Освіта, робота в МВС
Олегу Татарову 37 років. Він родом з невеликого містечка Новоукраїнка в Кіровоградській області. З дитинства займається тайським боксом та очолює Київську федерацію цього виду спорту.
У 2003 році зкінчив Харківський національний університет внутрішніх справ. У 2005 році він здобув диплом магістра в Національній академії внутрішніх справ у Києві. У 2010 році закінчив Національний університет імені Тараса Шевченка за спеціальністю облік та аудит. З обох ВНЗ випустився з відзнакою. До 2010 року Татаров працював у Національній академії внутрішніх справ, де і захистив кандидатську дисертацію.
У 2010-му, у 28 років, Татаров прийшов до Головного слідчого управління (ГСУ) міліції слідчим контрольно-методичного управління. У той час начальником ГСУ та одночасно заступником голови МВС був Василь Фаринник. Він згадує, що Татарова йому рекомендував хтось із керівництва Національної академії внутрішніх справ як винятково талановитого фахівця.
«Менш ніж за рік після приходу [Татарова в ГСУ] я рекомендував призначити його заступником начальника ГСУ — він талановитий і працездатний», — розповідає Фаринник «Бабелю». Татаров багато в чому йому допомагав: готував законопроєкти, працював із депутатами профільних комітетів парламенту, збирав аналітику.
Колишній працівник Головного слідчого управління, який побажав залишитися анонімним, згадує, що призначення Татарова заступником голови управління багатьох здивувало. По-перше, він був науковцем, теоретиком без реального досвіду роботи. По-друге, на той час важливі посади частіше віддавали вихідцям з Донецька — Татаров і тут не підходив.
У 2010 році тодішній глава МВС Анатолій Могильов створив робочу групу для розробки нового проєкту Кримінально-процесуального кодексу. Фаринник згадує, що «найбільш робочою конячкою» групи був Татаров. У 2011-му за цю тему взялася нова команда — її створив тодішній президент Віктор Янукович, а очолив заступник голови його Адміністрації Андрій Портнов. Новий Кримінально-процесуальний кодекс парламент ухвалив у квітні 2012 року. Фаринник каже, що приблизно третина документа — напрацювання групи, куди входив Татаров.
У березні 2013 року Фаринник звільнився з МВС. За його словами, не спрацювався з «новим керівництвом міністерства». Татаров залишився на своїй посаді.
Майдан і суд з Арсеном Аваковим
У 2013—2014 роках Татаров став одним із головних спікерів МВС стосовно Майдану. У телеефірах і політичних ток-шоу він виправдовував політику влади та силовиків, які били й катували протестувальників. Ось кілька прикладів.
- У ніч на 11 грудня 2013 року силовики силоміць спробували розігнати протестувальників у центрі Києва та зламати їхні барикади. Через кілька днів Татаров в ефірі одного з політичних ток-шоу заявив, що силовики просто допомагали розчистити територію для вільного проїзду транспорту й силу до протестувальників не застосовували.
- У ніч на 23 січня 2014 року бійці «Беркуту» із засідки напали на учасників Автомайдану в київському Кріпосному провулку і на вулиці Щорса. Активістів дуже побили й завезли в невідомому напрямку. Пізніше на брифінгу Татаров стверджував, що все було інакше: «Група осіб на авто переслідувала чотири автобуси «Беркуту», вони перекрили рух, битами били автобуси і скла, намагалися побити працівників міліції».
- 19 лютого 2014 року, коли в Києві в зіткненнях із силовиками вже загинули десятки людей, Татаров стверджував, що міліція не використовує вогнепальну зброю проти учасників протесту: «У декого із загиблих є поранення в потиличну частину голови, що дає можливість стверджувати, що постріли робили люди, які були десь поруч, серед мітингувальників».
Фаринник каже, що звинувачувати його колишнього підлеглого на основі цих заяв у злочинах проти Майдану не можна — Татаров робив їх не як спікер влади, а як фахівець, на основі доступної інформації. «Коментувати події — не означає виносити обвинувальний або виправдувальний вирок. Якщо там були помилки, це не означає, що Олег Юрійович займав якусь не ту позицію», — говорить Фаринник, і тим, хто звинувачує Татарова в брехні, пропонує подавати позови в суди. «Бабель» намагався звʼязатися з Татаровим або отримати письмові відповіді на питання, але до моменту виходу матеріалу зробити це не вдалося.
У лютому 2014 року в Україні змінилася влада — Віталій Захарченко та Віктор Янукович втекли в Росію, а МВС очолив Арсен Аваков. У квітні 2014 року він звільнив Татарова — нібито на підставі його рапорту про відставку. Але восени 2015-го Татаров передумав і звернувся до Окружного адміністративного суду Києва (ОАСК) із двома однаковими позовами. Він вимагав скасувати його звільнення і виплатити 12 тисяч премії за час, коли він не працював в МВС. Позови розподілили на двох різних суддів, Татаров надав перевагу судді Ігорю Качуру, а другий позов відкликав. Суддя всі вимоги колишнього міліціонера задовольнив, у тому числі тому, що МВС не надало рапорт про звільнення Татарова. Зараз Качур, як і низка інших суддів ОАСК, фігурує в розслідуванні НАБУ, йому вручили підозру.
