На дострокових президентських виборах у Південній Кореї фіксують рекордну явку виборців, а екзит-поли свідчать про лідерство кандидата від головної опозиційної Демократичної партії Лі Чже Мьона.
Про це пише південнокорейське видання Yonhap.
У Південній Кореї о 20:00 (14:00 за Києвом) завершилось голосування за нового президента. Явка становила рекордні з 1997 року 78,8%. Достроково, 29—30 травня, проголосували 34,7% виборців, що трохи менше, ніж на виборах 2022 року.
Екзит-поли віддають перемогу та 51,7% голосів Лі Чже Мьону від Демократичної партії. Натомість його опонент Кім Мун Су від партії «Сила народу» — політсили попереднього президента Юн Сок Йоля — набирає 39,3% голосів.
У передвиборчій кампанії Лі Чже Мьон фокусувався на економіці, виводі Кореї з фінансової кризи та заявах про своє протистояння «жадібному істеблішменту». Лі Чже Мьон пообіцяв зміцнювати обороноздатність Південної Кореї та зробити країну лідером у високотехнологічних галузях, центром культури й зразковою демократією. А ще — знизити напругу у відносинах із Північною Кореєю.
Лі Чже Мьон — 61-річний юрист, який став політиком. Він програв минулі президентські вибори у 2022 році з найменшим розривом в історії демократичної Південної Кореї. Тоді перемогу здобув Юн Сок Йоль. Нині Конституційний суд усунув Юна з посади за спробу запровадити воєннийо стан.
Як пише Reuters, корейці сподіваються, що новому президенту вдасться подолати кризу, спричинену спробою державного перевороту з боку попереднього президента Юн Сок Йоля. Виборці в Сеулі закликали наступного лідера помʼякшити розбіжності, відновити стабільність і вирішити нагальні проблеми, як-от економічну кризу.
Що Лі Чже Мьон казав про Україну
На початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Лі Чже Мьон засудив дії Росії та закликав Південну Корею приєднатися до санкцій, оскільки Росія «не лише шкодить ринковому економічному порядку, але й завдає серйозної шкоди міжнародній економіці». Водночас він заявляв, що Володимир Зеленський спровокував Росію, оголосивши про намір вступити до НАТО, виступав проти ініціативи з передачі південнокорейського озброєння Україні та був проти відправки в Україну інспекційної групи для спостереження за військами Північної Кореї.
Що передувало
У ніч з 3 на 4 грудня 2024 року тодішній президент Південної Кореї Юн Сок Йоль оголосив воєнний стан у країні для «захисту конституційного ладу» — вперше з 1980-х років. Причиною стало те, що опозиційна Демократична партія Південної Кореї, яка має більшість у парламенті, відхилила пропозицію уряду про бюджет і вирішила оголосити імпічмент державному аудитору і головному прокурору.
Загалом воєнний стан тривав близько шести годин, але спричинив гостру внутрішню кризу. У грудні 2024 року Юн Сок Йолю повідомили про підозру в державній зраді та зловживанні владою і заборонили виїжджати за кордон. Експрезидента намагалися затримати 3 січня 2025 року, однак цьому завадила його охорона, 15 січня з другої спроби його все-таки затримали. 8 березня стало відомо, що Юн Сок Йоль вийшов із в’язниці. Та йому все одно довелося постати перед судом.
На початку квітня Конституційний суд оголосив одностайним вердиктом, що підтримує імпічмент Юн Сок Йоля та позбавляє його посади президента. Обовʼязки президента наразі виконує премʼєр-міністр країни Хан Дак Су. Нові президентські вибори призначили на 3 червня.
Автор: Олександр Булін