Колишній міністр оборони України Олексій Резніков наразі не перебуває в статусі підозрюваного або свідка у справі про розкрадання державних коштів під час закупівлі продуктів для Збройних сил України.
Про це в ефірі «Радіо Свобода» розповів керівник першого головного підрозділу детективів НАБУ Олександр Абакумов.
«Наразі у зазначеної особи немає статусу підозрюваного і до нього не застосовано жодних запобіжних заходів […] Я би не розголошував цю інформацію через таємницю досудового розслідування, бо досудове розслідування ще не закінчене і ми не хотіли б коментувати в цій частині», — сказав він.
На уточнювальне запитання, чи може НАБУ включити Резнікова у списки свідків або викликати на допити чи розмову, Абакумов заявив, що якщо будуть докази, то іншим людям також можуть повідомити про підозру.
«Якщо особа коментувала чи брала участь у вчиненні злочину, то її діям буде надана оцінка. Однак для нас немає різниці, чи це міністр, заступник міністра, чи інша посадова особа. На даному етапі ми дійшли висновку, що нам достатньо доказів для повідомлення про підозру пʼятьом особам», — наголосив він.
Що передувало
На початку січня 2023 року довкола Міністерства оборони розгорівся скандал через закупівлі продуктів за нібито завищеними в кілька разів цінами (зокрема, яйця по 17 гривень за штуку). На тлі цього Міноборони вирішило публікувати інформацію про контракти на закупівлі на власному сайті, а також звіряти ціни з ринковими.
Наприкінці січня заступник міністра оборони Вʼячеслав Шаповалов, який відповідав за тилове забезпечення ЗСУ, подав у відставку. Згодом стало відомо, що він разом із тодішнім керівником департаменту Міноборони із речового забезпечення ЗСУ Богданом Хмельницьким фігурують у справі про розкрадання 1 млрд грн з бюджету.
2 квітня 2025 року в НАБУ повідомили, що у справі про «яйця за 17 грн» виявили збитків на 733 млн грн. Правоохоронці оголосили підозру Хмельницькому, власниці компаній-постачальниць Тетяні Глиняній, а також двом керівникам компаній-постачальниць та фізичній особі.
Схема виглядала так: упродовж 2022—2023 років забезпечення армії продуктами відбувалось через закупівлю так званих комплектів продуктів. Це передбачало можливість замовляти продукти за затвердженим каталогом, найбільш уживані, як-от овочі, крупи, мʼясо, вода, становили лише 10% асортименту. Решту ж, на кшталт спецій, желатину або ягід, замовляли зрідка або ніколи.
Ціна комплекту формувалася з урахуванням усіх найменувань каталогу та становила їхню середню вартість. Це дозволяло постачальникам маніпулювати цінами: завищувати їх на ходові продукти та занижувати на маловживані або ті, які не можна замовляти через сезонність постачання (черешня або абрикоси взимку). Тобто, на перший погляд, порушень не було, і ціна комплекту не змінювалася. Щоправда, картопля, яку постачали тисячами тонн, реалізовувалася втридорога, а сезонні ягоди та фрукти, які майже не замовлялися, коштували копійки.