Андрій Єрмак — другий голова Офісу президента, якого (майже) ніхто не любить. Ми провели з ним день і поговорили про все по пунктах — частина перша

Автор:
Марія Жартовська
Редактор:
Катерина Коберник
Дата:

Сергій Моргунов / «Бабель»

Андрій Єрмак — другий за рахунком керівник Офісу президента (ОП) і найбільш обговорюваний політик країни. Друг і в минулому помічник Володимира Зеленського очолив Офіс у лютому 2020 року, змінивши на посаді ще одного друга — Андрія Богдана. У минулому Єрмак юрист і кінопродюсер (більше про його біографію читайте тут), нині — людина, яка вирішує головні питання в країні, займається зовнішньою політикою і постійно знаходиться поруч із Зеленським. Єрмака, як раніше Богдана, багато хто не любить і критикує. Усі вісім місяців він у центрі скандалів. Наприкінці березня депутат від «Слуги народу» Гео Лерос звинуватив молодшого брата Єрмака Дениса в торгівлі держпосадами. У серпні кілька ЗМІ повідомили, що через Єрмака зірвалася велика спецоперація українських спецслужб із затримання бойовиків «ПВК Вагнера», які воювали на Донбасі. На початку жовтня вже колишній депутат від СН Лерос опублікував нові плівки. Він стверджує, що на них заступник голови фракції «Слуги» Микола Тищенко та неформальний куратор Києва Денис Комарницький обговорюють різні незаконні схеми. Тищенко — близький друг і кум Андрія Єрмака. Єрмак усі звинувачення заперечує і чекає, коли з Леросом розберуться правоохоронці. Він пишається, що за нової влади відбувся великий обмін полоненими з Росією, найдовше перемирʼя на Донбасі і кілька вдалих міжнародних візитів президента. Останній — у жовтні до Великої Британії. «Бабель» упродовж девʼяти місяців домовлявся з прессекретаркою Єрмака Дариною Зарівною про можливість провести з ним день і записати велике інтервʼю. Пʼятнадцятого жовтня кореспондентка Маша Жартовська це зробила і познайомилася з родиною Андрія Єрмака. Про його батька часто пишуть ЗМІ, але з журналістами до нашої зустрічі він не спілкувався. Відповіді на всі важливі запитання до голови ОП — у великому матеріалі «Бабеля» у двох частинах.

День з Андрієм Єрмаком розпочинається о пів на десяту ранку, в кавʼярні Takava в центрі Києва, недалеко від Бессарабського ринку. Першою на зустріч приходить його прессекретарка Дарина Зарівна. У неї в руках роздрукований план дня і тези відповідей на питання, які ми, ймовірно, поставимо. Даша кладе їх на стіл текстом донизу, щоб не можна було прочитати.

Сергій Моргунов / «Бабель»

Єрмак спізнюється на 15 хвилин. Він швидко заходить до кафе, сідає на диван і кладе на стіл два IPhone. Каже, що з приходом до влади він менше спить і не все встигає, але в людських якостях нічого не змінилося: корона на голові не виросла, він, як і раніше, бігає вранці і ходить без охорони.

— Це не бравада, охорона для мене не передбачена. Якщо ми хочемо бути сучасною європейською державою, де можна зустріти президентів, які гуляють містом з сімʼєю, потрібно починати з себе.

— Тим не менше, люди дізнаються про владу з програми «Схеми»: про переїзд президента на державну дачу, про таємні зустрічі [першого помічника президента] Сергія Шефіра з Рінатом Ахметовим. Що заважає вам чинити інакше і бути відкритими?

— Звісно, з точки зору комунікацій є над чим працювати. Ми вчимося — суспільство, країна. До недавнього часу у нас взагалі не було такої професії як комунікаційник. Вона зʼявляється, але потрібна практика.

— Але коли суспільство дізнається про такі зустрічі постфактум, воно втрачає довіру до влади.

Єрмак замислюється.

