Вищий антикорупційний суд обрав запобіжні заходи для двох фігурантів справи про розкрадання грошей на закупівлях продуктів для ЗСУ.
Про це повідомляє правозахисна організація Transparency International Ukraine.
Ексначальника департаменту Міноборони з речового забезпечення ЗСУ Богдана Хмельницького відправили під нічний домашній арешт з 00:00 до 06:00.
За версією слідства, саме Хмельницький підписував всі договори на постачання продукції для ЗСУ за завищеними цінами. Також він проводив перемовини з іншим фігурантом справи, ексдиректором однієї з компаній-постачальниць Миколою Дешпетком.
Іншій фігурантці, керівниці ТОВ «ОК ЛЕНД ФУД» Ларисі Швець обрали запобіжний захід у вигляді застави у 1,2 мільйона гривень.
Її також зобовʼязали прибувати на вимогу детектива, прокурора, суду; не відлучатися з Києва та області; повідомляти про зміну місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у справі та свідками; здати закордонний паспорт.
За версією слідства, Швець як керівниця компанії-постачальниці підписувала договори з департаментом Міноборони, що передбачали завищені ціни на продукти, і легалізовувала незаконно набуті кошти.
Що передувало
На початку січня 2023 року довкола Міністерства оборони розгорівся скандал через закупівлі продуктів за нібито завищеними в кілька разів цінами (зокрема, яйця по 17 гривень за штуку). На тлі цього Міноборони вирішило публікувати інформацію про контракти на закупівлі на власному сайті, а також звіряти ціни з ринковими.
Наприкінці січня заступник міністра оборони Вʼячеслав Шаповалов, який відповідав за тилове забезпечення ЗСУ, подав у відставку. Згодом стало відомо, що він разом із тодішнім керівником департаменту Міноборони з речового забезпечення ЗСУ Богданом Хмельницьким фігурує у справі про розкрадання мільярда гривень з бюджету.
2 квітня 2025 року в НАБУ повідомили, що у справі про розкрадання грошей на закупівлях продуктів для ЗСУ виявили збитків на 733 мільйони гривень. Правоохоронці оголосили підозру Хмельницькому, власниці компаній-постачальниць Тетяні Глиняній, а також двом керівникам компаній-постачальниць та фізичній особі.
Схема виглядала так: упродовж 2022—2023 років забезпечення армії продуктами відбувалось через закупівлю так званих комплектів продуктів. Це передбачало можливість замовляти продукти за затвердженим каталогом, найбільш уживані, як-от овочі, крупи, мʼясо, вода, становили лише 10% асортименту. Решту ж, на кшталт спецій, желатину або ягід, замовляли зрідка або ніколи.
Ціна комплекту формувалася з урахуванням усіх найменувань каталогу та становила їхню середню вартість. Це дозволяло постачальникам маніпулювати цінами: завищувати їх на ходові продукти та занижувати на маловживані або ті, які не можна замовляти через сезонність постачання (черешня або абрикоси взимку). Тобто, на перший погляд, порушень не було, і ціна комплекту не змінювалася. Щоправда, картопля, яку постачали тисячами тонн, реалізовувалася втридорога, а сезонні ягоди та фрукти, які майже не замовлялися, коштували копійки.