«Білоруське ноу-хау: якщо сидиш у вʼязниці, ти повинен заплатити гроші». Про мільйони доларів для протестувальників, іншу Білорусь і тортури силовиків — інтервʼю білоруського активіста Андрія Стрижака

Автори:
Євген Спірін, Алла Кошляк
Редактор:
Катерина Коберник
Дата:

Nataliya Fedosenko / Contributor / Getty Images

Мітинги проти офіційних результатів виборів у Білорусі тривають сьомий день. Люди виходять на акції в різних містах, страйкують підприємства, проти міліцейського свавілля протестують медики, з державних каналів звільняються працівники. За цей час силовики затримали понад сім тисяч осіб, частину з них відпустили вранці 14 серпня. Ті, хто вийшли з СІЗО, розповідають, що їх били, катували і тримали в жахливих умовах. Білоруські активісти запустили кампанію зі збору коштів #BY_help для допомоги постраждалим учасникам протесту. Гроші надсилають як самі білоруси, так і з-за кордону. Їх витрачають на лікування постраждалих під час зіткнень, оплату штрафів і допомогу адвокатів. На 14 серпня вдалося зібрати більше двох мільйонів доларів. «Бабель» поговорив із співзасновником BY Help, громадським активістом Андрієм Стрижаком. За час короткого інтервʼю він не менше десяти разів відповідав на термінові дзвінки, давав поради, що робити, якщо людину побили силовики, але встиг розповісти про те, як волонтери координують протести і чому у громадянського суспільства в Білорусі не залишилося альтернатив.

Як почався збір грошей — у кого і коли виникла ідея?

Збір грошей на Facebook розпочався 25 червня. На той час заарештували двох ключових кандидатів, їм висунули звинувачення. Було очевидно, що влада почала розгойдувати маховик репресій. Тоді ми і почали збирати гроші.

З 2004 року діє кампанія BY Help, я один з її співзасновників. Вона як птах Фенікс: відроджується в потрібний момент, коли є якийсь суспільний запит. Це вже пʼята чи шоста регенерація і друга в цьому році. Перша була, коли ми збирали гроші людям, яких оштрафували або арештували після акції проти поглибленої інтеграції в кінці минулого року в Мінську. Є команда, яка працює з 2017 року — збирає гроші, верифікує платежі і заявників. Це, мабуть, найдосвідченіша фандрейзингова команда в Білорусі, тому такий результат.

Андрій Стрижак

Andrej Stryzhak / Facebook

Зараз зібрано вже понад два мільйони доларів.

Так, є два основні майданчики — Facebook і PayPal. На PayPal щось близько 100 тисяч, а на Facebook більше двох мільйонів.

Немає проблем з виведенням грошей?

Це технічне задання, складне, але вирішуване. Справа в тому, що у Facebook є внутрішні алгоритми, тому ця допомога досить повільна. І ми не можемо безпосередньо виводити гроші в Білорусь. Тому зараз розробляємо механізми, які дозволять прискоритися. Виплати, звичайно, тривають, але зовсім не в тих темпах, як нам хотілося б.

На що йдуть гроші?

Люди чекають, поки відпустять затриманих учасників протесту.

Nataliya Fedosenko / Contributor

Коли ми починали цей збір, одразу домовилися, кого будемо підтримувати — заарештованих і оштрафованих. У чому фішка і білоруське ноу-хау: якщо ти сидиш у вʼязниці, ти повинен за це заплатити гроші. Ті люди, які потрапляють в ізолятор, платять за харчування, їм потім виставляють рахунки. Це одна категорія. Друга категорія — це штрафи, які ми оплачуємо. І третя категорія додалася буквально після 9 серпня, коли в ніч з 9 на 10 серпня силовики Білорусі перейшли в атаку на громадянське суспільство, на людей, які не згодні з результатами голосування. Хочу підкреслити, що фраза «силове протистояння» тут неприйнятна, тому що сила тільки з одного боку. Насильство, розстріли, світлошумові гранати — це все застосовують тільки силовики. Громадянський протест, як і раніше, мирний. І це потрібно повторювати, тому що влада зараз починає використовувати такі цікаві обороти, мовляв, «давайте відновимо мир в країні». Тут примирення бути не може тому, що ми ні з ким не воюємо — воюють із нами. Білоруси зараз виходять на марші проти насильства з боку силовиків. Вимоги прості: зупинити насильство, визнати Світлану Тихановську обраним президентом, бо вона виграла ці вибори, відсторонити від влади Лукашенка, звільнити всіх політвʼязнів.

Хто дає найбільше грошей — діаспора?