— Напевно, 50 на 50. Якщо я, як і Серьожа Шефір, буду коментувати всі свої зустрічі протягом дня, нам доведеться тільки цим і займатися. Ми не коментуємо не тому, що потрібно щось приховувати.

— Ви говорили, що у вас «не виросла корона», а в Facebook вас часто критикують за те, що вас багато на фото [на сторінці Офісу президента в Facebook] і завжди поруч з президентом.

— Бачите, з одного боку хтось критикує, що мало комунікації, що треба більше ходити, говорити, з іншого, критикують, що мене забагато. Всі мої дії сконцентровані на одній меті: забезпечити максимально ефективне виконання президентом його функціональних обовʼязків.

Сергій Моргунов / «Бабель»

Поки ми пили каву з Єрмаком, «Бабель» випустив велике інтервʼю з Геннадієм Корбаном. Він давній друг попереднього глави ОП Андрія Богдана. Коли той працював з президентом, Корбан радив йому визначитися, хто він для Зеленського — сірий кардинал або віцепрезидент. Останній має красуватися, роздавати інтервʼю та командувати. Сірий кардинал — працювати і віддавати всю славу президенту. Корбан вважає, що Богдан так і не визначився: вранці був віцепрезидентом, увечері — сірим кардиналом, і це зіграло проти нього.

— А хто ви для Зеленського, визначилися?

— Я — менеджер Офісу президента. Людина, яка має забезпечити роботу Офісу так, щоб президент міг максимально реалізовувати задумане.

Від Єрмака непросто отримати емоційні відповіді — у цьому він не Корбан, і не Богдан. До ОП він не був на держслужбі, але відповідає так, ніби був: офіційно, багатоскладно і дипломатично. Щоб його розворушити, згадую ще одну цитату Корбана про Богдана.

— Корбан каже, що Богдан розумів, як працює державна машина, замикав усе на собі і так монополізував вплив на президента. Ви теж так робите?

— Це неправда, — одразу різко відповідає Єрмак. — Президента неможливо обмежити, хто б цього не хотів. Він дуже відкрита людина і завжди хоче спілкуватися — від людей на вулиці до міністрів і їх заступників. Особисте відчуття для нього дуже важливе, і це неможливо змінити. Коли я можу якісь речі взяти на себе, роблю це, щоб він не витрачав час.

Сергій Моргунов / «Бабель»

Змусити Єрмака відверто говорити про Богдана теж непросто. Про їхній конфлікт писали задовго до того, як у лютому 2020 року президент звільнив Богдана з ОП, але весь цей час колишній і нинішній керівники Офісу публічно один одного не критикували. Тільки після того як Богдан залишив посаду, в інтервʼю Дмитру Гордону зізнався, що вони одразу один одному не сподобалися. Єрмак не говорить і про це.

— Я дякував Богдану на [своїй] першій пресконференції за його роботу і повторив би ці слова і сьогодні. Незважаючи на події, які трапилися потім, незважаючи на його інтервʼю [Гордону].

Ті, хто спілкувався з обома керівниками ОП, кажуть, що, незважаючи на очевидний конфлікт, у чомусь вони схожі. Наприклад, багато депутатів «Слуги народу» скаржаться, що до обох Андріїв складно достукатися, а на фракцію Офіс не зважав і за часів Богдана, і тепер не зважає. А ось стиль управління у них різний. Високопоставлений співробітник ОП, який працює там з першого дня, говорить, що за Богдана Офіс тримався «на нескінченній лайці, й*б вашу мать, сука, нах*й, бл*ть». Єрмак у цьому плані дипломат.

Даша Зарівна нагадує, що нам час їхати в аеропорт. Попереду — робоча поїздка президента до Чернігівської області. Єрмак розплачується готівкою, і ми йдемо на вулицю. Там уже чекає його чорний Mercedes. У березні цього року він купив його за три мільйони гривень. При виході з кафе Єрмак притримує двері, піднімає з асфальту ручку, що впала: хвилюється, щоб мене не зачепила машина. У нього хороші манери — незнайомих людей це одразу підкуповує. Даша сідає на переднє сидіння, ми з Єрмаком — на заднє.

