Коли і навіщо створили цю систему ПРО?
Під час Ліванської війни у липні-серпні 2006 року бойовики угруповання «Хезболла» випустили по північних районах Ізраїлю близько чотирьох тисяч ракет. Унаслідок цього загинули понад 40 ізраїльських мирних жителів, близько 250 тисяч людей довелося евакуювати. У період з 2000 до 2008 року із сектора Гази угруповання ХАМАС випустило по південному Ізраїлю понад вісім тисяч мінометних снарядів і ракет.
Для протидії ракетним загрозам до зони конфлікту доводилося відправляти війська. Тому у 2007 році Міністерство оборони Ізраїлю вирішило розробити мобільну систему протиповітряної оборони. Контракт на створення отримала ізраїльська фірма Rafael Advanced Defense Systems — один з основних розробників озброєння для армії Ізраїлю.
Система «Залізного купола» спрацювала в південному ізраїльському місті Ашдод у відповідь на ракету, запущену із сусіднього палестинського сектора Гази, 18 листопада 2012 року.
У березні 2009 року система протиракетної оборони «Залізний купол» успішно пройшла випробування. У березні 2011-го перша батарея заступила на бойове чергування для захисту південних районів від ракет із сектора Гази. Уже на початку квітня система вперше успішно перехопила ракету, випущену по ізраїльському місту Ашкелон із сектора Гази.
У 2011 році показник успішних перехоплень ракет системою «Залізний купол» становив 75 відсотків, а до березня 2012-го зріс до 90 відсотків. Станом на сьогодні на території Ізраїлю, переважно біля кордонів з Ліваном і сектором Гази, розгорнуті девʼять батарей. Міноборони планує збільшити їхню кількість до 15.
Ізраїльський хлопчик дивиться на протиракетний комплекс «Залізний купол» у південно-західному місті Ашкелон, 9 квітня 2011 року.
Як працює «Залізний купол»?
«Залізний купол» призначений для захисту від ракет і артилерії малого радіусу дії на дальності від 4 до 70 кілометрів. Систему можна оперативно транспортувати вантажівками та швидко розгортати в потрібному місці. Вона може працювати вдень і вночі, за будь-яких погодних умов і реагує на кілька цілей одночасно.
Після модернізації у 2015 році «Залізний купол» може розпізнавати і перехоплювати безпілотники. А в 2017-му успішно випробували версію системи, яку можна розміщувати на бойових кораблях.
Батарея «Залізного купола» складається з трьох основних елементів:
- радар виявлення та відстеження;
- центр управління вогнем;
- три пускові установки з 20 ракетами-перехоплювачами «Тамір» у кожній.
Система протиракетної оборони «Залізний купол» веде вогонь для перехоплення ракети над містом Ашдод, 16 липня 2014 року.
Принцип роботи такий. Радар виявляє запуск ракети, класифікує її та відстежує траєкторію. На основі інформації радара центр управління системи розраховує очікувану точку удару. Якщо ракета, що наближається, може влучити в населений район або важливий обʼєкт інфраструктури, тоді запускається перехоплювач, який підриває ракету в повітрі перш, ніж вона досягне цілі. Від моменту виявлення цілі до запуску ракети-перехоплювача минає 3—5 секунд.
Ракети-перехоплювачі «Тамір» оснащені активною радіолокаційною системою наведення — датчиками, які включають її власну систему перехоплення при наближенні цілі. А ще у ракет «Тамір» є боєголовка з неконтактним детонатором. Це означає, що їй не обовʼязково влучати чітко в ціль — вона може вибухнути на певній відстані.
Ізраїль демонструє роботу радара протиракетної системи «Залізний купол» на авіасалоні в Бангалорі в Індії, 7 лютого 2013 року.
Наскільки ефективна система?
Ізраїльські посадовці та компанія-виробник запевняють, що «Залізний купол» вражає цілі з імовірністю успіху понад 90 відсотків.
Однак деякі оборонні аналітики сумніваються в таких даних. Одні кажуть, що ефективність перехоплення може бути не вищою за 30—40 відсотків, інші дають ще нижчу цифру — менш ніж 10 відсотків. Усе тому, що угруповання, які обстрілюють Ізраїль, адаптувалися до системи і навчилися її обманювати.
Критики системи говорять, що перехоплення засобу нападу обходиться набагато дорожче, ніж його вартість. Адже Ізраїль обстрілюють переважно примітивними саморобними снарядами, які можуть коштувати всього кілька сотень доларів.
Палестинські бойовики демонструють ракети в невідомому місці в секторі Гази. Пізніше їм вдалося запустити пʼять ракет по району Тель-Авіва, три з яких були перехоплені системою оборони «Залізний купол», а ще дві впали в Середземне море, 25 листопада 2012 року.
З іншого боку, такі кустарні ракети дуже неточні та не влучають у ціль приблизно в 75 відсотках випадків. А це дозволяє «Залізному куполу» економити на своїх ракетах-перехоплювачах. Адже система реагує тільки на ті цілі, які становлять безпосередню загрозу. А якщо ракета падає у незаселену зону, то «Залізний купол» її ігнорує. До того ж варто враховувати збиток від руйнувань. Тільки під час Ліванської війни 2006 року, коли в Ізраїлю ще не було цієї системи, він становив 1,5 мільярда доларів.
У кого ще є така система, крім Ізраїлю?
За офіційними даними, поки що лише у США. «Залізний купол» від початку створювався за фінансової та технічної підтримки Сполучених Штатів.
Президентові США Бараку Обамі показують ракетну батарею «Залізного купола» під час його першого офіційного візиту до Ізраїлю, 20 березня 2013 року.
У 2010 році президент Барак Обама запросив у парламенту 205 мільйонів доларів на військову допомогу Ізраїлю. А в березні 2012 року Конгрес США ухвалив Закон про підтримку «Залізного купола», який наділив президента США повноваженнями надавати допомогу уряду Ізраїлю в закупівлі та технічному обслуговуванні цієї системи протиракетного захисту. У 2019 році армія США уклала з Ізраїлем контракт на поставку двох батарей «Залізного купола», а на початку 2021-го американська військові їх отримали.
За неофіційними даними, систему «Залізний купол» уже закупив Сінгапур. Переговори про покупку ведуть Південна Корея, Азербайджан, Індія, а Румунія намагається налагодити співпрацю з компанією-розробником Rafael, щоб виробляти «Залізний купол» на своїй території.
Ваші донати — це наш «Залізний купол»!