Кілька місяців Росія стягує війська до українського кордону та шантажує світ війною. Щоб завадити вторгненню, США тиждень вели переговори з російськими дипломатами. Чим вони скінчилися? Нічим добрим

Автор:
Оксана Коваленко
Редактор:
Євген Спірін
Дата:
Кілька місяців Росія стягує війська до українського кордону та шантажує світ війною. Щоб завадити вторгненню, США тиждень вели переговори з російськими дипломатами. Чим вони скінчилися? Нічим добрим

Getty Images / «Бабель»

Вже чотири місяці на кордоні з Україною перебуває рекордна кількість російських військових — понад сто тисяч. Західні та українські розвідки та ЗМІ постійно говорять про загрозу вторгнення. Через кризу 7 грудня 2021 року вперше відбулися переговори президентів Росії та США Володимира Путіна та Джо Байдена. Через місяць, цього тижня, відбулися безпрецедентні переговори США, Росії, а також НАТО та ОБСЄ. Вони стосувалися безпеки України та всієї Європи та проходили у три раунди. У понеділок, 10 січня, заступник держсекретаря США Венді Шерман та заступник глави МЗС Росії Сергій Рябков близько семи годин вели переговори в Женеві. У середу, 12 січня, у Брюсселі вперше за два з половиною роки пройшли переговори у форматі Ради Росія — НАТО за участю Росії, США та постійних представників 30 країн Альянсу. Вони тривали близько трьох годин. А вже у четвер відбувся третій раунд — спеціальне засідання Постійної ради ОБСЄ. Україна брала участь лише в останньому раунді. У Росії назвали переговори безрезультатними і знову погрожували, у США переговори оцінили оптимістичніше і сказали, що мʼяч на боці Росії, хоча не виключили, що Росія таки готує напад на Україну. В Україні поки що офіційно не підбили підсумки переговорів, але президент ініціює зустріч із Байденом та Путіним. Кореспондентка «Бабеля» Оксана Коваленко коротко пояснює, з чим сторони йшли на переговори та з чим вони вийшли. (Спойлер: дипломатичного прориву не сталося.)

З чим сторони йшли на переговори

Головна вимога Росії — нерозширення НАТО, письмові гарантії того, що Україна та Грузія не стануть членами НАТО.

Росія також вимагає заборонити розміщення техніки та військових на території тих країн, які вступили до НАТО після 1997 року. У разі загрози безпеці країнам НАТО таке розміщення можливе лише за згодою Росії. Москва постійно наполягає на тому, що нібито наприкінці вісімдесятих НАТО гарантували Михайлу Горбачову, що Альянс не розшириться на схід. Згодом сам Горбачов заявляв, що таких обіцянок не було.

Ще Росія вимагала гарантій, що НАТО відмовиться від будь-якої військової діяльності: створення військових баз, використання військової інфраструктури, розвитку військової співпраці на території України, Грузії, інших країн Східної Європи, Закавказзя та Центральної Азії. Також Росія окремо вимагає відмовитися від спільних навчань на території України.

Ще одна вимога — заборона розміщувати ракети середньої та малої дальності наземного базування в районах, з яких вони здатні досягти території Росії.

Перша та найголовніша вимога США — Росія має відвести свої війська від кордонів України та припинити погрожувати нападом.

США також йшли на переговори з обіцянкою запровадити серйозні санкції, якщо Росія розпочне вторгнення в Україну. Санкції США узгодили з країнами НАТО, «Великою сімкою» та Європейською радою.

Що буде, якщо Росія нападе

  • Фінансові санкції: відключення від платіжної системи SWIFT, обмеження можливості інвесторів купувати російські боргові папери на вторинному ринку тощо.

  • Посилення військової присутності НАТО на теренах союзників.

  • Збільшення допомоги Україні в галузі безпеки.

Уже перед переговорами США заявили, що тільки країни-члени НАТО і Україна можуть приймати рішення, вступати або не вступати до Альянсу.

Як тривали переговори

Лейтмотивом усіх переговорів була головна вимога до Росії — відвести війська від кордонів України. Росія, у свою чергу, говорила, що це військові навчання. У відповідь на це переговорник від США, заступниця держсекретаря Венді Шерман заявила, що єдиний спосіб довести, що Росія дійсно не хоче напасти на Україну, — повернути війська до казарм.

США та НАТО запропонували Росії узгодити кілька пунктів, які могли б влаштувати обидві сторони.

  • Прозорість при проведенні військових навчань як з боку Росії, так і НАТО.
  • Скоротити кібератаки та ввести додаткові заходи щодо контролю за озброєнням.
  • Обговорити майбутнє деяких ракетних систем у Європі, як того хотіла Росія, але в рамках Договору про ліквідацію ракет середньої та малої дальності, який давно не працює.
  • Обмінюватися дипломатичними місіями: відкрити місію НАТО в Москві, а Росії повернути дипломатів до Брюсселю. У відповідь на пропозицію Росія сказала, що це їй не цікаво.

В іншому США та НАТО категорично відкинули вимоги Росії. У НАТО вважають, що кожна країна сама вирішує, як будувати свою зовнішню політику, і що політика «відкритих дверей» НАТО залишиться — і лише члени Альянсу та Україна можуть приймати рішення, йти в НАТО чи ні. Росія не має права вето в цьому питанні.

