Кінець «оперативної паузи»: армія рф відновила наступ по всій Донеччині, але захопила лише один завод і кілька сіл. Аналізуємо ситуацію на фронті в 180-й день повномасштабного вторгнення — мапи «Бабеля»

Автор:
Олексій Ярмоленко
Редактор:
Тетяна Логвиненко
Дата:
Кінець «оперативної паузи»: армія рф відновила наступ по всій Донеччині, але захопила лише один завод і кілька сіл. Аналізуємо ситуацію на фронті в 180-й день повномасштабного вторгнення — мапи «Бабеля»

Українські артилеристи на позиціях у Харківській області, 1 серпня 2022 року.

Getty Images

Так звана «оперативна пауза» на фронті завершилася – росіяни знову пробують наступати вздовж всього Донбасу та робити вилазки на Харківщині і Херсонщині. Однак всі вони завершилися невдало, і за останні 10 днів окупанти майже нічого не захопили. Тим часом в окупованому Криму після вибухів на Сакському аеродромі триває «демілітаризиція» — спочатку вибухнув склад боєприпасів неподалік Джанкоя, а останні кілька днів на півострові стабільно працює протиповітряна оборона в Севастополі, Керчі та Євпаторії.

Харківська область

Лінія фронту в Харківській області останні кілька місяців залишається майже без змін. Росіяни продовжують обстрілювати Харків та інші міста регіону, тому що вони близько до кордону. Російська армія ставить свої артилерійські та ракетні установки на території рф, і ЗСУ складніше їх знищити.

На півночі Харкова росіяни кілька разів намагалися просунутися в районах сіл Дементіївка, Питомник та Борщова. Усі спроби українські військові відбили. Також у російських Telegram-каналах заявили про захоплення села Уди. Але протягом кількох днів звідти немає жодних фото- та відеопідтверджень, тому це, найімовірніше, чергова вигадка росіян.

На мапі також оновилася лінія фронту від Балаклії до Ртищівки. Це не захоплення територій, а уточнення, оскільки в цій зоні тривалий час не відбувається жодних просувань і Генштаб у зведеннях майже не згадує населені пункти по цій лінії.

Росіяни 17 серпня спробували наступати на села Леб’яже та Базаліївка в сторону Печеніг. З точки зору стратегії пояснити необхідність для просування на цьому напрямку дуже складно. Тривалий час у районі навколо Печеніг не намагалися просуватися ані ЗСУ, ані росіяни. Там ситуація настільки спокійна, що через Печенізьку дамбу запрацював неофіційний перетин лінії фронту — люди через піший перехід можуть або виїхати з окупованих територій, або потрапити туди.

Найбільш активні бої точаться на південь від Ізюму. Після відведення частини російських військ з цього напрямку та незначного контрнаступу ЗСУ росіяни намагаються повернути втрачені позиції вздовж усієї лінії від Великої Комишувахи до Богородичного. Скоріше за все, вони змогли краще закріпитися в районах Довгенького та Сулигівки, але подальші їхні спроби наступати ЗСУ успішно відбивають.

«Бабель»

Донбас

На Донбасі росіяни активізувалися вздовж усієї лінії фронту, але безуспішно. У напрямку на Слов’янськ окупанти кілька разів пробували просунутися в районах Долини та Богородичного, але теж без успіху.

Росіяни також відновили спроби наступу на Сіверськ. Тут армія окупантів уперто намагається вийти до південних околиць міста через Івано-Дар’ївку та Виїмку. Це дозволить притиснути підрозділи ЗСУ у Верхньокам’янському та Серебрянці до річки Сіверський Донець, а також потенційно форсувати саму річку десь за Сіверськом. Так місто опиниться в оточенні. Однак із цим завданням росіяни не можуть впоратися вже понад 1,5 місяця.

Загальмував наступ навколо Бахмуту. За останні 10 днів росіяни можуть похизуватися лише одним захопленим об’єктом — заводом KNAUF на околиці Соледару. Також окупанти, найімовірніше, повністю взяли під контроль село Вершина. Однак спроби просунутися далі і прорватися до доріг Сіверськ — Бахмут чи Костянтинівка — Бахмут завершилися нічим.

Окупанти почали пробувати прорвати українську оборону і на західних околицях Горлівки в районах КПВВ «Майорське», Шумів та Нью-Йорка. Однак жодних ознак просувань за «лінію 23 лютого» немає.

Окупанти продовжують масовано наступати вздовж західних околиць Донецька. Спроби оточити Авдіївку з півночі ЗСУ відбивають, а от на південь від міста росіяни, скоріше за все, змогли захопити опорний пункт українських військ «Зеніт» — до початку війни 2014 року там була база ППО. З боку Донецького аеропорту російські військові намагаються просунутися в бік Опитного.

