Bellingcat зʼявилися за два дні до катастрофи рейсу MH17 і зробили собі імʼя на цьому розслідуванні. Як усе починалося? Хто допоміг довести причетність Росії? — розповідає засновник Еліот Хіггінс

Автор:
Сергій Пивоваров
Редактор:
Гліб Гусєв
Дата:
Bellingcat зʼявилися за два дні до катастрофи рейсу MH17 і зробили собі імʼя на цьому розслідуванні. Як усе починалося? Хто допоміг довести причетність Росії? — розповідає засновник Еліот Хіггінс

Антон Пчолкін / «Бабель»

Розслідувачі з Bellingcat готують документальний фільм-розслідування про те, як зірвалася спеціальна операція із затримання бойовиків «ПВК Вагнера». Точна дата його виходу поки невідома (усі відомі версії «справи вагнерівців» тут). За майже сім років існування проєкт Bellingcat провів кілька резонансних розслідувань: про причетність Росії до війни на Донбасі, про воєнні злочини режиму Асада в Сирії, про причетність російських спецслужб до отруєння Сергія Скрипаля й Олексія Навального. У лютому 2021 року засновник Bellingcat, британський журналіст і блогер Еліот Хіггінс випустив книгу We Are Bellingcat. An Intelligence Agency for the People. Оглядач «Бабеля» Сергій Пивоваров прочитав її та переказує основні моменти — як зʼявився Bellingcat і як він провів своє перше резонансне розслідування про катастрофу рейсу МН17 на Донбасі в липні 2014 року.

З чого все починалося

Колись Еліот Хіггінс мріяв стати журналістом і працювати «в полі». Він навіть вступив до коледжу, але навчання так і не закінчив. Захопився онлайн-іграми й організовував великі групи гравців, розкиданих по різних країнах, але потім закинув і це. «Здалеку я спостерігав за політиками, знаменитостями і журналістами — так, наче вони були представниками іншої породи. Я не знайшов місця у великому світі, й у мене не було жодних шансів коли-небудь вплинути на нього», — пише він у своїй книзі.

У 2011 році Хіггінсу було ледь за 30 років. Він змінив кілька нудних офісних робіт і працював компʼютерним адміністратором в одному з офісів у Лестері. «Тоді найцікавіша частина мого дня припадала на ранок, коли я приходив в офіс раніше, ніж було треба. На самоті за компʼютером я шукав в інтернеті останні новини про «арабську весну».

Хіггінс із цікавістю стежив за подіями в Лівії та Сирії. Згодом він зрозумів, що в інтернеті є величезна кількість інформації, яку традиційні ЗМІ не встигають обробляти. Він став збирати дані з відкритих джерел — YouTube, Facebook, Twitter, Instagram. Навчився зіставляти кадри з відео з даними Google Maps і Google Earth. Усе це він публікував у блозі Brown Moses. Його першим значним успіхом стало те, що він за відео з інтернету зміг розібратися в розстановці урядових сил і повстанців під час битви за лівійське місто Брега.

Хіггінс навчився розбиратися в різних видах озброєння, його почали запрошувати як експерта у провідні світові ЗМІ. Він публікував матеріали про контрабанду зброї сирійським повстанцям. Наступне його велике розслідування за даними з відкритих джерел підтвердило, що за атакою із застосуванням хімічної зброї в сирійському місті Гута стояв уряд Башара Асада.

Жителі Східної Гути серед уламків будинків після авіаудару, Сирія, 18 жовтня 2014 року.

Getty Images

Станом на 2013 рік Хіггінс уже познайомився з провідними журналістами-розслідувачами, експертами в різних сферах. Його стали запрошувати на міжнародні семінари журналістів, де він розповідав про методику збору й аналізу відкритих даних. Увесь цей час він сподівався, «що якась велика організація візьме на себе управління цією сферою і підвищить її професіоналізм, але цього не відбувалося».

Ближче до літа 2014 року Хіггінс зрозумів, що вже переріс формат блогу, і вирішив обʼєднати зацікавлених ентузіастів-аматорів та експертів у єдину платформу. Назва Bellingcat зʼявилася зі старовинної байки про мишей, які розмірковували, як їм уберегтися від кота. Одна з мишей запропонувала повісити коту на шию дзвіночок, іншим ця ідея сподобалася. Однак вони не змогли вирішити головну проблему — хто наважиться повісити дзвіночок на кота.

Логотип Bellingcat

bellingcat.com

Катастрофа рейсу MH17 на Донбасі

Еліот Хіггінс запустив Bellingcat 15 липня 2014 року за рахунок краудфандінгу на Kickstarter. А через два дні, 17 липня, над Донбасом неподалік від Торезу і Сніжного в Донецькій області зазнав аварії Боїнг-777, який виконував рейс MH17 з Амстердаму в Куала-Лумпур. Усі 298 людей на борту загинули.

Уламки літака рейсу MH17 на місці катастрофи в Донецькій області, липень 2014 року.

Alexander Ermochenko / Anadolu Agency / Getty Images

У цей час на Донбасі точилися активні бойові дії між українською армією і бойовиками, яких підтримувала Росія. «Спочатку здавалося, що розібратися у трагедії MH17 буде неможливо», — згадує Хіггінс. На першому відео, яке він скачав на YouTube, була пускова установка зенітно-ракетного комплексу «Бук», що рухалася хвилястою вулицею. Він завантажив відео у Twitter і попросив допомогти визначити геолокацію. «За сім хвилин я отримав першу гіпотезу. Кілька людей вказували на місцевість на південь від центру Сніжного».

