Томос
Вид церковного документа. Фактично указ або грамота, що видається виключно предстоятелем помісної православної церкви. Зрідка такий документ видається з питань віровчення. Але найчастіше томос стосується церковного устрою — надання автономії або автокефалії.
Автокефалія
Це статус помісної церкви як незалежної самокерованої частини Вселенської православної церкви, яка очолюється патріархом, або архієпископом, або митрополитом. Це така помісна православна церква, до юрисдикції якої належить певна територія, де інші помісні церкви не можуть діяти без згоди предстоятеля. Автокефальна церква має ширші права, ніж автономна церква, і не є ані ієрархічно, ані адміністративно частиною іншої православної церкви. Наприклад, автономію має Українська православна церква Московського патріархату, яка є частиною Російської православної церкви.
Помісна церква
Релігійна громада християн, яка діє на певній території: провінції, держави, краю тощо. Помісна церква може бути автокефальною, автономною або самоврядною чи напівавтономною.
Українська православна церква Московського патріархату
Самоврядна православна церква з особливим статусом і правами широкої автономії, є частиною Російської православної церкви на території України. Створена у 1990 році Архієрейським собором РПЦ. Станом на початок 2018 року УПЦ МП мала в Україні більше 12 тисяч релігійних громад, понад 200 монастирів та більше 10 тисяч священиків. Предстоятель УПЦ МП обирається єпископатом цієї церкви та затверджується Московським патріархом. Від 17 серпня 2014 року ним є митрополит Онуфрій (Березовський).
УПЦ МП офіційно відмовилася брати участь в Об’єднавчому соборі зі створення автокефальної церкви в Україні та розірвала стосунки зі Вселенським патріархатом за прикладом РПЦ. Однак, очікується, що певна кількість представників УПЦ МП все ж візьме участь у соборі.
Українська православна церква Київського патріархату
Православна церква в Україні з резиденцією патріарха в Києві. Поділяється на 34 єпархії, які обʼєднують понад 5 тисяч парафій. Створена у червні 1992 року шляхом обʼєднання частини УПЦ МП та Української автокефальної православної церкви. Чинний предстоятель — патріарх Філарет. УПЦ КП не визнана РПЦ та рештою православних церков, а на Філарета Архієрейський собор РПЦ наклав анафему, тобто відлучив від церкви. Анафему скасували у жовтні 2018 року рішенням Синоду Вселенського патріархату. Делегація архієреїв УПЦ КП буде найчисленнішою на Об’єднавчому соборі.
Українська автокефальна православна церква
Православна церква в Україні, створена у 1990 році після виходу низки галицьких парафій з-під юрисдикції РПЦ на хвилі автокефального руху наприкінці 1980-х. Громади УАПЦ діють переважно в західних областях України, на початок цього року їх налічувалося більше тисячі. УАПЦ також не визнана РПЦ та Константинопольським патріархатом. З червня 2015 року предстоятелем УАПЦ є митрополит Макарій. УАПЦ також долучається до Об’єднавчого собору зі створення помісної церкви в Україні.
Константинопольська православна церква
Також часто згадується як Константинопольський патріархат або Вселенський патріархат. Найвища за статусом з усіх 14-ти незалежних (автокефальних) помісних православних церков. Предстоятелем з 1991 року є патріарх Варфоломій. Прерогативою Вселенського патріарха є координація роботи світового православ’я, включно зі скликанням соборів, а також підтримка міжцерковних і міжконфесійних діалогів, має право арбітра в церковних справах. Він також може надавати томос про автокефалію певній церкві. Іноді для позначення Вселенського патріархату використовують термін «Фанар» — це історичний район Стамбула, де розташована резиденція Вселенського патріарха — церква Святого Георгія.
Посади і титули
Патріарх — титул єпископа, який головує в патріархії, глава автокефальної церкви.
Предстоятель — назва посади єпископа, який головує у помісній православній церкві. Предстоятелем також інколи називають єпископа, який очолює місцеву церкву (єпархію, екзархат), або священика, який є намісником або настоятелем монастиря або храму.
Митрополит — другий після патріарха титул єпископа у православній церкві, той, хто головує у митрополії, також очолює автокефальні або автономні церкви.
Ієрей — офіційна назва священика у православній церкві.
Архієрей — термін на позначення вищих посад у церковній ієрархії, наприклад, архієпископ, архідиякон, архімандрит тощо.
Архімандрит — титул управителів великих чоловічих монастирів, ректорів духовних семінарій, керівників духовних місій та монаших чинів.
Єпископ — вищий духовний чин у християнській церкві.
Клірики — загальна назва для священнослужителів як спільноти, відмінної від мирян.
Миряни — послідовники релігійного культу, які живуть світським життям, тобто не є священиками або монахами.
Екзарх — представник вищої церковної влади в державі або в окремих великих областях держави. Для підготовки з надання томосу українській церкві Вселенський патріархат призначив своїми екзархами в Києві архієпископа Даниїла Памфілійського зі США та єпископа Іларіона Едмонтонського з Канади.
Інші церковні терміни
Синод — найвище колегіальне церковне зібрання для вирішення важливих справ (надання автономії чи автокефалії, виборів патріарха тощо), складається з єпископів під головуванням ієрарха вселенської, помісної, автономної чи автокефальної церкви. В Україні також вживається термін «Собор».
Єпархія — церковний округ, основна церковно-адміністративна одиниця в православній та греко-католицькій церквах на чолі з єпархіальним архієреєм (митрополитом, архієпископом, єпископом).
Лавра — статус, який отримують монастирі, що мають найбільший вплив на духовне життя певної країни. В Україні відповідний статус мають три православні монастирі: Києво-Печерська лавра у Києві, Почаївська лавра у Тернопільській області та Свято-Успенська Святогорська лавра у Донецькій області.
Ставропігія — православна церковна одиниця (парафія, монастир, братство), яка підлягає юрисдикції не місцевому ієрархові, а безпосередньо патріархові. Наприклад, у листопаді Вселенському патріархату передали Андріївську церкву в Києві. Так вона стала своєрідним посольством Константинопольського патріархату в Україні.
Хіротонія — також відома як висвячення, рукоположення, рукопокладання. Це християнський обряд, під час якого відбувається поставлення у певний чин священнослужителя. У диякони та священики рукоположення робити може один архієрей, рукоположення в архієреї відбувається собором архієреїв. Також використовується на позначення інших християнських обрядів, що мають (або мали історично) своїм елементом покладання рук, наприклад, миропомазання (обряд після прийняття людиною хрещення).
Миро — у християнстві спеціально приготована і освячена ароматична олія, що використовується в обряді миропомазання або для освячення новозбудованого храму.
Схизма — власне, розкол. Відокремлення частини церкви чи поділ церкви на кілька частин через канонічні суперечності. Таким чином, наприклад, у християнстві виникли три основні течії: православʼя, католицизм і протестантизм.
Євхаристійне спілкування (співпричастя) — можливість спільного богослужіння двома єпископами чи священиками. Вважають, що два єпископи перебувають у євхаристійному спілкуванні, якщо їх спільне служіння дозволене канонами та догматами. 15 жовтня Синод Російської православної церкви оголосив про припинення євхаристійного спілкування і офіційно розірвав стосунки зі Вселенським патріархатом.