Президентом Південної Кореї обрали кандидата від ліберальної Демократичної партії (DP) Лі Чже Мьона.
Про це повідомляє південнокорейське інформагентство Yonhap.
За результатами підрахунку 95% голосів, Лі Чже Мьон набрав 48,83%, у той час як його суперник від консервативної Партії Сили Народу (PPP) Кім Мун Су отримав підтримку 42,03% виборців. Другий уже визнав свою поразку.
Перемога Лі, як пише Yonhap, стала його надзвичайним поверненням: на попередніх виборах у 2022 році він програв експрезидентові Юн Сок Йолю. Відрив був мінімальний і склав менш ніж 1 відсотковий пункт.
У своїй промові новий очільник Південної Кореї пообіцяв «подолати заколот» і не допустити «військового перевороту» — маючи на увазі спробу Юн Сок Йоля запровадити воєнний стан.
«Я виконаю свою місію — створити світ, у якому демократія буде відновлена, а народ шануватиметься як суверен у демократичній республіці, де всі живуть у співпраці один з одним», — проголосив Лі Чже Мьон зі сцени, де поруч із ним була його дружина Кім Хє Гьон.
Політик додав, що з моменту, коли його перемогу офіційно підтвердять, він спрямує всі сили на відновлення економіки та «покращення добробуту» громадян.
З 44,39 мільйона зареєстрованих виборців по всій країні близько 35,24 мільйона, або 79,4%, проголосували — це найвищий показник із часів виборів 1997 року, коли явка становила 80,7%.
Що Лі Чже Мьон казав про Україну
На початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Лі Чже Мьон засудив дії Росії та закликав Південну Корею приєднатися до санкцій, оскільки Росія «не лише шкодить ринковому економічному порядку, а й завдає серйозної шкоди міжнародній економіці». Водночас він заявляв, що Володимир Зеленський спровокував Росію, оголосивши про намір вступити до НАТО, виступав проти ініціативи з передачі південнокорейського озброєння Україні та був проти відправки в Україну інспекційної групи для спостереження за військами Північної Кореї.
Що передувало
У ніч з 3 на 4 грудня 2024 року тодішній президент Південної Кореї Юн Сок Йоль оголосив воєнний стан у країні для «захисту конституційного ладу» — вперше з 1980-х років. Причиною стало те, що опозиційна Демократична партія Південної Кореї, яка має більшість у парламенті, відхилила пропозицію уряду про бюджет і вирішила оголосити імпічмент державному аудитору і головному прокурору.
Загалом воєнний стан тривав близько шести годин, але спричинив гостру внутрішню кризу. У грудні 2024 року Юн Сок Йолю повідомили про підозру в державній зраді та зловживанні владою і заборонили виїжджати за кордон. Експрезидента намагалися затримати 3 січня 2025 року, однак цьому завадила його охорона, 15 січня з другої спроби його все-таки затримали. 8 березня стало відомо, що Юн Сок Йоль вийшов із в’язниці. Та йому все одно довелося постати перед судом.
На початку квітня Конституційний суд оголосив одностайним вердиктом, що підтримує імпічмент Юн Сок Йоля та позбавляє його посади президента. Обовʼязки президента наразі виконує премʼєр-міністр країни Хан Дак Су. Нові президентські вибори призначили на 3 червня.