Зрештою саме волонтери допомогли Bellingcat зібрати матеріали, які доводять, що літак збили із зенітно-ракетного комплексу «Бук», незаконно переправленого через українсько-російський кордон з розташування 53-ї зенітно-ракетної бригади ЗС РФ, що базується в Курську.

Хіггінс згадує про чотирьох волонтерів, які відіграли важливу роль у розслідуванні та потім приєдналися до команди Bellingcat:

  • Арік Толер — 25-річний банківський клерк із Північної Кароліни. Він вивчав російську мову, тому за фото зміг уточнити місце, де проїжджав «Бук» — за назвою будівельного магазину в Торезі. За таким же принципом розслідувачам вдалося відстежити маршрут «Бука» в день, коли збили боїнг — з Донецька через Зугрес, Торез у Сніжне, потім назад до російського кордону через Луганськ, уже з однією відсутньою ракетою в боєкомплекті.
  • Велі-Пекка Ківімякі — 35-річний фін, який працював у Microsoft. Раніше він служив у фінських зенітних військах, що мали на озброєнні «Бук». У цей час російське Міноборони поширювало фейкові версії, за однією з яких боїнг збив український винищувач. За фото уламків літака рейсу MH17 з інтернету Ківімякі довів, що літак збили саме ракетою «земля-повітря», а не з винищувача.
  • Іггі Останін — 25-річний студент з Нідерландів. Він народився в Іжевську, але його батько був вченим й у 90-х, після розвалу СРСР зміг виїхати разом із сімʼєю до Західної Європи. Іггі відстежував російських спецпризначенців, які вихвалялися в соцмережах, як їдуть в Україну воювати на боці бойовиків. Він припустив, що «Бук» могли привезти з Росії. Іггі витратив кілька днів і знайшов відео з колоною 53-ї бригади з Курська, яка проїхала через Старий Оскол у Білгородській області наприкінці червня 2014-го та вирушила на південний схід, наближаючись до української території. І серед інших «Буків» в колоні був один «занедбаніший за інших, він виділявся як бридке каченя», із частково зафарбованим маркуванням 3 ʼ2. Такі цифри проглядались і на борту установки, зафіксованої на Донбасі.
  • Тіммі Аллен — 52-річний німець зі Східного Берліну. Колись він працював аналітиком у штазі, а тепер «його обурювала реакція Росії [на катастрофу MH17] — методи дезінформації Москви не змінилися». Аллен заробляв на продажу тривимірних моделей будівель, тварин і гірських пейзажів. Він використав свої графічні навички та передове обладнання, щоб зробити максимально чіткими і контрастними зображення «Бука» на Донбасі. Так, за цифрам бортового номера та іншими зовнішніми ознаками вдалося встановити, що це та сама установка з колони 53-ї бригади.

На фото: 1 — Арік Толер, 2 — Велі-Пекка Ківімякі, 3 — Іггі Останін, 4 — Тіммі Аллен.

Після цих публікацій до Хіггінса звернулися слідчі з міжнародної групи, яка займалася справою MH17. Вони попросили його розповісти, що йому відомо, а найголовніше — пояснити, як вдалося добути цю інформацію. «Чим більше я говорив і чим більше я спостерігав за їхньою реакцією, тим більше у мене розвивалося запаморочливе відчуття: ми були єдиними, хто це зробив, — згадує Хіггінс. — Раніше я ділився відкриттями із сирійських джерел з Human Rights Watch або Amnesty International. У кращому разі я сподівався, що міжнародна система кримінального правосуддя помітить цей внесок. Тепер у нас був прямий звʼязок зі старшими слідчими поліції — уперше ми брали безпосередню участь у кримінальному розслідуванні».

У 2016 році матеріали, зібрані Bellingcat, увійшли в доповідь Обʼєднаної слідчої групи, що складається з представників Австралії, Бельгії, Малайзії, Нідерландів і України. Згодом розслідувачі Bellingcat встановили російських військових з 53-ї бригади і бойовиків, які можуть бути причетні до катастрофи авіалайнера MH17.

Що ще розслідував Bellingcat

Після історії з боїнгом MH17 Bellingcat за останні сім років випустив ще кілька резонансних розслідувань:

  • обстріл українських військ з російської території;
  • воєнні злочини режиму Башара Асада в Сирії, зокрема застосування хімічної зброї;
  • причетність російських спецслужб до отруєння колишнього російського шпигуна Сергія Скрипаля та його дочки в Солсбері;
  • участь неонацистів у протестах у Шарлотсвіллі;
  • отруєння Олексія Навального, встановили імена та звання причетних до цього співробітників ФСБ (подробиці цієї історії до книги не увійшли).

Еліот Хіггінс і Bellingcat отримали спеціальний приз премії Ханса Йоахіма Фрідріхса за видатні досягнення в журналістиці, Кельн, 28 жовтня 2015 року.

Getty Images

Сьогодні основна команда Bellingcat — це 18 співробітників, які працюють із десятками добровольців у всьому світі. Хіггінс називає проєкт унікальним. «Те, що ми робимо, набагато більше, ніж просто інтернет-дослідження. Ми боремося із силами, які деформують суспільство. Ми наполягаємо на доказах. І ми показуємо простим громадянам, як викривати злочини та вимагати відповідальності від сильних світу цього. Bellingcat — це те, чого раніше ніколи не було: розвідувальне агентство для людей».