Президент США Дональд Трамп відправив листа до верховного лідера Ірану Алі Хаменеї, у якому поставив дедлайн для досягнення нової ядерної угоди — два місяці.
Про це пише Axios з посиланням на джерела.
Поки що незрозуміло, з якого моменту розпочинається відрахунок часу — з часу доставки листа чи з моменту початку переговорів. Однак якщо Іран відкине американську пропозицію і відмовиться від перемовин, то шанси на воєнні дії США чи Ізраїлю проти іранських ядерних об’єктів різко зростуть.
Упродовж останніх чотирьох років ядерна програма Ірану прогресувала, і Тегеран зараз ближче ніж будь-коли до створення ядерної зброї. Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) підрахувало, що іранських запасів урану, збагаченого на 60%, достатньо для шести ядерних бомб, якщо збагатити його до 90%. Проте офіційно Іран заперечує, що розробляє ядерну зброю.
Дональд Трамп два тижні тому в інтерв’ю телеканалу Fox News розповів, що надіслав листа лідеру Ірану, пропонуючи прямі переговори.
«Ми не можемо дозволити їм мати ядерну зброю. Щось станеться дуже скоро. Я б віддав перевагу мирній угоді, ніж іншому варіанту, але інший варіант вирішить проблему», — сказав він.
Лист доставили Алі Хаменеї кілька днів тому. Це зробив спецпредставник Трампа Стів Віткофф, передавши лист президенту Обʼєднаних Арабських Еміратів Мохамеду бін Заїду під час зустрічі в Абу-Дабі. Далі посланник Заїда передав листа міністру закордонних справ Ірану Аббасу Арагчі.
За інформацією джерел, лист Трампа до Хаменеї був «жорстким». Хоч він і пропонує переговори, але разом з цим попереджає про наслідки, якщо Іран відхилить пропозицію та продовжить просувати свою ядерну програму.
Минулого тижня Алі Хаменеї назвав лист Трампа та його пропозицію щодо переговорів «обманом», який має лише створити враження, що Іран відмовляється вести переговори. Хаменеї заявив, що не підтримує переговори зі США, утім, через кілька годин місія Ірану в ООН оприлюднила заяву, у якій не виключила переговорів між Іраном і США стосовно ядерної програми.
Однак місія Ірану в ООН додала, що якщо метою переговорів є «демонтаж мирної ядерної програми Ірану, щоб стверджувати, що те, чого не вдалося досягти Обамі, тепер досягнуто, такі переговори ніколи не відбудуться».
Міністерство закордонних справ Ірану повідомило на брифінгу з журналістами, що лист Трампа все ще вивчають, а відповідь Ірану готують.
Позиція Трампа щодо Ірану
У вересні минулого року під час передвиборчої гонки Трамп заявив, що він відкритий до нової ядерної угоди з Іраном. Тоді Politico зазначало, що своїми заявами Трамп намагався послабити напруженість у відносинах з іранським урядом — за тиждень до цього республіканцю повідомили, що Іран планував його вбити.
Трамп не вдавався в подробиці майбутньої співпраці з Іраном, але зазначив, що переговори потрібні в будь-якому разі — через загрозу, яку створює Іран зі своїм прагненням мати ядерну зброю.
На початку лютого американський президент підписав документ, який відновлює «максимальний тиск» на Іран, щоб знизити іранський експорт нафти до нуля і завадити країні отримати ядерну зброю.
Вже 6 лютого Міністерство фінансів США ввело санкції проти міжнародної мережі, яка спрямовує доходи від продажу іранської нафти армії Ірану в обхід вже чинних обмежень.
У березні Bloomberg писав, що Путін погодився допомогти Трампу в ядерних переговорах з Іраном.
Що передувало
Ядерну угоду з Іраном у 2015 році підписали США, Велика Британія, Росія, Франція, Китай, Німеччина та ЄС. Вони домовилися, що іранська влада відмовляється від своєї ядерної програми в обмін на скасування економічних санкцій.
У 2018 році тодішній президент США Дональд Трамп вивів країну з угоди щодо ядерної програми Ірану та запровадив нові санкції проти іранського режиму.
Виробництво урану Тегеран відновив після того, як Трамп розірвав угоду. За час президентства Джо Байдена ядерна програма Ірану, як зазначав Axios, «значно просунулася».
Адміністрація Байдена вела непрямі переговори з Іраном, щоб відновити іранську ядерну угоду. Ці зусилля зазнали краху наприкінці 2022 року, коли США звинуватили Іран у тому, що він висуває «необґрунтовані» вимоги, повʼязані з дослідженням Міжнародним агентством з атомної енергії незрозумілих слідів урану, знайдених на нерозкритих іранських обʼєктах. Протягом наступних місяців Адміністрація президента США стверджувала, що іранська ядерна угода «не стоїть на порядку денному».