У березні ми писали про конфлікт у «Голосі» і нарахували дев’ять причин розколу між вами та керівництвом партії. Ви тоді говорили, що потрібні зміни до статуту, потрібен зʼїзд тощо. Щось змінилося після цієї публікації? Чи відбувся у партії діалог?
Від того моменту все стало тільки гірше. З’їзду не було. Однак вони [керівництво партії] своєрідно почали готуватися до нього — стали рейдерити партію. Третього червня вони змінили голову Дніпровського осередку Віталія Жеганського, який створював осередок з нуля ще з парламентських виборів 2019-го. Замість нього поставили Олексія Савчука — друга Юрія Богданова.
Потім зачистили ще два осередки: звільнили керівника Чернівецького осередку. Там у нас був дуже потужний керівник Олексій Попович. Замість нього поставили помічника Кіри, який має до Чернівців такий же стосунок, як я до Марсу. Далі звільнили керівника Херсонського осередку. До того ж вони відкрили п’ять нових осередків: в Луганській, Миколаївській областях — там керувати поставили двох штиків Кіри з Київради, а також в Запорізькій, Сумській областях і Кримський осередок. Керувати ними поставили номінальних осіб, двоє з яких, взагалі, в Києві якоюсь роздрібною торгівлею займаються.
Це все про партію, а у фракції щось змінилося? Комунікація є?
Нам перекрили доступ до преспоінту у Верховній Раді, бо там є час тільки під виступи від фракції. Вони заборонили фотографу нашої партії нас фотографувати. Після того почали гнати проти нас «джинсу». Ми навіть порахували, що за цей час проти мене вийшло 67 статей, починаючи від Telegram-каналів, закінчуючи зливними бачками.
Ви просили провести засідання фракції, на якому хотіли обговорити проблеми. Воно відбулося?
Ми пішли офіційним шляхом — почали писати листи Железняку. За законом про регламент голова фракції має збирати засідання кожного тижня. Але Железняк сказав, що вони окремо, а ми окремо, і збирати загальну фракцію він не має наміру.
Ви намагалися зібрати зʼїзд партії?
Вони відмовляються збирати офіційний з’їзд. Його може зібрати тільки політична рада партії, яку повністю контролює голова партії Кіра Рудик. Навіть, якщо політична рада раптом оголосить з’їзд, Кіра може ветувати це рішення як голова. Тобто з’їзд фактично може зібрати лише одна людина — Кіра Рудик.
Тому ми зробили чат з усіма регіонами і запропонували зустрітися, обговорити зміни до статуту, проговорити ситуацію в партії. До нас приїхали близько 150 осіб. Хоча їм забороняли їхати. І керівників тих обласних осередків викликали на килим до Кіри і Ярослава [Железняка], а потім зачистили декілька регіонів. В інтерв’ю «Новому времени» Кіра казала, що нас зібралося близько двадцяти, але це неправда.
Але ж юридичної сили цей ваш з’їзд не мав, правильно?
Так, не мав. Ми зробили таку зустріч, щоб показати керівництву партії, що можливо зібрати з’їзд оперативно. Кіро, не бійся, збери зʼїзд, люди приїдуть. У нас за два роки існування партії не було такого загального з’їзду. Ми хоч познайомилися усі, обговорили зміни до статуту, обговорили ситуацію в партії.
Чому саме тепер ситуація загострилася?
Ми побачили, що вони повідкривали нові осередки і позачищали інші. Ми зрозуміли, що вони готують з’їзд, про який нам не кажуть. Нові осередки — це змога мати додаткові партійні квиточки, які голосують так, як потрібно. Зміна керівників — те саме. Тобто цей з’їзд буде повністю під впливом Кіри. У них працює з лютого так звана статутна комісія, і жодного офіційного зібрання не було. Як голова обласного осередку і як народний депутат у квітні я подала правки до статуту, і з тих пір не отримала жодної реакції. Тобто вони тишком-нишком там щось роблять.
Чому у вас немає єдиного бачення — один осередок складає партійні квитки, інший, навпаки, вимагає виключити Рудик із партії?
Люди, які приходили в партію, приходили на демократичних засадах. Я не можу подзвонити в Чернівці і сказати «пиши заяву» чи «вимагай від Кіри, щоб вона вийшла з партії».