Сергій Моргунов / «Бабель»

У салоні в Єрмака пляшка мінеральної води Fiji і пачка антибактеріальних серветок. На підголівниках заднього сидіння — невеликі подушки. Дорогою в аеропорт у нас є час на кілька запитань.

Коли Єрмак став главою ОП, «своїх» людей там у нього не було. Частину заступників — Андрія Смірнова і Кирила Тимошенка — привів Богдан, частина — Юрій Костюк та Сергій Трофімов — вихідці зі «Студії «Квартал 95».

Єрмак говорить, що підбирає людей за двома принципами: професіоналізм і порядність. Ще важливо, щоб людина горіла роботою і могла працювати майже цілодобово.

— Є багато людей, які прийшли в команду і працюють: заступники голови Офісу президента Юлія Соколовська, Роман Машовець, Олег Татаров. Хлопці, які працюють сьогодні у Тристоронній контактній групі. Це не означає, що вони мої креатури, але рішення про прихід цих людей в команду ухвалювалося, коли я вже працював на позиції глави ОП.

До професіоналізму і порядності Татарова є багато питань (і ось чому — наш великий текст про нього). Він прийшов в офіс на початку серпня цього року, а раніше, під час Євромайдану, працював у МВС під керівництвом міністра Віталія Захарченка та виправдовував дії «Беркута». Також Татаров був адвокатом нардепа від «Опозиційного блоку» Вадима Новинського і захищав колишнього заступника голови Адміністрації президента Віктора Януковича Андрія Портнова. Він називає Євромайдан державним переворотом, а його учасників — злочинцями.

— Які завдання у Татарова, хто його рекомендував?

— Він курирує правоохоронні органи.

— У Татарова дуже неоднозначна репутація.

— Ми перевіряємо кожного кандидата. Я не знайшов чогось такого, що змусило б мене засумніватися в цьому рішенні. Президент вже вичерпно відповів на це питання.

— Зачекайте, але Татаров на брифінгу міліції в 2014 році відверто брехав — говорив, що протестувальники на Майдані били «Беркут».

— Чесно кажучи, я цього не бачив, такої інформації у мене не було. Ось я народився в період Радянського Союзу, ще на першому курсі вивчав політекономію і речі, які сьогодні згідно із законом [про заборону Комуністичної партії] є протизаконними. Це ж не означає, що я поділяю ці погляди. Якщо людина порядна і професійна, мене цікавить передусім його ефективність. Хтось справляється, хтось — ні, вирішуємо по ходу.

— Хто конкретно не справляється?

— Ви це побачите з тих змін, які, можливо, будуть. Поки структура Офісу така, яка є.

— Сергій Трофімов справляється?

В Офісі президента колишній виконавчий продюсер «Кварталу» Трофімов відповідає за регіональну політику. Зараз в його карʼєрі складний період. З одного боку, ним незадоволені в регіонах. Наприклад, мер Дніпра Борис Філатов в інтервʼю «Бабелю» прямо розповідав, що Офіс провалив комунікацію з владою на місцях, а до Трофімова не достукатися. З іншого боку, його критикують в ОП. Радник Єрмака Михайло Подоляк, який відповідає в Офісі за медіанапрям, у коментарі УП заявив, що Трофімов погано комунікує з губернаторами.

— Дивіться, я думаю, що можна працювати краще, але якщо він [Трофімов] продовжує працювати, напевно, це краща відповідь на ваше запитання, — відповідає Єрмак.

