Парламент
Двадцять другого липня, у вівторок, депутатам від «Слуги народу» керівництво фракції сказало обовʼязково бути в парламенті. Анонсували, що треба проголосувати звернення Ради до американського Конгресу про посилення лідерства США в підтримці України. Натомість частину «слуг» на роботі чекав сюрприз. Зранку Комітет з правоохоронної діяльності встиг проголосувати правки в законопроєкт 12414 про зниклих безвісти — це зробили без голови комітету Сергія Іонушуса, його заступника Андрія Осадчука і керівника підкомітету з кримінального законодавства, автора законопроєкту про зниклих безвісти Олександра Бакумова.
Співрозмовник «Бабеля» в СН каже, що історію з голосуванням правок у комітеті провернули «талановито» в поганому сенсі слова. Напередодні ввечері одна третина членів Комітету, потайки від інших, ініціювала ранішнє засідання. Замість Іонушуса, якого, як вважає співрозмовник, «поїхали» у відрядження, засідання мав вести Осадчук. Він не прийшов, і замість нього головував заступник керівника Комітету «слуга» Максим Павлюк — ініціатор закону про безвісти зниклих.
Щоб написати цей матеріал, «Бабель» поговорив з:
Чотирма депутатами від «Слуги народу».
Трьома співрозмовниками в Офісі президента.
Головою СБУ Василем Малюком і генпрокурором Русланом Кравченком на пресконференціях і брифінгу останнього.
Президентом України та міністром внутрішніх справ Ігорем Клименком у форматі офрек разом з іншими журналістами.
Двома представниками опозиції.
Кількома співрозмовниками в НАБУ і САП.
Без внутрішньої опозиції комітет пройшов «вдало». На ньому були присутні автори правок, члени комітету — «слуги» Максим Бужанський, Владислав Бородін, Олег Колєв та інші. Так у проєкті закону, що не мав стосунку до антикорупційних органів, зʼявились норми, які обмежили повноваження САП і НАБУ, позбавили їх виключного права розслідувати топкорупцію і загалом підірвали автономію всіх прокурорів. Майже необмежені права отримав генеральний прокурор. Наприклад, витребувати будь-які справи й віддавати їх на «вивчення» іншим прокурорам або взагалі передавати іншим правоохоронним органам.
Уже за кілька годин проєкт закону внесли до сесійної зали. До цього моменту з депутатами провели підготовчу роботу. У чаті фракції «слуг» закликали голосувати, переконували, що проєкт є надзвичайно важливим і вже узгоджений з партнерами. Декому з нардепів, за їхніми словами, напередодні телефонували голова фракції Давид Арахамія й особисто керівник Офісу президента Андрій Єрмак. Були й ті, кого не «обробляли», не тисли і не просили — мова про «слуг», які згодом не підтримали законопроєкт. Вони кажуть, очевидно, керівництво знало позицію наперед і не витрачало час. За результативність голосування в цілому відповідав Давид Арахамія. Збирав голоси депутат Андрій Мотовиловець.
Усі, хто не бачив правок завчасно, не знали, за що конкретно вони голосують. За регламентом, зі зміненим законопроєктом депутати мали ознайомитись щонайменше за 10 днів до голосування. Натомість на сайті Ради новий текст зʼявився за 15 хвилин до засідання, а в паперовому вигляді депутати отримали його за 5 хвилин. Розібратис із 46 сторінками складного юридичного тексту за цей час було неможливо.
Попри порушення, спікер парламенту Руслан Стефанчук поставив закон на розгляд. Депутати від «Голосу» і «Європейської солідарності» намагалися завадити. Депутатка від ЄС Ірина Геращенко домоглася голосування за те, щоб Стефанчука відсторонили від роботи на два пленарні дні за порушення регламенту. Однак голосів не вистачило, «слугам» сказали «голосувати червоними» — 132 депутати слухняно натиснули кнопки «проти». Уже під час голосування депутат від «Батьківщини» Сергій Власенко запевняв колег, що правки просто повертають законодавство в конституційне русло. О 13:30 закон підтримали 263 депутати. Щоб результати голосування не змогли скасувати через блокуючу постанову, «слуга» Максим Бужанський запропонував визнати законопроєкт «невідкладним». На це голосів вистачило — того ж дня Стефанчук підписав законопроєкт, відправив його на Банкову, і вже ввечері на документі стояв підпис президента.