Найважча ситуація наразі в Пісках. Бої там уже точаться ближче до Донецької об’їзної дороги, а ЗСУ контролюють лише невелику частину села на північному заході. Пробують окупанти наступати і за Піски, у бік Первомайського та Невельського, але там поки без успіхів. Схожа ситуація в Мар’їнці, бої за село тривають.

Кількатижневі спроби росіян відновити втрачені позиції на південь від Вугледару були невдалими, тому вони змінили напрямок своїх атак і тепер йдуть на місто зі сходу — намагаються перерізати дорогу між ним та Мар’їнкою. Окупанти змогли там трохи просунутися, але населених пунктів не захопили.

Також армія рф намагається перерізати дорогу між Вугледаром та Великою Новосілкою. Для цього їм треба захопити або село Пречистівка, або село Золота Нива. Спроби наступати по цих напрямках відбили ЗСУ.

Наразі під контролем України лишаються близько 40% території Донецької області, а за останні 10 днів росіяни змогли просунутися вздовж всієї лінії фронту на кілька кілометрів. Уже очевидно, що захопити всю Донеччину не вдасться ані до кінця літа, ані до ймовірних «референдумів» у середині вересня.

«Бабель»

«Бабель»

Запорізька область та Херсонщина

Росіяни перекинули сюди більшу частину своїх військ в Україні, однак активних наступальних дій не проводять. Ймовірно, вони занепокоєні анонсованим контрнаступом ЗСУ і готуються його відбивати.

У Запорізькій області лінія фронту незмінна вже кілька місяців. І Україна, і росія якщо і проводять спроби штурму, то зазвичай незначні. Водночас на окупованих територіях продовжують працювати партизани, а по позиціях росіян прилітає з високоточної зброї. Найбільше потерпають окупанти в Мелітополі.

Загострюється ситуація на Запорізькій АЕС. Росіяни продовжують стріляти через Дніпро по районах Нікополя та Марганця, а також влаштовують провокації на самій ЗАЕС. Пропозицію ввести демілітаризовану зону на станції в росії відкинули, однак нібито погодилися на приїзд місії МАГАТЕ. Це може статися вже на початку вересня. В ООН наголошують, що членів місії МАГАТЕ можуть переправити через річку на ЗАЕС і так само повернути назад. Але росіяни запровадили довгі «вихідні» для українського персоналу станції, а на самій ЗАЕС активно працюють представники «Росатому». Найімовірніше, росіяни таки спробують відключити її від української енергосистеми і перенаправити енергію на Крим.

Активізувалися бойові дії на правобережжі Херсонщини. Росіяни після підсилення пробують наступати по рубежу Таврійське — Олександрівка, а також вийти на дорогу між Миколаєвом та Снігурівкою. Скоріше за все, так вони прагнуть створити флангову загрозу з двох боків для підрозділів ЗСУ, які рухаються вздовж дороги Миколаїв — Херсон, змусити їх відійти і фактично опинитися на околицях Миколаєва. Так окупанти і відкинуть ЗСУ від Херсону, і створять серйозну загрозу для Миколаєва. Однак наразі їхні спроби наступу не надто успішні.

У Бериславському районі Херсонщини окупанти поки не дуже активні. Постійні спроби вибити ЗСУ із плацдарму на лівому березі річки Інгулець в районі Андріївка — Лозове завершуються невдачею, так само, як і спроби запобігти оточенню Високопілля.

Українські військові продовжують наносити удари по мостах через Дніпро, чим постійно ускладнюють окупантам логістику. Однак цього недостатньо, і росіяни за допомогою понтонів та поромних переправ поки можуть перекидати на правий берег підсилення, техніку та боєприпаси. Хоча є інформація і про те, що російське командування в цьому районі покинуло Херсон і переїхало з правого берега на лівий.

«Бабель»

«Бабель»

Крим

Україна продовжує наносити удари по тилах російських військ, і протягом останніх 10 днів активно потерпає Кримський півострів. Після вибухів на Сакському аеродромі, де армія рф втратила близько 10 літаків, 16 серпня спалахнув склад боєприпасів у селі Майське біля Джанкоя. Неподалік самого міста вибухнула трансформаторна підстанція на залізниці. Того ж дня вибухи почули і жителі селища Гвардійське, де розташований російський аеродром. Однак жодних наслідків на аеродромі супутники не зафіксували. Ймовірно, вибухи там дійсно були, однак вони не призвели ані до детонації снарядів, ані до загоряння техніки.