До терміналу В аеропорту «Бориспіль», звідки ми летимо до Чернігова, залишається пара хвилин. Останнє запитання про скандал з «вагнерівцями» — його кілька тижнів обговорювали в новинах і токшоу. Якщо коротко, російські, а потім українські ЗМІ заявили, що Україна намагалася виманити на свою територію і заарештувати групу бойовиків «ПВК Вагнера», які раніше воювали на Донбасі. В останній момент на нараді у Зеленського Єрмак запропонував перенести фінальний етап операції, і вона провалилася — «вагнерівці» опинилися в Білорусі, а потім їх передали Росії (всі деталі цієї історії тут ).

— Яка ваша версія всієї цієї історії: була спецоперація чи її не було? Була нарада за вашої участі, після якої все зірвалося, чи ні? Що правда, що вигадка?

— Уже багато разів про це сказав: вся історія з «вагнерівцями» вигадана від початку до кінця. Наради, про яку написав [головний редактор сайту «Цензор» Юрій] Бутусов, ніколи не було. Моя версія — це добре спланована операція, спрямована проти нашої країни. Мені зрозуміло, чому цим займаються спецслужби інших країн, але чому свідомо чи мимоволі до цього були залучені українські журналісти і хтось з українських політиків — питання.

— Якщо це спецоперація, то її спланували в Україні чи за кордоном?

— Вона точно зовнішня. Чи був хтось усередині, нехай покаже слідство. Справою займається ДБР, дочекаймося і отримаємо всі відповіді.

Виходимо біля терміналу, на огляд в аеропорт нас пропускають за списками. Єрмак йде до залу офіційних делегацій, де на нього чекає президент.

На порозі залу стоїть заступник Єрмака Кирило Тимошенко. Нас із Дашею і фотографом Сергієм Моргуновим до вертольота везе білий мікроавтобус. Там вже сидять кілька людей і прессекретарка президента Юлія Мендель.

— Маша, здрастуйте! Дуже рада вас бачити, — привітно усміхається вона.

— Здрастуйте. Якщо так, повернете мене в друзі в Facebook?

У січні цього року Мендель без пояснень видалила мене з друзів за питання про те, з ким президент буде зустрічатися під час своєї поїздки в Оман. На схожі випадки з прессекретаркою президента скаржилися й інші журналісти.

— А я вас видаляла? Напевно, ви поводилися некоректно.

— Некоректно, бо запитала, з ким у президента України були зустрічі на вищому рівні в Омані? — дивуюся я.

— Напевно, у вас були постіки, — припускає Мендель і уточнює, що на моє запитання про Оман вона відповіла. Відповідь звучала так: «Ми писатимемо в новинах».

Усі разом ми їдемо до злітно-посадкової смуги, де вже чекає вертоліт МІ-8 у камуфляжних кольорах. На ще одному такому летить охорона. Третій вертоліт, білого кольору і з великим написом «Україна» — для президента, Єрмака, Тимошенка, Трофімова та глави Укравтодору Олександра Кубракова, який теж летить до Чернігова. Усі три вертольоти злітають майже одночасно і рухаються на невеликій відстані один від одного. Від гучного ревіння і перепадів тиску дзвенить у вухах і нудить.

Сергій Моргунов / «Бабель»

Приблизно за 45 хвилин ми приземляємося у полі. Президентський вертоліт зустрічає група місцевих чиновників. За полем — городи. Там на Зеленського чекають місцеві жителі з дітьми. Багато з них готуються фотографувати і гукають:

— Президенте, підійдіть до дітей!

Дві жінки, виглядаючи Зеленського, перемовляються між собою:

— Де наш прєзідент, ну де?

— Він у нас маленький, його не зразу видно.

Першим з вертольота виходить Зеленський, за ним — Єрмак. Люди хапають президента за руки, фотографують, роблять селфі і навперебій розповідають про проблеми. Розібрати щось конкретне важко.

Сергій Моргунов / «Бабель»; Прес-служба Президента України


Поруч зі мною зʼявляється Єрмак. Запитує, як долетіла. Автоматично кажу, що добре, але потім зізнаюся, що погано — вуха все ще закладені і нудить. Він розповідає, що в дитинстві хотів бути льотчиком.