Співрозмовник «Бабеля» в близькому оточенні Авакова каже, що коли в 2014-му міністр звільняв Татарова, то відзначав його «адекватність і придатність до роботи». Що стосується пресконференцій про Майдан, за словами джерела, Татарова тоді просто підставили.
Колишній глава слідчого управління Генпрокуратури Сергій Горбатюк роль Татарова в подіях 2013—2014 років оцінює інакше. Він розповідає, що під час розслідувань справ Майдану силовика допитували як свідка. «До підозри [Татарову] справа не дійшла — формально ніяких незаконних документів він не підписував», — каже Горбатюк. Але через деякий час багатьох підозрюваних — слідчих, прокурорів — під свою опіку брали адвокатські компанії, у тому числі «Креденс» — адвокатське обʼєднання Василя Фаринника, де Татаров був партнером. Горбатюк вважає, що адвокати переконували клієнтів не свідчити та не допомагати слідству. Також Горбатюк переконаний, що Татарова як заступника начальника ГСУ потрібно було притягти до дисциплінарної відповідальності: він і його підлеглі не розслідували справи проти колег, які фальсифікували звинувачення проти учасників Майдану.
Спроба повернутися у владу, юридична практика та робота з Портновим
У вересні 2014-го Татаров ледь не повернувся до влади. Голова Херсонської обласної державної адміністрації Андрій Путілов попросив тодішнього премʼєр-міністра Арсенія Яценюка призначити Татарова своїм першим заступником. З 2012-го по 2014-й Татаров був помічником Путілова на громадських засадах: спершу як у депутата від фракції УДАР, потім — в ОДА.
Просуваючи кандидатуру Татарова, Путілов хвалив його як людину, професіонала і, несподівано для всіх, як анонімного учасника Майдану. «Памʼятаєте, нам привозили продукти, теплі речі? І нам допомагали люди, які іноді були по інший бік барикад. У тому числі це був і Олег Татаров», — розповідав Путілов на одній із пресконференцій. Також він стверджував, що Татаров у зоні АТО допомагав звільняти з полону 40 херсонських військових. Обидві заяви Путілов зробив без жодних доказів. «Бабель» звʼязався з ним, щоб поговорити про Татарова, але, почувши питання, Путілов сказав, що зараз він на нараді і кинув трубку.
Зрештою, під тиском місцевих активістів Татаров не отримав посаду в команді нової влади. Путілов відкликав свого листа до Кабміну та обговорив цю ситуацію з тодішнім главою люстраційного комітету Єгором Соболєвим. Деталей тієї зустрічі колишній депутат Соболєв уже не памʼятає — після відходу з політики він пішов у IT-сферу.
Після невдалої спроби повернутися у владу Татаров зайнявся юридичною практикою. У березні 2015 року він отримав адвокатське посвідчення, а майже через пів року зареєструвався як приватний підприємець. За даними системи YouControl, за ним тягнеться 37 тисяч гривень податкового боргу.
У тому ж 2015 році Фаринник запросив Татарова до свого адвокатського обʼєднання (АО) іменним партнером, тобто в назві АО «Фаринник і Головко» зʼявилося прізвище Татарова. Пізніше обʼєднання перейменували в «Креденс». У компанії, крім дружини Татарова Тетяни, працюють сини колишньої глави Конституційного суду Наталії Шапталь і судді ОАСК Руслана Арсірія. Юридичну практику Татаров поєднував з роботою в будівельній корпорації «Укрбуд» — там він очолював юридичний департамент.
В адвокатське обʼєднання Татаров прийшов з відомим клієнтом — Андрієм Портновим. Після Майдану в Україні проти нього порушили багато кримінальних справ, і колишньому соратнику Януковича потрібна була юридична допомога. Паралельно компанія Фаринника та Татарова разом із групою адвокатів під керівництвом Портнова представляла інтереси потерпілих від пожежі в Будинку профспілок в Одесі в 2014 році. В інтервʼю телеканалу «Наш» Татаров розповідав, що цю справу ініціював депутат Вадим Новинський. Відповідачем був тодішній секретар РНБО Андрій Парубій. Зі схожою заявою в Держбюро розслідувань звертався і Портнов.
У червні 2019 року Портнов і Татаров потрапили в гучний скандал. Прокурор Олександр Божко, який вів кілька справ проти Портнова, звинуватив його адвоката Татарова в тиску та погрозах. Адвокат Божка Роман Маселко заявляє, що Портнов і Татаров вимагали, щоб прокурор закрив справу, інакше погрожували посадити його до вʼязниці. Сам Божко стверджував, що в одній із розмов Татаров розповідав, що справу проти прокурора в ДБР веде слідчий, який «раніше був підлеглим або студентом Татарова, а тому там все домовлено», і найближчим часом Божка звинуватять у кримінальному злочині. Портнов коментувати співпрацю з Татаровим відмовився. Фаринник каже, що цю історію вони не обговорювали — мовляв, не варта уваги.
