордо, і ті запевнили, що так. Однак невідомо, чи переконало це Трампа.
Протягом багатьох років Трамп виступав за невтручання США у закордонні конфлікти та будував свою кампанію на обіцянках запобігти новій світовій війні й зосередитися на внутрішніх справах.
Міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі каже, що його країна залишається «відданою дипломатії» і «ніколи не прагнула й не прагнутиме володіти ядерною зброєю». Водночас верховний лідер Ірану аятола Алі Хаменеї пригрозив «неминучою відповіддю», якщо США вирішать втрутитися у цей конфлікт.
Міністри закордонних справ Великої Британії, Франції та Німеччини планують провести переговори із іранським колегою вже 20 червня у Женеві.
Що відбувається на Близькому Сході
У ніч на 13 червня Ізраїль атакував центр іранської ядерної, ракетної та військової інфраструктури. Після цього в Ірані оголосили, що не братимуть участі в переговорах зі США про ядерну програму, запланованих на 15 червня. Ввечері 13 червня Іран у відповідь атакував Ізраїль балістикою.
Уже 14 червня Ізраїль заявив, що здобув повітряну перевагу від Західного Ірану до Тегерану.
Станом на 17 червня країни продовжують обмінюватися ударами — попередньо, в ізраїльському місті Бат-Ям, де іранська ракета 14 червня влучила у будинок, загинули пʼятеро українців. Серед них — троє дітей.
Ізраїль вже звернувся до Адміністрації президента США Дональда Трампа з проханням приєднатися до війни з Іраном, щоб знищити іранську ядерну програму.
Ядерна програма Ірану
Ядерну угоду з Іраном у 2015 році підписали США, Велика Британія, Росія, Франція, Китай, Німеччина та ЄС. Вони домовилися, що іранська влада відмовляється від своєї ядерної програми в обмін на скасування економічних санкцій.
У 2018 році тодішній президент США Дональд Трамп вивів країну з угоди щодо ядерної програми Ірану та запровадив кампанію «максимального тиску»: нові санкції проти іранського режиму, щоб отримати суттєві поступки з його боку.
Виробництво урану Тегеран відновив після того, як Трамп розірвав угоду. За час президентства Джо Байдена ядерна програма Ірану, як зазначав Axios, «значно просунулася».
Адміністрація Байдена вела непрямі переговори з Іраном, щоб відновити іранську ядерну угоду. Ці зусилля зазнали краху наприкінці 2022 року, коли США звинуватили Іран у тому, що він висуває «необґрунтовані» вимоги, повʼязані з дослідженням Міжнародним агентством з атомної енергії незрозумілих слідів урану, знайдених на нерозкритих іранських обʼєктах. Протягом наступних місяців Адміністрація президента США стверджувала, що іранська ядерна угода «не стоїть на порядку денному».
Після переобрання на другий термін Трамп поновив кампанію «максимального тиску». У березні Axios повідомляв, що американський президент дав Ірану два місяці для досягнення нової ядерної угоди.
Рада керуючих Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) 12 червня 2025 вперше за майже 20 років звинуватила Іран в тому, що той не виконує своїх зобов’язань щодо міжнародних гарантій ядерної безпеки.
До цього, 31 травня, Агентство повідомляло, що Іран, як порівняти з лютим, майже вдвічі збільшив запаси урану, збагаченого до 60%. Це наближає його до рівня майже 90%, який потрібен для ядерної зброї. Тепер у нього близько 408 кілограмів такого урану — цього вистачить на виготовлення дев’яти ядерних бомб, якщо країна продовжить збагачувати уран.