Тексти

Україна в найкращих фотографіях: паради, протести, війна, церква і нова реп-зірка. Підсумки 2018

Автори:
Сергій Пивоваров, Настя Гудзь, Гліб Гусєв
Дата:

Женя Полосiна / «Бабель»

У 2018 році в Україні сталося чимало важливих подій: політичні протести, криза в Азовському морі, фінал Ліги чемпіонів, спецоперація з Аркадієм Бабченком, поява нової реп-зірки та Єдиної помісної церкви. Фоторедактор theБабеля Настя Гудзь переглянула кілька тисяч фотографій і вибрала з них 19 знакових, а репортер Сергій Пивоваров описав обставини, за яких вони були зроблені. Яким був цей рік в Україні — дивіться у фотодобірці theБабеля.

За даними кліматологів, середня температура минулої зими в Києві склала -1,5 градуса, що на 2,5 вище за кліматичну норму. Найхолоднішим днем зими було 26 лютого, коли температура опустилась до -16 градусів, а найтеплішим — 16 грудня, коли температура зросла до +9,8 градуса. Усі зимові місяці минулого сезону в столиці були дещо теплішими за норму, проте березень видався досить холодним.

Зимова рибалка на Дніпрі. 19 січня 2018 року.

Євген Малолєтка

На початку року українська тенісистка Еліна Світоліна змогла дійти до чвертьфіналу Australian Open. Потім вона здобувала титули в Римі, Брісбені, Дубаї та вдруге поспіль виграла турнір Open de Caen у Франції. Але головне досягнення Світоліної у 2018 році — перемога на підсумковому турнірі WTA в Сінгапурі, яка дозволила їй піднятися на четверту сходинку світового рейтингу.

Еліна Світоліна під час матчу проти своєї співвітчизниці Марти Костюк у третьому раунді турніру Australian Open у Мельбурні. 19 січня 2018 року.

Cameron Spencer / Getty Images

Уранці 3 березня 2018 року поліція демонтувала наметове містечко протестувальників, встановлене під Верховною Радою 17 жовтня 2017-го — на акції на підтримку «Великої політичної реформи», яку організували прихильники партії Міхеіла Саакашвілі «Рух нових сил». Під час знесення містечка протестувальники побились із поліцією: 20 людей постраждали, понад сто протестувальників затримали.

Затримання під час сутичок біля наметового містечка під парламентом. 3 березня 2018 року.

Pyotr Sivkov \ Getty Images

Народна депутатка Надія Савченко провела в російській в’язниці майже два роки після того, як потрапила у полон під час війни на Донбасі навесні 2014-го. Цьогоріч її затримали 22 березня у Верховній Раді, коли парламент зняв з неї недоторканність. Савченко звинувачують у спробі повалення конституційного ладу, посяганні на життя президента України, підготовці терористичного акту, сприянні діяльності терористичної організації та у незаконному володінні зброєю. Разом усе це тягне на довічне увʼязнення. 18 грудня суд продовжив арешт Савченко ще на два місяці.

Депутатка Надія Савченко біля Верховної Ради після допиту в СБУ. 15 березня 2018 року.

Maxym Marusenko / NurPhoto via Getty Images

З 30 квітня Антитерористичну операцію, що тривала протягом чотирьох років війни на Донбасі, переформатували на Операцію об’єднаних сил. Фактично це означає, що діями силовиків керує не СБУ, а об’єднаний штаб Збройних сил. Бойові зіткнення на лінії фронту відбувалися весь рік.

Позиції 93-ї бригади в районі села Богданівка, неподалік Волновахи Донецької області. Бійці ведуть вогонь з автоматичного гранатомета у відповідь на обстріл з боку бойовиків. 20 червня 2018 року.

Олександр Клименко

У травні в Києві відбулась низка різноманітних заходів: паради до Дня пам’яті та примирення i 73-ї річниці перемоги над нацизмом у Другій світовій війні, кілька спортивних подій.