Наскільки реально виключити Рудик з партії, враховуючи її вплив?
Виключити Кіру з партії може лише політична рада, яка повністю контролюється Кірою. У нас є п’ять штиків Кіри, яких вона завела в політраду. Виходить, що у нас менше десяти людей контролюють партію. А ті партійці, які її створювали, тепер виходять з неї, або їх виганяють. З партії вийшов весь Білоцерківський осередок, Херсонський осередок.
Рудик каже, що це проблема росту політичної сили. Зміни в партії вона пояснює тим, що на початку у вас було лише 20 депутатів у парламенті, а тепер у «Голосу» є 350 депутатів в місцевих радах.
Це не проблема росту. Всі люди, які створювали партію, залишають її. Це проблема управління. І Рудик досі не зрозуміла, що політична партія — це люди, яким вона не може закрутити гайки, це не диктатура і не приватна компанія, де ти можеш не виплатити зарплату або маєш адміністративні важелі. Тут люди, які Кірі Рудик нічого не винні. Почитайте коментарі під постами «Голосу» і Кіри Рудик — там люди кажуть їй: «Ти вбила єдину нормальну партію в Україні. Йди».
Чи не буде перемогою ваших опонентів те, що частина осередків складе партквитки?
Я вважаю, що це маніпуляція. Ви говорите, що вона перемогла, але вона узурпувала владу. У нас є два варіанти: або я буду сидіти разом з її київською командою, яка в Київраді голосує дерибан, і робитиму вигляд, що я частина цього; або ми відійдемо в бік і далі будемо розвивати і, може, створювати якусь свою політичну силу.
Про який «київський дерибан» ви говорите? І який стосунок до цього має керівництво партії?
Бо у нас керівник партії є керівником Київського осередку, і вона фактично впливає на голосування цього осередку. Крім того, деякі голосування, як наприклад голосування за Бабин Яр, було ухвалено політичною радою «Голосу», яку контролює Рудик. Вони рекомендували київській команді голосувати за цей меморіал з російськими інвестиціями.
Кіра Рудик часто каже, що ціннісних розбіжностей в партії немає — бо ви однаково всією фракцією голосуєте в парламенті.
Ціннісні розбіжності є, бо голосування за дерибани землі — це світоглядні розбіжності.
Я так розумію, ще одна причина вашого розколу полягає в тому, що Сергію Притулі не дозволили очолити Київський осередок, а потім виключили з Київради. Рудик пояснює це тим, що Притула не міг визначитися з політичними амбіціями і чи взагалі хотів бути в політиці.
Кіра прибрала всіх, хто міг стати її конкурентом. Сергій опинився серед них. Його виключили з політради попри те, що він брав активну участь в усіх виборчих кампаніях. Тому дивно чути, що він не хотів себе пов’язувати з політикою. І коли у нас в партії сталися проблеми, Сергій — це та людина, яка сказала, що треба боротися, щоб врятувати партію.
Чи обговорювали ви проблеми партії з [Святославом] Вакарчуком? До березня комунікації не було. А в останні місяці?
Ні, ми не спілкувалися. Жодних публічних заяв Вакарчука я не бачила також.
Чи допомагають вашій партії співробітники Dragon capital?
Я ніколи цих людей не бачила. Всіх спонсорів можна переглянути у наших звітах, які ми подаємо до НАЗК. Але я точно можу сказати, що у нас зіпсувалися стосунки з багатьма спонсорами, коли вони зрозуміли, куди веде Кіра Рудик.
Юрчишин заявив, що ви можете вийти з партії. Чи є вже таке рішення?
Ми колективно ухвалюємо подібні рішення. Колективного рішення ще немає, і я не можу поки сказати, коли будемо його обговорювати.
Яким ви бачите вихід з ситуації?
При нинішньому керівництві фракції і партії я не уявляю, як можна співпрацювати. Після того, як я зрозуміла, що партію рейдерять, шансів нуль.
По протилежну точку зору ми звернулися до Кіри Рудик. Наразі тривають перемовини про час та дату інтервʼю.
Щоб голос «Бабеля» був гучним — відправте нам донат.