Очільник Ірану Аятолла Алі Хаменеї заявив, що не буде вести переговори з новою президентською адміністрацією США. Напередодні американський президент Дональд Трамп підписав документ, який відновлює «максимальний тиск» на Іран, щоб знизити іранський експорт нафти до нуля і завадити країні отримати ядерну зброю.
Підписуючи документ у вівторок, 4 лютого, Трамп назвав його дуже жорстким, але також сказав, що він відкритий до угоди з Іраном, і висловив готовність до переговорів з іранським лідером.
Вже 6 лютого Міністерство фінансів США ввело санкції проти міжнародної мережі, яка спрямовує доходи від продажу нафти Ірану іранській армії в обхід вже існуючих обмежень.
У пʼятницю, 7 лютого, Аятолла Алі Хаменеї заявив, що переговори з Америкою «не є розумними, мудрими або почесними». Водночас він не наказав уряду Ірану, який місяцями посилав сигнали про те, що він зацікавлений у переговорах, не взаємодіяти з Вашингтоном.
«Це досвід, з якого ми повинні вчитися. Ми вели переговори, ми йшли на поступки, ми йшли на компроміс, але не досягли результатів, яких прагнули. І попри всі її недоліки, інша сторона в кінцевому підсумку порушила і зруйнувала угоду», — наголосив він.
За його словами, нові перемовини не вирішать жодної проблеми Ірану.
Ще в листопаді думки іранських посадовців про те, чи зможе Іран витримати додатковий економічний тиск, розділилися. За словами одного з представників іранської нафтової галузі, «ситуація може стати катастрофічною».
Дипломат Ірану запевняв, що країна витримає санкції США, бо поглиблюватиме партнерство з орієнтованою на Азію Шанхайською організацією та іншими альянсами. За його словами, Іран також може посилити свою ядерну програму або погрожувати нафтовим обʼєктам на Близькому Сході.
Зараз Аятолла Алі Хаменеї відкинув побоювання, що відмова від переговорів ще більше зашкодить економіці Ірану.
Президент Ірану Масуд Пезешкян минулого тижня сказав NBC News, що готовий вести переговори зі Сполученими Штатами, поки вони «поважають нашу честь і мудрість і ведуться на рівних умовах».
Позиція Трампа щодо Ірану
У вересні минулого року Трамп заявив, що він відкритий до нової ядерної угоди з Іраном. Тоді Politico зазначало, що своїми заявами Трамп намагався послабити напруженість у відносинах з іранським урядом — за тиждень до цього республіканцю повідомили, що Іран планував його вбити.
Трамп не вдавався в подробиці майбутньої співпраці з Іраном, але зазначив, що переговори потрібні в будь-якому разі — через загрозу, яку створює Іран зі своїм прагненням мати ядерну зброю.
Міністр закордонних справ Ірану Сейєд Аббас Арагчі заявив тоді, що країна відкрита до обговорення ядерних перемовин. Водночас він зазначив, що напруженість на Близькому Сході може ускладнити їх відновлення.
Після перемоги Трампа на президентський виборах США, 8 листопада, The Wall Street Journal написала, що він планує різко посилити санкції проти Ірану й обмежити продаж тамтешньої нафти, щоб зупинити насильницькі дії на Близькому сході, які підтримує Іран. Ішлося і про те, що в такий спосіб США також хочуть припинити ядерну програму Ірану.
В інтерв’ю CNN Браян Хук, який опікувався політикою щодо Ірану в Державному департаменті США під час першого терміну Трампа, сказав, що президент пообіцяв «ізолювати Іран дипломатично та послабити його економічно, щоб він не міг фінансувати все насильство», яке коять ХАМАС, «Хезболла», єменські хусити.
Що передувало
Ядерну угоду з Іраном у 2015 році підписали США, Велика Британія, Росія, Франція, Китай, Німеччина та ЄС. Вони домовилися, що іранська влада відмовляється від своєї ядерної програми в обмін на скасування економічних санкцій.
У 2018 році тодішній президент США Дональд Трамп вивів країну з угоди щодо ядерної програми Ірану та запровадив нові санкції проти іранського режиму.
Виробництво урану Тегеран відновив після того, як Трамп розірвав угоду. За час президентства Джо Байдена ядерна програма Ірану, як зазначав Axios, «значно просунулася». Наприкінці грудня 2023 року Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) повідомляло, що Іран наростив темпи виробництва збагаченого до 60% урану (для виробництва ядерної зброї необхідний збагачений до 90% і вище уран).
Адміністрація Байдена вела непрямі переговори з Іраном, щоб відновити іранську ядерну угоду. Ці зусилля зазнали краху наприкінці 2022 року, коли США звинуватили Іран у тому, що він висуває «необґрунтовані» вимоги, повʼязані з дослідженням Міжнародним агентством з атомної енергії незрозумілих слідів урану, знайдених на нерозкритих іранських обʼєктах. Протягом наступних місяців адміністрація стверджувала, що іранська ядерна угода «не стоїть на порядку денному».
Новий президент Ірану припустив, що вони відкриті до взаємодії із Заходом. Однак високопосадовець Держдепартаменту заявив CNN, що вони більше не вірять у можливість повернутися до ядерної угоди, оскільки за роки, що минули після зриву переговорів, Іран вчинив надто багато ескалаційних дій.
У липні цього року держсекретар США Ентоні Блінкен заявив, що Іран, імовірно, може виготовити достатню кількість матеріалу для створення ядерної зброї вже за один-два тижні. Він зазначив, що політика США полягає в тому, аби не допустити наявності в Ірану ядерної зброї, і що адміністрація воліла б зупинити це за допомогою дипломатії.