Білоруська діаспора дуже потужна і численна. Це люди, які виїхали з країни, бо тут влада затискала будь-яку ініціативу. Кожна людина, потикавшись головою в ці стіни, їхала за кордон, засновувала там успішну компанію, багато з них зараз у топі «Силіконової долини». Відколи в Білорусі почалася двіжуха, всі ці люди докладають зусиль, щоб країна почала жити новим життям. Звідси ці цифри і божевільна підтримка.

Коли Лукашенко каже, що всі ці мітинги — це втручання інших країн, насправді, він має рацію: це втручання тієї Білорусі, яка живе паралельним життям із Білоруссю Лукашенка — це дві різні країни. Зараз наше завдання — щоб країна розумних, талановитих і багатих білорусів обʼєднала всіх. Лукашенко морально застарів. Ми живемо в замороженому постсовку 26 років, і білоруси хочуть це змінити.

Вчора були новини про обшуки в «Яндекс» і Uber. Незрозуміло — айтішники допомагають вам чи ні? Є інформація, що співробітникам деяких IT-компаній забороняють перераховувати вам гроші.

Є різноспрямовані рухи. Ось два приклади — МОЗ і IT. Є така штука, як Парк високих технологій (ПВТ) — структура, в якій працюють наші IT-компанії. Його резидентам говорили не брати участь в мітингах. До чого це призвело? До відеозвернення кількох CEO, які сказали: «Йдіть нафіг — це наше право». Ще була публічна заява близько 50 структур ПВТ про те, що «хлопці, досить».

З МОЗ своя історія. Лікарі почали масово виходити і вимагати припинити насильство. До них відправили міністра охорони здоровʼя, який у підсумку сказав, що це зрежисовані акції. У відповідь вийшло ще більше лікарів.

Потрібно ще памʼятати, що недавно ми пережили пандемію коронавірусу. Лікарів змушували приховувати факти та статистику, їм не давали засобів захисту. Громадянське суспільство тоді прийшло їм на допомогу, і зараз лікарі разом із людьми.

Коли був Майдан, протестувальників неохоче брали в лікарні, а «Беркут» їздив по лікарнях і вишукував їх. А як у вас? Якщо когось не затримали на місці, їздять силовики в лікарні, шукають там учасників акцій?

Інформація суперечлива. Протести тривають з 9 числа і паралельно відбуваються масові затримання. Конкретних даних, що приїхали омонівці, вигребли пораненого і затягли його в СІЗО, у нас немає. Але є інформація, що до багатьох поранених починають ходити представники слідчого комітету, починаються якісь слідчі дії.

Вам допомагають лікарі? Роблять це публічно або бояться говорити відкрито?

Все дуже по-різному. Невідомо, куди хитнеться ситуація. Зараз вчинок кожного лікаря дуже важливий. До нас починає надходити інформація від медиків анонімно — про кількість поранених, характер поранень. Фотографії жахливі — з розірваними спинами, пʼятами тощо. Вже є лікарі, які готові говорити відкрито. Зараз ми працюємо з юристами, щоб максимально їх убезпечити хоча б від формальних претензій.

Все змінюється дуже швидко. Ще три дні тому ніхто не міг подумати, що влада почне давати задній хід, вони були впевнені в своїй непереможності. Тепер вони злякалися страйків на заводах: «Гродно Азот», «БелАЗ», Мінський електротехнічний завод імені Козлова. Це підприємства, які в останній раз виходили на страйк в 1991 році. Ситуація унікальна в історії сучасної Білорусі. Ніколи спецслужби і силовики не діяли настільки жорстоко. Так, били кийками, так, били до чорноти — це було. Але щоб були світлошумові (гранати), щоб були гумові кулі, щоб був сльозогінний газ і водомети — такого не було. Це остаточно зруйнувало соціальний контракт між білоруською владою та громадянами. Я не можу сказати, що завтра в Білорусі переможе демократія, ніхто не може сказати. Але так, як було раніше, вже точно не буде.

Я правильно розумію, що ви фіксуєте побиття і катування за даними, які передають лікарі і самі люди? Ніхто ж не піде зараз в міліцію фіксувати побої?

Підуть. У людей зараз є інструкція, що робити, якщо їх побили. Вони зараз будуть звертатися в усі органи, які повинні проводити огляд. Я не можу відповісти на питання, чи вдала ця стратегія, але потрібно розуміти: якщо людина, яку били, щоб практично вбити, тримали три доби в камері, розрахованій на 10 осіб, а там 40—50 людей, після всього цього отримує відмову визнати тортури, — це новий імпульс вимагати справедливих виборів і відставки влади. Влада себе повністю дискредитувала цим насильством. Зараз момент істини для працівників прокуратури, слідчого комітету, судмедекспертизи: хто готовий обміняти ситу пайку на чисту совість? Таких людей чимало.

