Хто головний у Казахстані?
Казахстан — авторитарна країна. З 1990 до 2019 року президентом був Нурсултан Назарбаєв. Після 29 років правління він номінально пішов у відставку, а на виборах, результати яких сфальшували, «переміг» Касим-Жомарт Токаєв. До цього він обіймав посаду спікера у сенаті.
Насправді влада залишилася в руках Назарбаєва: він став довічним головою Ради національної безпеки, на його честь перейменували столицю Астану. Тепер вона називається Нур-Султан. У країні настав дуумвірат: на папері президентом є Токаєв, насправді — Назарбаєв. Навіть на політичні зустрічі вони їздили удвох. Наприклад, наприкінці грудня минулого року в Росії відбувся «Саміт країн СНД». На нього приїхали колишній та нинішній президенти, але Володимир Путін окремо зустрівся лише з Назарбаєвим.
Важливе запитання: нинішній уряд Казахстану за Україну чи за Росію? Крим чий?
На жаль, у 2014 році уряд Казахстану підтримав анексію Криму Росією. Міністерство закордонних справ країни заявило, що «з розумінням ставиться до рішення Росії в умовах, що склалися». Також уряд Казахстану назвав псевдореферендум у Криму справжнім і таким, що відбувся.
У 2019 році Касим-Жомарт Токаєв дав зрозуміти, що ставлення до анексії не змінилося. «Ми не називаємо те, що сталося у Криму, анексією. Що сталося, те сталося. Анексія — це надто важке слово щодо Криму», — сказав він в інтервʼю Deutsche Welle. А от мешканці країни запустили у соцмережах флешмоб. Вони публікували пости з намальованим ослом, хештегом «вибачте за нього» та фразою «Крим — це Україна».
Ясно. Людям набрид Назарбаєв, вони вирішили змінити режим?
Набрид, але протести почалися не з цього. Наприкінці грудня — на початку січня в Мангістауській області країни — два найбільші міста Жанаозен і Актау (адміністративний центр) — почав різко дорожчати скраплений газ. Саме в цьому районі 90% автомобілів, вантажівок та автобусів їздять на газі. Ціна газу піднялася з 60 теньге (близько 3,8 гривні) до 120 теньге (7,6 гривні) за літр. Тому 2 січня незадоволені жителі Жанаозена вийшли на мітинг до будівлі місцевої адміністрації та перекрили дороги.
А чому подорожчав газ?
Казахстан є третім у регіоні після Росії та Туркменістану за видобутком газу. Практично весь газ у країні — казахстанський. 2019 року розпочалася газова реформа, завершилася вона якраз 1 січня 2022 року. Тепер весь скраплений газ продають через онлайн-платформи — біржі. До цього уряд субсидував ціни на газ — паливо продавалося за заниженою ціною, виробникам на збиток. Крім того, учасники «чорного ринку» продавали казахстанський дешевий газ у країни, де він коштує набагато дорожче. Тож і вирішили реформувати систему.
З переходом на електронну систему торгів виробники почали регулювати ціни. Щойно в якомусь місті починався дефіцит газу — його ціна різко зростала. Так і сталося у Жанаозені. Казахи вважають, що це змова виробників газу, і ті штучно завищують ціну.
І що сталося після мітингу у Жанаозені?
Мітинг тривав увесь день, а на ніч протести розпочалися у найбільшому місті регіону ― Актау. Наступного дня мітинги відбулися в Алмати, Атирау, Шимкенті та інших містах. На ранок 3 січня в деяких протестних містах влада почала глушити інтернет і стягувати спецназ і техніку. Але протестувальників не розганяли.
І як відреагували уряд та президент?
Влада пішла на поступки. У ніч на 3 січня президент Токаєв розпорядився створити спеціальну комісію, щоб врегулювати ціни на газ. На заправках газ подешевшав із 120 до 80—90 теньге. Токаєв закликав протестувальників «не порушувати порядок» і розпочати діалог. Це не допомогло — 4 січня протести продовжилися. На мітингах почали звучати політичні вимоги: відправити у відставку уряд та насправді усунути від влади Назарбаєва.
У ніч проти 5 січня Токаєв відправив уряд у відставку і доручив державі регулювати ціни на газ. Це теж не допомогло — протести розпочалися по всій країні, окрім столиці. В Алмати та Мангістауській області запровадили надзвичайний стан. У деяких містах спецназ розпочав розгони мітингувальників світлошумовими гранатами.
До обіду 5 січня в Алмати протестувальники штурмували місцеву адміністрацію та першу резиденцію президента — вони спалахнули. Також протестувальники спалили кілька десятків поліцейських машин. Протести продовжились і в інших містах. У столиці Нур-Султані запровадили надзвичайний стан та комендантську годину.
Постраждалі та вбиті є?
Поки що достовірної інформації про це немає. Протести тривають, у країні глушать інтернет, інформація з різних міст суперечлива. Єдині офіційні дані видає комендатура в Алмати: «Розбито 120 магазинів та обʼєктів торгівлі, 80 підприємств громадського харчування, близько 100 офісів. Побито понад 500 цивільних осіб, серед яких 130 жінок та старих людей».
А російський слід у цьому є? Протести вигідні Кремлю чи навпаки?
Казахстан — давній торговельний та дипломатичний партнер Росії. Обидві країни разом з Вірменією, Білоруссю та Киргизстаном входять до Євразійського економічного союзу. Це той самий «Таможенный союз», до якого Віктор Янукович хотів включити й Україну в 2013 році.
Інформації про те, що за протестами стоїть Росія, немає. Поки що МЗС РФ обійшлося сухим коментарем з цього приводу: там заявили, що «уважно стежать за подіями в братній сусідній країні Казахстані, виступають за мирне вирішення всіх проблем у рамках конституційно-правового поля та діалог, а не через вуличні заворушення».
Ні російська, ні казахстанська влада поки що не заявляє, що протести інспірував і фінансує Захід. Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв звернувся до народу по центральному телеканалу. Він заявив, що став головою Ради нацбезпеки замість Назарбаєва, що залишається у столиці та продовжить реформи. Він звинуватив протестувальників у тому, що за мітинги їм платять гроші, та назвав їх «бандитами, ґвалтівниками та хуліганами». Але хто саме платить, Токаєв не уточнив.
Тим часом російські націоналістичні блогери вже почали писати, що Росія має захистити російськомовне населення Казахстану.
Це вперше в Казахстані таке?
Такі масштабні протести — так. Проте, у травні 2011 року, також у Жанаозені, на мітинг вийшли нафтовики. Вони вимагали підвищити зарплати, але уряд вимоги проігнорував, і мітинги тривали до грудня. У місті відключили інтернет та не пускали туди журналістів. На День незалежності, 16 грудня 2011 року, на площу прийшли поліцейські та розстріляли протестувальників із автоматів Калашникова. Офіційно — убили 16 людей, неофіційно — понад 60.
Ми хочемо зробити революцію в медіа, для цього нам потрібен ваш донат.