Що таке Віденський документ?
Це міжнародна угода, яку у 2011 році підписали країни — учасниці Організації з безпеки та співробітництва в Європі. Метою Віденського документа є підвищення прозорості та довіри між країнами — учасницями ОБСЄ у військовій сфері. За умовами документа, наприкінці кожного року країни обмінюються інформацією про озброєння, чисельність особового складу, танків, гелікоптерів та іншої бойової техніки. Вони повідомляють про пересування військ, розгортання системи озброєння та техніки, а також про нові військові розробки.
Якщо якась із країн ОБСЄ відчуває небезпеку через дії іншої країни, наприклад, у звʼязку з військовими навчаннями, вона може активувати механізм Віденського документа та запросити повну інформацію про навчання. Україна так і зробила. У пʼятницю, 11 лютого, глава Міністерства закордонних справ Дмитро Кулеба повідомив, що Україна звернулася до Росії і попросила детально пояснити, що за навчання проходять біля українських кордонів і в тимчасово окупованому Криму. Росія мала 48 годин, щоб відповісти.
Росія нічого не пояснила. Через кілька годин після закінчення терміну РФ надіслала листа. Як повідомив речник українського МЗС Олег Ніколенко, у листі не було потрібної інформації. «Росія позначила це повідомлення як таке, що не має відношення до процедури Віденського документа», — додав Ніколенко. А тому Україна запустила наступний етап і попросила провести засідання всіх країн — учасниць Віденського документа. Його призначено на вівторок, 15 лютого.
Що буде далі?
Засідання розпочнеться з виступу представника України, він пояснить, чому дії Росії викликали стурбованість.
Від Росії очікують, що вона надасть повну інформацію про навчання: точні райони їх проведення, дати закінчення, найменування та кількість військових формувань, типи озброєння та військової техніки. Але ймовірно, представник Росії або не зʼявиться на засідання зовсім, або повторюватиме вже звичні всім тези про те, що жодної загрози для України немає.
У такому разі розпочнеться наступний етап — засідання директивних органів ОБСЄ — Постійної ради та Форуму співробітництва у сфері безпеки. У МЗС вже заявили, що Дмитро Кулеба готовий ініціювати його у пʼятницю, 18 лютого. На ньому країни-учасниці дадуть низку рекомендацій, аби стабілізувати ситуацію. Перелік таких рекомендацій в ОБСЄ виробили ще у 1993 році. Багато чого в цих рекомендаціях залежить від бажання країни-порушника, наприклад, допустити спостерігачів на навчання.
Таке вже було раніше?
Від початку російської агресії таких прецедентів було кілька. Наприклад, у квітні 2021 року, коли Росія вперше зібрала біля українських кордонів рекордну кількість військ, Україна запустила той самий механізм. Росія тоді відмовилася надати інформацію, а на засідання, скликане з ініціативи України, не зʼявилася. Після цього на запит України відбулося спеціальне спільне засідання Постійної ради та Форуму співробітництва у сфері безпеки. Країни-учасниці «висловили стурбованість військовою діяльністю Росії біля кордону з Україною», закликали Москву до деескалації та дали низку рекомендацій. Серед іншого Росії порекомендували провести брифінг та докладно описати свої дії. Росія не виконала цих рекомендацій.
За день перед тим, як Дмитро Кулеба ініціював механізм Віденського документа, Литва, Латвія та Естонія також скористалися цією можливістю і попросили у Білорусі відповіді про навчання, які вона проводить спільно з Росією. Балтійські країни вимагали розкрити чисельність військ та військової техніки, які задіяні у російсько-білоруських навчаннях «Союзна рішучість — 2022». Білорусь не дала відповіді, а тому Литва, Латвія та Естонія ініціювали засідання країн — учасниць ОБСЄ. Воно відбулося у понеділок 14 лютого. Як повідомила посол Латвії в ОБСЄ Катріна Кактіна, представник Білорусі взяв участь у засіданні, проте не надав жодних деталей стосовно навчань. Тому балтійські країни ініціюватимуть третій етап для вироблення рекомендацій.
Тобто це не зможе зупинити російську агресію?
Роман Безсмертний вважає, що механізм дозволить, наприклад, звернутися до міжнародних судів. Росія, перекривши частину Чорного моря, залишила для проходу комерційних суден до трьох найбільших українських портів лише вузький коридор. Не кожне велике судно може через нього пройти, а отже, бізнес зазнає збитків. Це є приводом звернутися до Міжнародного трибуналу з морського права, щоб притягнути Росію до відповідальності. І саме рішення та рекомендація країн — членів НАТО у звʼязку з навчаннями будуть вагомим аргументом на користь України.
«Економічні питання у міжнародних судах розглядаються з урахуванням політичних. Важливо, щоб було рішення ОБСЄ, щоб у суді могли бачити, що Росія порушує норми міжнародного права», — говорить Безсмертний. Він зазначає, що це буде не швидкий процес, наприклад, суд досі розглядає інцидент у Чорному морі, коли РФ у листопаді 2018 року захопила українські військові кораблі в районі Керченської протоки.
Якщо суд ухвалить рішення на користь України, а Росія його не виконає, тоді суд може винести рішення про арешт суден та іншого майна Росії.
Також рішення Постійної ради та Форуму співробітництва у сфері безпеки про те, що Росія порушує норми міжнародного права, може стати підставою для подальших санкцій проти РФ.
Дипломатія — це довго та складно, а донат «Бабелю» оформити дуже легко.