Кадети Військового ліцею ім. Івана Богуна відпочивають після параду в тіні скульптурної композиції в музеї Другої світової війни в Києві. 4 травня 2018 року.

Oleg Pereverzev / NurPhoto via Getty Images

Спортсмени розминаються за лаштунками під час Кубка України з бодібілдингу, фітнесу та атлетизму UBPF 2018 в Києві. 5 травня 2018 року.

STR / NurPhoto via Getty Images

Наймасштабнішою спортивною подією травня став фінал футбольної Ліги чемпіонів на стадіоні НСК «Олімпійський» — змагалися мадридський «Реал» та англійський «Ліверпуль». З 24 по 27 травня у Києві працювало кілька фан-зон, які відвідали десятки тисяч футбольних вболівальників з усього світу.

Фанати «Ліверпуля» у центрі Києва в день фінальної гри Ліги чемпіонів. 26 травня 2018 року.

Oleg Pereverzev / NurPhoto via Getty Images

Увечері 29 травня спочатку ЗМІ, а потім СБУ та МВС повідомили, що російського опозиційного журналіста Аркадія Бабченка, який з 2017 року працював на телеканалі ATR в Києві, застрелили біля його квартири. Наступного дня глава СБУ Василь Грицак заявив, що вбивство інсценували — це була спецоперація, щоб попередити справжній замах на журналіста і затримати його замовників.

Портрет журналіста Аркадія Бабченка на меморіальній стіні в офісі видання «Новая газета» в Москві після звістки про його вбивство в Києві. 29 травня 2018 року.

Sergei Savostyanov \ Getty Images

Протягом 2018 року в Україні сталось кілька нападів на ромів. Наприкінці квітня члени націоналістичної організації «С14» розібрали та спалили табір ромів на Лисій горі в Києві. На початку червня представники «Національних дружин» заявили про розгін поселення ромів у Голосіївському парку столиці. А 23 червня представники незареєстрованого угруповання «Твереза і зла молодь» напали на табір ромів в околицях Львова, внаслідок чого загинув 23-річний ромський юнак та ще троє людей дістали поранення.

Поселення ромів «Радванка» в Ужгороді Закарпатської області. 4 червня 2018 року.

Євген Малолєтка

Цьогоріч в Україні сталась і низка нападів на активістів. У Бердянську застрелили місцевого активіста й учасника війни на Донбасі Віталія Олешка (позивний «Сармат»). 31 липня радницю міського голови Херсона Катерину Гандзюк облили кислотою, 4 листопада вона померла в лікарні. Напади на активістів, громадських діячів та журналістів відбувалися і в інших регіонах країни.

Церемонія поховання вбитого активіста і колишнього добровольця Віталія «Сармата» Олешка в Бердянську Запорізької області. Друзі та побратими загиблого стріляють з пістолетів у повітря. 2 серпня 2018 року.

Євген Малолєтка

Військовий парад до Дня Незалежності 24 серпня 2018 року став одним з наймасштабніших в українській історії. У ньому взяли участь 4,5 тисячі військових та силовиків, парадні розрахунки 18 іноземних держав, зокрема країн-членів НАТО. У параді задіяли 250 одиниць військової техніки, в тому числі й авіацію. Вперше у параді брали участь жінки-військовослужбовці, також вперше пролунало нове офіційне вітання українських Збройних сил: «Слава Україні! — Героям слава!»

Репетиція військового параду до Дня Незалежності у Києві на Хрещатику. 22 серпня 2018 року.

Михайло Палінчак / Прес-служба Президента України

Увечері 31 серпня в кафе в центрі окупованого Донецька внаслідок вибуху загинув так званий глава «ДНР» Олександр Захарченко. Його вбивство пов’язують із конфліктом з колишнім оточенням екс-президента Януковича. Захарченка поховали у закритій труні поряд з іншими вбитими раніше бойовиками: Михайлом Толстих (Гіві) і Арсенієм Павловим (Моторолою).

Відео з камер спостереження з моментом вибуху в кафе у Донецьку, де загинув Захарченко, транслюється в ефірі російських каналів. 31 серпня 2018 року.