Після цього три дні поспіль, з 18 по 20 серпня, по всьому півострову щодня почала працювати протиповітряна оборона — від Євпаторії та Севастополя і аж до Керчі. Росіяни запевняють, що збивають українські безпілотники, але досі не показали жодних уламків. Один із безпілотників збити не вдалося і він впав на штаб чорноморського флоту росії. Усе це схоже або на «тривожний вогонь» для психологічного й інформаційного тиску на росіян, або, дійсно, на розвідку позицій армії рф, зокрема і розташування підрозділів ППО.

Також росія вперше від початку вторгнення публічно підтвердила відставку військового з вищого командування. На початку війни взагалі не було відомо, хто керує російською армією. Потім у ЗМІ з’являлася інформація про призначення генерала дворнікова командувачем усього угруповання в Україні, але через деякий час і він зник, а в російських ЗМІ з’явилися різні угруповання — «Центр», «Схід», «Захід» зі своїми командувачами.

А 17 серпня стало відомо, що в чорноморського флоту рф змінився командувач. Замість ігоря осіпова його очолив очільник Військово-морської академії у Санкт-Петербурзі віктор соколов. Про це повідомив сам соколов. Про долю осіпова та причини його відставки нічого не відомо.

Звільнити осіпова було за що — чорноморський флот мав чи не найбільше провалів. Він втратив свій флагман, крейсер «Москва». У світовій історії востаннє крейсер топили в 1982 році під час Фолклендської війни. Тоді внаслідок удару британців затонув аргентинсьький крейсер «Генерал Бельграно».

Цього разу, крім крейсера, затонули ще декілька російських кораблів, зокрема і великий десантний корабель «Саратов». Ще два таких самих кораблі зазнали пошкоджень, а згодом стало відомо про загибель командира одного з них. Загинув десь під Маріуполем і заступник командувача чф рф андрій палій. За весь час вторгнення чорноморський флот не спромігся на жодну десантну операцію на материк, а із захопленого острова Зміїний довелося тікати. Також під час вибухів на Сакському аеродромі чф рф втратив половину своєї морської авіації.

Постачання зброї

У серпні дещо знизилися поставки зброї Україні. Водночас у США підвищують вартість своїх військових пакетів допомоги — до $775 мільйонів та мільярда доларів відповідно. Штати підтвердили передачу протилокаційних ракет HARM, за допомогою яких ЗСУ знищують радари та системи ППО росіян. У Пентагоні розповіли, що запускають їх із радянських літаків МіГ-29, які модернізували.

Отримають ЗСУ і нові безпілотники Scan Eagle. Це досить невеликі дрони, які можуть перебувати в повітрі понад 20 годин і мають дальність розвідки на 100 кілометрів. Отже Україна отримає ще одну можливість для розвідки на далеку відстань і коригування своєї високоточної зброї — M270 та HIMARS.

Допомагатиме в цьому і супутник ICEYE, який придбав Фонд Сергія Притули на зібрані українцями гроші. ЗСУ отримали на рік доступ до фотографій усієї мережі супутників компанії, а також мають право повністю керувати одним із них. Усе це робить значно вразливішими всі склади та бази росіян у тилу, оскільки українські військові зможуть знайти їх і завдати по них ударів.

Ще один цікавий анонс — обіцянка Німеччини передати 155-мм керовані снаряди Vulcano для артилерії. Наразі йдеться про понад 200 снарядів. Найцікавіше в них — дальність. Снаряди Vulcano летять на 70—80 кілометрів, що майже вдвічі більше, ніж стандартний артилерійський постріл. Стріляти такими снарядами можна з гаубиць FH-70 чи САУ PzH 2000, які вже є на озброєнні України.

Найближчим часом ситуація на фронті, скоріше за все, загостриться: і Україна, і росія прагнутимуть покращити свої позиції перед початком холодів, коли підуть дощі і наступати стане значно складніше. До того ж, на середину вересня в кремлі готуються провести так звані «референдуми» про приєднання окупованих територій до росії. Однак, як пише видання «Медуза» з посиланням на джерела, у кремлі поки не ухвалили остаточне рішення. Переносити «референдуми» там не хочуть, бо це негативно сприймуть прихильники війни. Проте там усвідомлюють, що захопити всю Донеччину найближчим часом не зможуть. Тому, цілком можливо, псевдоголосування таки доведеться перенести на зиму, і цей варіант у кремлі всерйоз розглядають.

Ми слідкуємо за ситуацією на фронті щодня. Підтримати «Бабель» можна будь-коли, і зараз теж:

🔸 у гривні

🔸 у криптовалюті

🔸 Patreon

🔸 PayPal: [email protected]

Український військовий стрибає через окоп на одній із ділянок лінії оборони під Харковом, 3 серпня 2022 року.

Getty Images