У будівлі парламенту Грузії відбулася церемонія інавгурації Михаїла Кавелашвілі як нового президента — його не визнають пʼята президентка Саломе Зурабішвілі, опозиція та частина міжнародних партнерів країни. У Тбілісі 32-й день тривають протести проти чинного складу парламенту.
Про це передає «Ехо Кавказу».
Михаїла Кавелашвілі президентом обрала Виборча колегія, яка складається з депутатів від правлячої партії «Грузинська мрія», районних сакребуло (муніципальних органів влади) і Верховних рад Аджарської Автономної Республіки та Абхазької Автономної Республіки (у вигнанні). Кавелашвілі був єдиним кандидатом.
Кавелашвілі склав присягу президента і звернувся до присутніх. Загалом церемонія інавгурації тривала близько пів години. Туди не запросили, зокрема, дипломатів з інших країн нібито через «нестачу місць у залі засідань».
Михаїл Кавелашвілі — шестиразовий чемпіон Грузії з футболу. З 2016 року він був депутатом парламенту від «Грузинської мрії», а в 2022-му очолив «відокремлену» від правлячої партію «Сила народу». Саме депутати від цієї партії ініціювали розгляд грузинського закону про «іноагентів», який спричинив великі протести по всій країні.
Грузинська конституція передбачає, що повноваження чинного президента припиняються після інавгурації нового, але Саломе Зурабішвілі не збирається складати свої повноваження, хоч і вирішила покинути президентський палац. Вона переконана, що парламент нелегітимним, а інавгурація Кавелашвілі «глум над демократією».
Опозиційні партії й надалі вважатимуть Зурабішвілі законною президенткою. Вони беруть участь у роботі над документом, який визначить умови проведення нових парламентських виборів.
Президентські вибори у Грузії
Вибори президента Грузії відбулися 14 грудня. Виборча колегія, абсолютну більшість якої становить провладна партія «Грузинська мрія», обрала очільником держави Михаїла Кавелашвілі. На тлі цього однопартійний парламент ухвалив низку законопроєктів, один з яких позбавить Зурабішвілі державного захисту після закінчення її президентських повноважень.
У жовтні Конституційний суд Грузії визнав, що Зурабішвілі порушила закон, здійснивши візити до Європи без погодження урядом. Влада відмовила президентці у закордонних зустрічах, тож вона їздила до європейських партнерів власним коштом.
Що передувало
У жовтні в Грузії пройшли парламентські вибори. За даними ЦВК, перемогу здобула провладна проросійська партія «Грузинська мрія — Демократична Грузія», яка набрала 53,9% голосів. За грузинськими законами ця партія отримує право одноосібно сформувати уряд. Результатів виборів не визнав Європарламент.
Барʼєр у 5% подолали ще чотири прозахідні опозиційні партії. Опозиція та президентка з результатами не погодились, почалися протести.
28 листопада 2024 року премʼєр-міністр Грузії Іраклій Кобахідзе заявив, що Грузія відмовляється від перемовин про вступ до ЄС до 2028 року. Він пояснив, що 2028 рік нібито стане часом, коли Грузія буде економічно готова розпочати переговори про вступ. Після цього у країні почалися масштабні протести, їх розганяють силовики, використовуючи водомети й сльозогінний газ.
На тлі силових розгонів мітингів США призупинили американсько-грузинське стратегічне партнерство, представники Грузії в кількох державах Євросоюзу та США заявили, що складають свої обов’язки. Також санкції проти влади Грузії за розгін протестів ввела Україна. Сполучене Королівство теж призупинить підтримку грузинської влади та обмежить співпрацю з нею.