Ти в Facebook писав про зґвалтування протестувальника силовиками [про внутрішнє пошкодження прямої кишки] — це масово чи одиничний випадок?

Я особисто бачив один такий медичний висновок, але є інформація, що були й інші випадки. В цілому рівень насильства силовиків стосовно маніфестантів просто зашкалює. Я, як людина з бойовим досвідом, бачив фотографії, де у людини дуже сильно розірвана спина. З арсеналу наших спецслужб таке могла зробити тільки світлошумова граната, і лише якщо цю гранату покласти на людину — там немає осколкового сліду, є тільки діра в спині.

Ще приклад, на Окрестіно є прогулянкові дворики — по суті це бетонні мішки. Туди набивали по кілька десятків жінок і вони перебували там добу, стоячи, тому що сісти було просто нікуди.

Де ви берете таку кількість адвокатів для затриманих?

Є адвокатська спільнота, яка вирішила, що вони не можуть залишатися осторонь. Це група адвокатів, яких ми підтримуємо і обмінюємося інформацією.

До вас зверталися силовики, які звільнилися і залишилися без грошей?

Найяскравіший приклад — це капітан міліції, який в Новополоцьку написав рапорт про відставку, бо його повинні були відправити на розгін. Його затримали прямо у відділенні, коли він писав рапорт, спробували інкримінувати йому 23.4 — наша «народна» стаття. Його відвезли до суду, а суд не став розглядати справу. Такий розлад пішов у системі. Про цей випадок написав наш портал tut.by. Журналісти розповіли, що чоловік перебуває в складному фінансовому становищі — у нього маленька дитина, класична історія. І йому буквально за години чотири накидали суму, еквівалентну 14,5 тисяч доларів.

Я знаю, що є силовики, які не просто пішли, а поїхали з країни. Є дані, що люди зараз у Росії на узбіччі ночують в машині — вони реально все кинули і поїхали, щоб не мати нічого спільного з цим насильством. Фонд, який ми зараз засновуємо, саме призначений для того, щоб людина, яка не хоче торгувати своєю совістю, розуміла, що захищена. Це додасть більше рішучості тим, хто вагається.

З кожним днем все більше підприємств виходять на страйки, ти не знаєш, чи когось за це вже звільнили, може, працівники заводів зверталися до вас по допомогу, просили гроші?

Страйк на Мінському тракторному заводі.

TUT.BY / скнріншот

Є цікавий момент, який потрібно враховувати, багатьом заводам недавно видали зарплату, тому у них є запас міцності. Кілька днів тому, коли «Гродно Азот» збирався виходити на протест, з ними намагалися розмовляти представники адміністрації. Заводчани сказали чітко: якщо хоча б одного з азотівців затримають, вони нахрін зупинять все підприємство. Що з цим робити, влада не знає, тому що такого ніколи не було.

Страйк робітників у Гродно.

Радыё Свабода

Звичайно, вони (влада) будуть намагатися вираховувати і звільняти підбурювачів, і це означає одне: якщо громадянське суспільство не добʼється зміни влади, ми отримаємо 5—10—15 років застою і величезну хвилю еміграції, тому що багатьом людям в цій країні жити не дадуть .

У вас є якийсь штаб? І якщо є, скільки в ньому людей, скільки напрямків?

Тут складно точно сказати. Ось я, приміром, беру участь в десяти, а може і більше, ініціативах. Це і медіагрупа, яка займається перекладом текстів і постів з соцмереж і поширенням цього по всьому світу. Це і група медиків, які працюють з пораненими — хірурги, мануальні терапевти, остеопати. Це медики-психологи, які працюють як спецгрупа з людьми, які вийшли з травматичним досвідом, з гострим травматичним стресом. Це група парамедиків, яка зараз обʼєднує більше 350 людей, вони проходять навчання для того, щоб вміти працювати в умовах такого насильства з боку силовиків. Це набір класних команд, які займаються координацією. Якогось єдиного мозкового центру, напевно, не існує. Але є величезна кількість децентралізованих ініціатив, які діють синхронно.

В яких умовах ви працюєте, до вас ще не приходили з КДБ?

Частина наших волонтерів вже відсиділи. Сьогодні вийшли Андрій Ткачов і Кім Мазур, яких жорстоко побили в ІТТ. Зараз ми ведемо з ними роботу, щоб все детально задокументувати. Частина волонтерів виїхала з країни, частина шифрується. В цілому, структура децентралізована: якщо одного або навіть пʼятьох людей вибивають, на їхнє місце швидко стають інші.