— Провчився два роки в Малій повітряній академії, стрибав з парашутом. Але в той рік до КІІЦА набору пілотів не було, брали тільки на бортінженерів. Я ніколи не планував ставати юристом, але вирішив подати документи в останній момент. У перший рік не вступив, пішов працювати. Підготувався і вступив з другої спроби.

Коли президент закінчує спілкуватися і фотографуватися, ми їдемо в заповідник «Качанівка». Це один зі ста обʼєктів, які будуть реконструювати в рамках програми «Велике будівництво». У заповіднику — красивий парк і садиба, в якій кілька разів бував Тарас Шевченко. Єрмак говорить, що любить його поезію і ще поезію Ліни Костенко. Для Зеленського організували екскурсію. Єрмак розповідає, що такі поїздки в регіони корисні, тут люди не розпещені і прямо говорять, що подобається, що ні, дякують за дороги.

Сергій Моргунов / «Бабель»

— Чому половину грошей з Фонду боротьби з коронавірусом витратили на будівництво доріг? — запитую я в Єрмака.

— Більш професійно про це може розповісти міністр охорони здоровʼя, фінансів, голови профільних комітетів Ради. Можу точно сказати: до того, що стосується ковіду, президент ставиться педантично, і жодну з програм заради доріг не обмежили.

— У цієї програми є куратор від ОП — Кирило Тимошенко (як він курирує будівництва, читайте тут ). Програму замислювали під вибори?

— З Кирилом захочете чи не захочете спілкуватися, але є Олександр Кубраков, — говорить Єрмак і просить керівника Укравтодору відповісти. Ставлю те ж запитання. У відповідь Кубраков вивалює купу цифр, але нічого по темі запитання. Фактично він відповідає на звинувачення в тому, що будівництвом займаються кілька великих компаній, і за яким принципом вони отримують замовлення — ніхто не розуміє.

— Будь-які плани з будівництва доріг затверджуються Кабміном. Ми часто чуємо критику про компанії, які будують дороги. Наша структура ринку нічим не відрізняється від Чехії і Польщі. Близько семи-восьми компаній у нас формують 45—50 відсотків ринку. Всього на наших обʼєктах працює близько 60 компаній. З контрактом понад мільярд — 12 або 13 компаній. В Австрії, Франції та Німеччині — два-три великі гравці на весь ринок. Цього року ми справді будуємо на великих ділянках — 20—30—50 кілометрів, а якщо брати весь обʼєкт, то він може бути 120—130 кілометрів. Справді, так вийшло, що ми не хочемо чекати. Давайте розібʼємо трасу в 130 кілометрів на ділянки по пʼять кілометрів. Тоді зможуть взяти участь більше компаній, але у нас завдання не [залучити] більше компаній, а виконати плани.

— Ще раз запитаю: чому половину грошей з Фонду боротьби з коронавірусом пустили на дороги (насправді навіть більше — ось детальна розбивка)?

Відповідь звучить несподівано. Виявляється, ніякого спеціального COVID-фонду не було — така назва виникла помилково.

— У нас плани не мінялися. Ми почали їх обговорювати в середині грудня, а представили офіційно в січні. Спочатку було фінансування на рівні 85 мільярдів гривень на 4 200 кілометрів державних доріг. Планувалося, що 35 мільярдів ми отримаємо з коштів, які «Газпром» у вигляді штрафів виплатив «Нафтогазу». Коли проводили секвестр бюджету, створили спецфонд, який вдало назвали COVID-фондом. Насправді «Нафтогаз» перерахував 27—28 мільярдів до бюджету України, їх помістили в фонд, звідки нам сумарно видали 35 мільярдів. Я думаю, це наш комунікаційний промах, що спецфонд сформувався як COVID-фонд.

Про скандали з депутатом Гео Леросом, політичну карʼєру кума Миколи Тищенка і про карʼєру батька в Радянському Союзі — читайте у другій частині тексту.