Урізати повноваження САП і НАБУ зголосились 263 депутати з різних фракцій. Депутати від «Голосу» та «Європейської солідарності» намагались завадити голосуванню.
Telegram; YouTube
«Після голосування багато говорили, що «слуг» зламали через коліно, і частково це правда, як правда і те, що частина голосували абсолютно добровільно, бо ненавидять антикоропуційні органи. І на це є причини», — говорить депутат від СН, який законопроєкт не підтримав. За його словами, НАБУ роками підкреслено зневажливо ставиться до депутатів. Коли детективи приходять на засідання Тимчасових слідчих комісій, їхні виступи й звернення звучать так, щоб кожен депутат зрозумів, що він для них пусте місце.
Інший депутат, який теж проголосував проти законопроєкту, каже, що «анти антикорвайбу» в Раді частково сприяють справи проти депутатів: лише в СН підозри від НАБУ отримали 11 людей, але і серед них є ті, що розвалилися в суді. Наприклад, так було зі справою «слуги» Юрія Камельчука — він кілька років доводив свою невинуватість, і 16 березня ВАКС його виправдав.
«Юрій розказував, як багато ресурсів і часу він витратив на ці суди. І скільки ресурсів, відповідно, даремно витратила держава — такі історії впливають на ставлення до антикорів», — каже депутат.
Силовики
Реакцію суспільства на законопроєкт команда президента не прорахувала. Коли у вівторок ввечері молодь збиралася на площах із картонками, в ОП ще не розуміли масштабу протестів. Ситуацію ніхто публічно не коментував. Спілкуватися з медіа відправили силовиків — генпрокурора Руслана Кравченка і голову СБУ Василя Малюка. Пізно ввечері 22 липня вони зібрали пресконференцію. Більшість часу говорили про обшуки, російський слід і кротів у НАБУ. На перших ролях був Малюк — він багато й емоційно говорив, часто перебивав генпрокурора і не давав йому вставити слово. Малюка явно дратувало, що СБУ, яка бореться з російськими агентами, реалізує «Павутину» і підриває Кримський міст, раптом має виправдовуватися перед журналістами за викриття російських агентів у НАБУ.
Зокрема, Малюк обурювався, що детектив Руслан Магамедрасулов, якого підозрюють у пособництві державі-агресору, нахабно поводився під час обшуку СБУ, а до цього сам ініціював обшуки у командувача Нацгвардії Олександра Півненка, які підірвали бойовий дух його підлеглих. «Потрібно було їх [детективів] з проходняка зустрічати з пістолетом — і два магазини там і залишити», ― емоційно випалив Малюк.
Генпрокурор Кравченко спокійно запевняв журналістів, що не зловживатиме розширеними правами та не забиратиме у НАБУ справу міністра Олексія Чернишова, яка, на думку багатьох депутатів і силовиків, могла стати однією з причин кризи між президентом і антикорупційними органами.
Тим часом протестувальників на вулицях різних міст дедалі більшало. Тільки в Києві вечірній протест, за оцінками правоохоронців, зібрав не менше ніж 5 тисяч людей. Наступного дня, у середу вранці, у президента зустрілись генпрокурор Руслан Кравченко, директор НАБУ Семен Кривонос, голова САП Олександр Клименко, голова МВС Ігор Клименко, очільник СБУ Василь Малюк, голова ДБР Олексій Сухачов і керівник НАЗК Віктор Павлущик.
«Зустріч була більше про емоції, ніж про закон», — говорить співрозмовник «Бабеля», обізнаний з її деталями. Генпрокурор Кравченко переважно мовчав. Малюк був традиційно активним. Зеленський та очільники САП і НАБУ озвучували взаємні претензії. Однією з головних претензій всіх силовиків до Семена Кривоноса й Олександра Клименка був зайвий піар слідчих дій антикорорганів.
23 липня президент зустрівся з очільниками правоохоронних органів. Зліва направо: голова ДБР Олексій Сухачов, директор НАБУ Семен Кривонос, голова САП Олександр Клименко, президент, генпрокурор Руслан Кравченко, очільник СБУ Василь Малюк, голова МВС Ігор Клименко, керівник НАЗК Віктор Павлущик.