Крім Портнова, у Татарова було ще кілька скандально відомих клієнтів.
- У 2016 році він захищав тодішнього нардепа «Опозиційного блоку» Вадима Новинського. Генпрокуратура стверджувала, що він допомагав Віктору Януковичу готувати переворот в Українській православній церкві Московського патріархату. Притягнути Новинського до відповідальності в ГПУ не вийшло. У серпні 2019 року Татаров заявив, що провадження щодо його клієнта припинено, але в ГПУ наполягали, що розслідування триває.
- Татаров захищав колишнього главу Апеляційного суду Криму Валерія Чорнобука — його підозрювали в державній зраді. За версією слідства, у 2014 році він закликав кримських суддів приймати громадянство Росії і судити за російськими законами. У листопаді 2018 року його затримали в Києві, взяли під варту, а в червні 2019 року Київський апеляційний суд його звільнив.
- У травні 2019 року Татаров захищав гендиректора «Укрбуду» Олега Майбороду. Національне антикорупційне бюро підозрювало його в махінаціях із житлом для Національної гвардії. Татаров оскаржив затримання бізнесмена, і його відпустили з-під варти.
- У 2019 Татаров представляв інтереси Олесі Кузнєцової — дружини Івана Кузнєцова, який помер від ножових поранень, отриманих під час бійки зі Сергієм Стерненком біля його будинку в Одесі. За даними журналістів «Слідство.Інфо», Татаров вимагав оголосити Стерненку підозру в умисному вбивстві.
У 2017 році повістку до суду отримав сам Татаров — справа не стосувалася ані політики, ані корупції: «Київенерго» таким чином намагалося стягнути борг юриста за опалення та гарячу воду. Загальна сума з урахуванням інфляції склала майже 28 тисяч гривень. Платити Татаров відмовився, і зажадав урахувати, що кілька місяців користувався субсидією. Цікаво, що, згідно з декларацією, у 2017 році Татаров як підприємець заробив близько чотирьох мільйонів гривень і майже за мільйон гривень купив Mercedes-Benz GLS 350. Борг за квартиру, з урахуванням субсидії, він теж погасив, але вже в 2018-му.
Впливові учні, невдале призначення в ГПУ та захист прав людини
Разом з адвокатською практикою Татаров займався науковою діяльністю й залучав до неї працівників компанії. Фаринник хвалиться, що за час роботи Татарова в АО близько пʼяти людей захистили кандидатські дисертації. «Як наслідок, у нас шість докторів і 9 кандидатів юридичних наук — це все завдяки Татарову», — говорить Фаринник. Він згадує, що з 2014 року Татаров почав вивчати юридичну англійську, отримав масу дипломів і сертифікатів, а в 2019-му заочно закінчив Лондонський університет права та отримав міжнародне посвідчення адвоката.
У Татарова справді багато учнів серед високопосадовців. У 2018 році він був опонентом на захисті кандидатської дисертації колишнього заступника голови ДБР Олександра Буряка. У 2020 році в ДБР він кілька місяців очолював департамент у справах Майдану. У тому ж 2018-му захистилися дві судді Печерського суду — Світлана Шапутько та Віта Бортницька. Татаров був їхнім науковим керівником.
У березні 2020 року в Татарова зʼявився шанс потрапити в ГПУ — новий генпрокурор Ірина Венедіктова шукала собі заступників. Татаров був у списку претендентів, але інформація про призначення потрапила в ЗМІ, і воно знову зірвалося — Татарову ще раз нагадали Майдан і співпрацю з Портновим.
У квітні цього року адвокат ініціативної групи потерпілих і поранених на Майдані Євгенія Закревська повідомила, що Татарова планують призначити заступником голови Офісу президента. Група опублікувала звернення і назвала неприйнятним призначення на посаду людини, «яка безпосередньо причетна до переслідувань майданівців» і на новій посаді очолить «весь правоохоронний блок, покликаний розслідувати ці злочини». Влада звернення проігнорувала, а пʼятого серпня Татаров став заступником глави ОП Андрія Єрмака.
Татаров заявив, що в Офісі він займеться питаннями правоохоронної діяльності, боротьбою з корупцією та захистом прав людини. На питання «Бабеля» про те, чи не буде в Татарова конфлікту з Арсеном Аваковим, який займається приблизно тими самими питаннями і на Майдані був по той бік барикад, колишній начальник Татарова в МВС Фаринник каже, що навряд чи. «Олег прийшов туди не створювати напругу, а допомогти взаємодіяти та налагодити роботу з багатьох напрямків. Його попросили попрацювати в команді, тому що в нього більше досвіду, ніж у деяких керівників правоохоронних структур», — вважає Фаринник.
Колишні учасники Майдану та правозахисники впевнені, що з таким минулим Татаров не може працювати на новій посаді. Вони багато разів зверталися з цим питанням до влади, але в Офісі президента призначення не коментують, а сам Володимир Зеленський з цього приводу висловився тільки раз і по суті на претензії до кандидатури нового працівника ОП не відповів: «Головне, щоб людина була чесна. Зараз, щоб змінити країну, найголовніше — моральна сторона».