У будівлі парламенту Грузії почалися вибори президента. Їхню легітимність не визнають чинний президент Саломе Зурабішвілі та опозиційні партії.
Про це пише «Ехо Кавказу».
Уперше в історії Грузії президента обирає не народ, а Виборча колегія. Єдиний кандидат на пост президента — ветеран футболу Михаїл Кавелашвілі, член партії «Сила народу», що формально відкололася від правлячої «Грузинської мрії». Його кандидатуру висунув почесний голова «Грузинської мрії», мільярдер Бідзіна Іванішвілі. Опозиція називає Кавелашвілі «видатним антизахідником».
Михаїл Кавелашвілі — єдиний кандидат у президенти Грузії.
До складу Виборчої колегії входять 300 людей — грузинські депутати і депутати Верховних рад Аджарії та Абхазької автономної республіки (у вигнанні). Опозиційні депутати — 61 людина — участі в голосуванні не братимуть, також відмовились і щонайменше двоє депутатів Верховної ради Абхазької Автономної Республіки.
За законами для проведення виборів достатньо присутності більшості повного складу Виборчої колегії — мінімум 151 депутат. Для обрання президента потрібно мінімум 200 голосів членів колегії. Але, імовірно, правляча партія затвердить на посаді саме Кавелашвілі.
Водночас біля будівлі парламенту Грузії збираються противники «Грузинської мрії», проходять декілька акцій. Наприклад, люди стоять із плакатами «Покажи диплом, Кавелашвілі» — кандидат у президенти не має вищої освіти, через що у 2015 році не зміг балотуватися на посаду президента Федерації футболу Грузії.
На площі Свободи поблизу парламенту вже мобілізували спецпризначенців і додаткові підрозділи силовиків.
«Грузинська мрія» заявляє, що інавгурація нового президента відбудеться 29 грудня 2024 року. Чинний президент Саломе Зурабішвілі ж каже, що її мандат продовжиться до обрання нового президента новим парламентом. Ці вибори вона назвала «пародією», додавши, що вони «повністю позбавлені легітимності і неконституційні».
Грузія — парламентська республіка. Нею керують міністри на чолі з прем’єром, якого висуває партія, що набрала найбільше голосів на виборах. Президент Грузії — головнокомандувач Сил оборони і церемоніальний голова держави, що не має реальної виконавчої влади.
Що передувало
У жовтні у Грузії пройшли парламентські вибори. За даними ЦВК, перемогу здобула провладна проросійська партія «Грузинська мрія — демократична Грузія», яка набрала 53,9% голосів. За грузинськими законами ця партія отримує право одноосібно сформувати уряд. Результатів виборів не визнав Європарламент.
Барʼєр у 5% подолали ще чотири прозахідні опозиційні партії. Опозиція та президентка з результатами не погодились, почалися протести.
28 листопада 2024 року премʼєр-міністр Грузії Іраклій Кобахідзе заявив, що Грузія відмовляється від перемовин про вступ до ЄС до 2028 року. Він пояснив, що 2028 рік нібито стане часом, коли Грузія буде економічно готова розпочати переговори про вступ. Після цього у країні почалися масштабні протести, їх розганяють силовики, використовуючи водомети й сльозогінний газ.
Тож вибори президенти Грузії проходять на тлі зростаючої напруги в країні.