«Вони гучно звітують навіть про обшуки, і після цього люди вже певні, що фігурант — злочинець. Те, що після цього може не бути навіть підозри, нікого не цікавить — на людині клеймо», — каже співрозмовник і додає, що ніяких відомих прізвищ чи побажань щодо справ під час розмови не звучало. Прихованих натяків на те, що НАБУ заради піару зливає частину матеріалів в медіа, теж не було.
Офіційним підсумком зустрічі стала домовленість про нову зустріч — 28 липня керівники правоохоронних органів мали зібратись у генпрокурора, напрацювати пропозиції та подати їх президенту. Зрештою від президента кожен вийшов зі своїм — керівники НАБУ і САП хотіли, щоб все безумовно відкотили назад, без компромісів.
Цю позицію, окрім людей на вулицях, посилили західні партнери. Посли різних країн почали вимагати зустрічей з урядовцями та генеральним прокурором. Американські сенатори нагадали, що підтримка України пов’язана з ефективністю антикорупційної боротьби.
Першими на кризу відреагували посли G7. 22 липня вони зустрілися з генпрокурором Русланом Кравченком, головою СБУ Василем Малюком і директором ДБР Олексієм Сухачовим.
З різкою реакцією на голосування стикнулись і депутати. Українська школа політичних студій виключила сімох депутатів зі своєї інституції. Після цього «Аспен Інститут Київ» заборонив девʼяти парламентарям брати участь у подіях спільноти. Депутати в закритих чатах почали ставити багато запитань, обурюватись, що їх використали всліпу, і шукати винних.
Паралельно ідеологів складної схеми шукали й журналісти, а Офіс президента намагався їх «призначити». Починаючи із середи, 23 липня, близькі до ОП співрозмовники «Бабеля» почали запевняти, що правки в законопроєкт ініціював голова СБУ Василь Малюк — він сам вийшов на депутатів, а вони руками ідейно заряджених Максима Бужанського і Григорія Мамки провернули голосування. Ця версія виглядала нелогічно — Малюк не мав мотивів і значного впливу на депутатів, не міг змусити президента швидко підписати закон і врешті не отримав би від нього великої вигоди. Навпаки, за новим законом голова СБУ та його заступники лишились єдиними очільниками правоохоронних органів, кому керівник САП все ще міг вручити підозру.
Ще одним «ідеологом» почали називати генпрокурора Руслана Кравченка, який, на відміну від Малюка, мав мотив, але так само не мав ресурсів і стверджував, що вперше побачив законопроект у телеграм-каналі нардепа Ярослава Железняка.
Увечері в середу, 23 липня, президент пообіцяв зібрати рекомендації керівників правоохоронних органів і на їх основі подати новий законопроєкт, який «забезпечить силу системі правопорядку, і не буде жодного російського впливу чи втручання в діяльність органів правопорядку».
Законопроєкт президента
Вдень 24 липня Володимир Зеленський зібрав журналістів на закриту офрек зустріч. Перше і головне питання, яке цікавило всіх, — як він планує виходити з кризи. Журналісти не знали, що поки вони чекали президента без телефонів, він погодив текст законопроєкту, який, за його словами, «захистить систему правопорядку від російського сліду і гарантує незалежність САП і НАБУ».
Що змінює президентський законопроєкт
Генпрокурор не може доручати досудове розслідування справи з підслідності НАБУ іншому органу, за винятком обʼєктивних обставин для цього. Тоді рішення приймає керівник САП або особисто генпрокурор.
Генпрокурор не може витребувати в НАБУ матеріали досудового розслідування.
Генпрокурор не має права давати письмові вказівки детективам НАБУ і прокурорам САП.
Працівники НАБУ, САП, Бюро економічної безпеки, Офісу генпрокурора, Державного бюро розслідувань, які мають доступ до державної таємниці, кожні два роки повинні проходити перевірку на поліграфі на предмет вчинення дій на користь Росії.
Співробітники НАБУ на час воєнного стану можуть їздити за кордон лише у службові відрядження.
Президентський законопроєкт № 13533 відкотив майже всі нововведення назад. Лишилась норма про те, що прокурорів в Офіс генпрокурора й обласні прокуратури можна наймати без конкурсу. З нового — працівники правоохоронних органів, зокрема САП і НАБУ, мають раз на два роки проходити поліграф на предмет будь-яких звʼязків з Росією. В НАБУ цю перевірку, за узгодженою з СБУ методологією, проводитиме Управління внутрішнього контролю бюро. Першу велику перевірку усіх правоохоронних органів протягом пів року після запровадження закону проведе СБУ.
