Майбутній президент США Дональд Трамп планує різко посилити санкції проти Ірану й обмежити продаж тамтешньої нафти, щоб зупинити насильницькі дії на Близькому сході, які підтримує Іран.
Про це повідомляє The Wall Street Journal з посиланням на джерела.
Також ідеться про те, що в такий спосіб США Трамп хоче припинити ядерну програму Ірану.
Нова команда республіканця діятиме швидко, щоб за допомогою санкцій спробувати перекрити доходи Ірану від нафти, зокрема переслідуючи іноземні порти та трейдерів, які займаються обробкою іранської нафти.
«Я думаю, існує думка, що Іран наразі безумовно слабкий, і зараз є можливість використати цю слабкість», — сказав експосадовець Білого дому.
Колишній американський енергетичний чиновник Роберт Макнеллі заявив, що адміністрація Трампа може накласти заборону на китайські порти, що приймають іранську нафту, і запровадити санкції проти іракських чиновників, які фінансують підтримувані Іраном збройні формування.
Водночас Браян Хук, який опікувався політикою щодо Ірану в Державному департаменті США під час першого терміну Трампа, наголосив, що новообраний президент «не зацікавлений» у спробах повалити керівництво Ірану.
В інтерв’ю CNN він зазначив, що Трамп пообіцяв «ізолювати Іран дипломатично та послабити його економічно, щоб він не міг фінансувати все насильство», яке скоїли ХАМАС, «Хезболла», єменські хусити.
Реакція Ірану
Президент Ірану Масуд Пезешкіан заявив, що результати виборів у США не мають значення для його країни, бо вона розраховує лише на власну «внутрішню силу».
Водночас думки іранських посадовців розділилися щодо того, чи зможе Іран вистояти перед додатковим економічним тиском. За словами одного з представників іранської нафтової галузі, «ситуація може стати катастрофічною».
Дипломат Ірану запевняє, що країна витримає санкції США, бо поглиблюватиме партнерство з орієнтованою на Азію Шанхайською організацією та іншими альянсами. За його словами, Іран також може посилити свою ядерну програму або погрожувати нафтовим обʼєктам на Близькому Сході.
Попри давнє протистояння Трампа та Ірану, деякі члени його команди припускають, що він може підписати дипломатичну угоду між США та Іраном.
Що передувало
Ядерну угоду з Іраном у 2015 році підписали США, Велика Британія, Росія, Франція, Китай, Німеччина та ЄС. Вони домовилися, що іранська влада відмовляється від своєї ядерної програми в обмін на скасування економічних санкцій.
У 2018 році тодішній президент США Дональд Трамп вивів країну з угоди щодо ядерної програми Ірану та запровадив нові санкції проти іранського режиму.
Після цього адміністрація Байдена вела непрямі переговори з Іраном, щоб відночити іранську ядерну угоду.
Ці зусилля зазнали краху наприкінці 2022 року, коли США звинуватили Іран у тому, що він висуває «необґрунтовані» вимоги, повʼязані з дослідженням Міжнародним агентством з атомної енергії незрозумілих слідів урану, знайдених на нерозкритих іранських обʼєктах. Протягом наступних місяців адміністрація стверджувала, що іранська ядерна угода «не стоїть на порядку денному».
Новий президент Ірану припустив, що вони відкриті до взаємодії із Заходом. Однак високопосадовець Держдепартаменту заявив CNN, що вони більше не вірять у можливість повернутися до ядерної угоди, оскільки за роки, що минули після зриву переговорів, Іран вчинив надто багато ескалаційних дій.
У липні цього року держсекретар США Ентоні Блінкен заявив, що Іран, імовірно, може виготовити достатню кількість матеріалу для створення ядерної зброї вже за один-два тижні. Він зазначив, що політика США полягає в тому, аби не допустити наявності в Ірану ядерної зброї, і що адміністрація воліла б зупинити це за допомогою дипломатії.
У вересні Politico передавало: Трамп заявив, що він відкритий до нової ядерної угоди з Іраном. Тоді видання зазначало, що своїми заявами Трамп намагався послабити напруженість у відносинах з іранським урядом — за тиждень до цього республіканцю повідомили, що Іран планував його вбити..
Трамп не вдавався в подробиці майбутньої співпраці з Іраном, але зазначив, що переговори потрібні в будь-якому разі — через загрозу, яку створює Іран зі своїм прагненням мати ядерну зброю.
Міністр закордонних справ Ірану Сейєд Аббас Арагчі заявив, що країна відкрита для обговорення ядерних перемовин. Водночас він зазначив, що напруженість на Близькому Сході може ускладнити їх відновлення.