Россия1

Протягом кількох останніх років в Україні стрімко розвивається сонячна енергетика. Це і сонячні електростанції на полях, і панелі на дахах приватних будинків та навіть на вуличних ліхтарях, а також вітряки різної потужності. Тільки в першому кварталі 2018 року їх було встановлено більше, ніж за весь минулий рік.

Сонячна ферма в центральній Україні. 4 жовтня 2018 року.

Maxym Marusenko / NurPhoto via Getty Images

На військових складах неподалік міста Ічня в Чернігівській області в ніч на 9 жовтня сталися пожежа та вибухи боєприпасів. В результаті було пошкоджено близько сотні будівель та евакуйовано понад 12 тисяч мешканців навколишніх селищ. Пожежу загасили тільки ввечері наступного дня. СБУ розглядає три версії вибухів на арсеналі: диверсія, навмисний підпал з метою приховати недостачу боєприпасів і порушення правил пожежної безпеки.

Пожежа на 6-му військовому арсеналі в Ічні Чернігівської області. 9 жовтня 2018 року.

Одним з найнесподіваніших музичних відкриттів року стала Альона Савраненко, яка пише треки у стилі хіп-хоп під ніком alyona alyona. Її перший кліп на пісню «Рибки» вийшов 17 жовтня і вже набрав більше мільйона переглядів на YouTube. Донедавна 27-річна реп-зірка працювала вихователькою в дитячому садку міста Баришівка під Києвом. У своєму останньому відео «Залишаю свій дім» дівчина вирушає підкорювати столицю. Тож спостерігатимемо за її кар’єрою в новому році.

Фотосесія виконавиці alyona alyona для Bird in Flight. 14 грудня 2018 року.

Валентин Бо для Bird In Flight

Криза в Азовському морі нагніталася з весни 2018 року, коли морські прикордонники ФСБ РФ стали затримувати та блокувати торгові кораблі різних країн, що йшли у порти Маріуполя і Бердянська та назад. Конфлікт загострився 25 листопада, коли Росія обстріляла три українські військові судна, що прямували через Керченську протоку до Маріуполя, і захопила в полон 24 українських моряки. Після цього у 10 областях України запровадили воєнний стан на 30 днів.

Заблоковані кораблі стоять у Керченській протоці між Азовським і Чорним морями. 25 листопада 2018 року.

Gallo Images / Copernicus Sentinel 2018 / Orbital Horizon

П’ятого грудня суд завершив розгляд справи про держзраду колишнього президента України Віктора Януковича і пішов до нарадчої кімнати для ухвалення вироку. Дату оголошення вироку ще не визначили через велику кількість матеріалів — близько 100 томів. Процес тривав понад рік. Протягом цього часу відбулось майже 90 засідань, справу вели 11 захисників Януковича, а в залі суду траплялись бійки.

Адвокат Олександр Байдик (ліворуч) та прокурори Руслан Кравченко (в центрі) і Максим Крим (праворуч) під час дебатів у справі Януковича. 16 серпня 2018 року.

Володимир Шуваєв \ «Бабель»

Цього року в Україні з’явилась Єдина помісна церква. Активний процес з її створення тривав з квітня і завершився 15 грудня, коли на Обʼєднавчому соборі в Софії Київській затвердили статут та обрали предстоятеля нової церкви. Ним став митрополит УПЦ КП Епіфаній. Він отримає Томос про автокефалію української церкви 6 січня 2019 року з рук Вселенського патріарха Варфоломія.

Предстоятель Української автокефальної православної церкви митрополит Макарій після Об'єднавчого собору українських православних церков у Софійському соборі в Києві. 15 грудня 2018 року.

Лазаренко Микола / УНІАН

До створення нової української церкви долучились ієрархи УПЦ КП, УАПЦ та два представники УПЦ МП. Після цього Рада ухвалила закон про перейменування УПЦ МП. Крім того, вже кілька десятків парафій Московського патріархату в різних регіонах перейшли під юрисдикцію новоствореної Православної церкви України.