На офрек зустрічі помітно втомлений Зеленський, час від часу дратуючись, намагався пояснити журналістам, що з попереднім законом вийшла помилка, принаймні в частині комунікації, тепер є новий, а сам він не розуміє, чому медіа насамперед цікавлять САП і НАБУ.
«Вам не подобається, що я часто кажу слово «війна»? Вона є просто. І це найбільший виклик, — сказав президент і додав: — Я думаю, що за президентський законопроєкт [депутати] проголосують».
За інформацією «Бабеля», проєкт президентського законопроєкту фактично писали представники НАБУ і САП. «Модератором», за словами співрозмовника в ОП, був віцепремʼєр Михайло Федоров. Над проєктом працювали майже добу, напрацьований текст передали в Офіс президента, конкретно — заступниці глави ОП Ірині Мудрій.
«Ми документом задоволені — усі наші побажання взяли до уваги. Чекали лише публікації на сайті Ради, щоб перевірити, чи не змінився текст», — каже співрозмовник «Бабеля» в НАБУ.
НАБУ і САП підтримали законопроєкт президента, який самі ж і писали.
Голосування призначили на 31 липня. Деякі парламентарі, які раніше підтримали законопроєкт 12414, уже публічно визнали помилку, як-от представниця «Голосу» Таміла Ташева. У «Слузі народу» ситуація складна: депутати, яких після голосування не захистило ні керівництво фракції, ні Офіс президента, вимагають провести «службове розслідування» і пояснити, хто був ідеологом першого законопроєкту і відповідає за все, що сталось. Ситуацію дещо ускладнює те, що частина «слуг» давно говорить про готовність скласти мандати. Зараз ці погрози активізувались, однак серйозно у фракції до них не ставляться — мандат не можна скласти просто так, це рішення має підтримати Рада. У СН певні, що цього не станеться.
До того ж депутати, які підтримали скандальні правки, тепер бояться помсти САП. Її керівник Олександр Клименко в інтервʼю «Суспільному» заявив, що «ми розберем усі ці ситуації, усі події та всі висловлювання, усі закиди й претензії, які нам висувають. Ми їх розберемо до молекул, відтворимо хронологію подій посекундно і дамо цьому аналіз». Через подібні заяви Давид Арахамія в чаті фракції навіть сказав депутатам, що переконує президента і західних партнерів в «необхідності гарантій безпеки кожного [депутата]».
«Насправді це буде надзвичайно іронічно, якщо український парламент саме цього разу вирішить продемонструвати субʼєктність і не підтримає президентський законопроєкт», — каже один зі «слуг», який в четвер, 31 липня, буде голосувати за.
P.S.
Ніхто з опитаних «Бабелем» депутатів різних фракцій та силовиків не сумнівається, що схему з законопроєктом 12414 придумали і реалізували з Офісу президента. Тільки там вистачило б ресурсів і впливу, щоб з порушенням регламенту провести такий законопроєкт за один день і ввечері отримати під ним підпис президента.
Причини невдоволення антикорупційними органами в Офісі називають різні — від їхньої недостатньо ефективної роботи до переслідування людей з оточення президента, наприклад, міністра Олексія Чернишова.
Хай там що, у влади був план А. Девʼятнадцятого липня за пропозицією депутата від «Батьківщини» Сергія Власенка парламент створив Тимчасову слідчу комісію (ТСК). Вона мала розслідувати корупцію в усіх правоохоронних органах. «У фіналі ТСК мала створити щось на кшталт законопроєкту 12414», — каже «Бабелю» співрозмовник, знайомий з роботою Комісії.
ТСК очолив затятий критик антикорупційних органів Сергій Власенко, його заступником став Максим Бужанський. До комісії також увійшли депутат від ОПзЖ Григорій Мамка і «слуга» Максим Павлюк. Перший згодом став автором скандальних правок, другий провів правки через профільний комітет Ради. «Власенко вже накидував болванку законопроєкту», — каже співрозмовник «Бабеля», однак щось примусило пришвидшитись і задіяти план Б.