Також США та НАТО заявили, що не збираються повертати Альянс у кордони 1997 року.

У четвер відбувся фінальний раунд — засідання Постійної ради ОБСЄ, присвячене питанням безпеки в Європі. У цьому раунді брала участь Україна. Постпред при ОБСЄ Євген Цимбалюк на засіданні заявив, що безпека Європи залежить від безпеки України, назвав неприйнятними спроби Росії диктувати, до якого військово-політичного альянсу мають приєднуватися країни. За його словами, його підтримали майже всі делегації.

Росія на переговорах озвучила всі вимоги, які опублікували раніше. РФ заявила, що не готує напад на Україну і хотіла, щоб НАТО та США погодилися на її вимоги. Додаткових гарантій безпеки Росія не запропонувала.

Російських переговорників не переконали запевнення США, що НАТО не загрожує Москві. Заступник міністра закордонних справ Олександр Грушко заявив, що Росія все одно не погоджується з розширенням Альянсу.

На пропозицію НАТО щодо обміну місіями росіяни заявили, що не зацікавлені у цьому.

Як трактують результати переговорів

Росія вважає, що переговори були невдалими. Прессекретар президента Дмитро Пєсков заявив, що на переговорах Росія очікувала «отримати конкретні відповіді на конкретно поставлені питання».

Після переговорів риторика Росії стала агресивнішою. Глава МЗС Сергій Лавров заявив, що хоче бачити позиції США «на папері — постатейно за кожним пунктом» пропозицій. За словами Лаврова, якщо Захід відкине пропозиції РФ, Москва «прийме рішення на користь надійного забезпечення нашої безпеки».

А постпред Росії при ОБСЄ Олександр Лукашевич заявив, що «якщо Москва не почує конструктивної відповіді на внесені пропозиції в розумні терміни», РФ вживатиме всіх необхідних заходів для «усунення неприйнятних загроз національній безпеці».

Російські політологи заговорили, що Росії доведеться вживати військово-технічніх заходів у разі провалу переговорів.

Директор російської програми в Центрі військово-морського аналізу США Майкл Кофман у коментарі ВВС заявив, що риторика російських політиків на тлі того, що переговори зайшли в глухий кут, схожа на ультиматум. «Це ультиматум, тому що вони згадують якісь невизначені військово-технічні заходи, до яких вони готові вдатися. І, по суті, вони тримають Україну в заручниках», — вважає Кофман.

Що відбувалося за рамками переговорів

  • Дванадцятого січня, в день засідання Росії та НАТО, в Конгресі США опублікували законопроєкт демократів про санкції проти Росії на випадок вторгнення в Україну. Окрім іншого, він передбачає запровадження санкцій особисто проти президента Росії Володимира Путіна, премʼєр-міністра РФ, міністра оборони, міністра закордонних справ, головнокомандувача та багатьох інших командувачів російських військ.

  • Вже 13 січня прессекретар Путіна Пєсков назвав такий проєкт «ініціативою щодо розриву відносин». Цього ж дня заступник глави МЗС РФ Рябков не виключив, що Росія може розмістити військову інфраструктуру РФ на Кубі та у Венесуелі, якщо переговори із Заходом щодо гарантій безпеки проваляться.

  • У Росії з четверга почав падати ринок акцій, експерти повʼязують це з провалом переговорів. Також знижується курс російського рубля, оновлюючи мінімуми минулого літа.

У США оцінюють переговори більш оптимістично. Держсекретар США Ентоні Блінкен вже після всіх переговорів заявив, що не очікував великих проривів за три раунди переговорів з Росією з питань безпеки в Європі. Але, на відміну від Росії, у Вашингтоні не вважають зустрічі «невдалими» і готові до продовження діалогу в разі, якщо до цього готові в Москві. Рябков же заявив, що підстав для нового раунду переговорів найближчим часом немає, оскільки розмова фактично зайшла в глухий кут.

Вже після закінчення всіх раундів переговорів у США радник з національної безпеки президента США Джейк Салліван заявив, що Білий дім має інформацію від розвідки, про те, що Росія проводить кампанію дезінформації, щоб сфабрикувати привід для вторгнення в Україну.

А CNN з посиланням на американського чиновника повідомляє, що США має інформацію про те, що Росія заздалегідь підготувала групу «оперативників» для проведення операції під чужим прапором на сході України, намагаючись створити привід для вторгнення. За словами джерела, бойовики навчені веденню бойових дій у міських умовах, використанню вибухових речовин, щоб провести провокації проти проросійських сил на окупованих територіях.

А що ж Україна?

Україна переконалася, що її позиції на переговорах захищали і західні партнери, і ОБСЄ та НАТО, кажуть українські експерти. Офіційних заяв за результатами всіх трьох раундів переговорів наразі немає.

У пʼятницю президент Зеленський запропонував провести зустріч із президентами США Джо Байденом та Росії Володимиром Путіним, заявив глава Офісу президента Андрій Єрмак. За його словами, США вже «висловили глибокий інтерес», зараз Київ очікує на реакцію російської сторони.

Ми, на відміну від Росії, нікого не шантажуємо, але пропонуємо оформити донат. Підтримайте «Бабель».