«Людям, які не брали російські паспорти, не дають евакуюватися з лівого берега». Подкаст «Човен» #3. Гість ― аеророзвідник Санта, який дронами скидає воду та їжу людям на окупований лівий берег Дніпра (аудіо і текст)

Автор:
Ганна Мамонова
Редактори:
Юліана Скібіцька, Євген Спірін
Дата:
«Людям, які не брали російські паспорти, не дають евакуюватися з лівого берега». Подкаст «Човен» #3. Гість ― аеророзвідник Санта, який дронами скидає воду та їжу людям на окупований лівий берег Дніпра (аудіо і текст)

Стас Козлюк / «Бабель»

«Човен» ― це подкаст про тих, хто рятує, і тих, кого рятують із Херсонської області, де окупанти підірвали греблю Каховської ГЕС. Про військових, волонтерів, зоозахисників, про сімʼї, чиї будинки затопило. Про журналістів і фотографів, які під обстрілами росіян показують світові масштаби трагедії. Про всіх, хто на місці повені. У третьому випуску подкасту говоримо з прикордонником із позивним «Санта». Він аеророзвідник — направляє дрон на окупований лівий берег Дніпра і скидає людям воду та їжу. Відео, де Санта кинув пляшку води жінці, яка вилізла у вікно на даху свого будинку, набрало мільйони переглядів. Люди на окупованому лівому березі переживають гуманітарну катастрофу, вони заблоковані водою, їм немає що їсти й пити. Росіяни не вивозять людей та обстрілюють тих, хто намагається їх врятувати. «Бабель» поговорив із Сантою між його вильотами. Через технічні складнощі — Санта перебуває на позиціях — ми записували цей випуск три рази. Тому текстова версія ширша за аудіо.

Росія підірвала Каховську ГЕС у Херсонській області вночі 6 червня

  • У регіоні оголосили евакуацію. Через аварію на Херсонщині затопило 48 населених пунктів, із них 34 (3 625 будинків) — на підконтрольній Україні території, 14 — на тимчасово окупованій. Із постраждалих районів евакуювали 2 412 людей. У Миколаївській області підтопило 23 населені пункти, звідти евакуювали 825 людей.

  • Станом на 12:00 9 червня на Херсонщині четверо людей загинули через підрив росіянами Каховської ГЕС, ще 13 людей вважаються зниклими безвісті. У Миколаївській області — один загиблий.

  • Через прорив греблі під загрозою опинилася Запорізька атомна електростанція, є ризик позбавлення питної води людей на півдні Херсонщини й у Криму та знищення частини населених пунктів і біосфери. За даними української розвідки, росіяни навмисно підірвали греблю, проте зробили це хаотично, через що затопили свою військову техніку. 

🎧 Слухайте цей епізод також тут:

Санто, вітаю тебе. Ми пишемо подкаст зранку 9 червня. Ти зараз на чергуванні. Розкажи, ти вже робив виліт? Що ти бачив? Вода підіймається чи зупинилася?

Доброго ранку. Звичайно, ми працюємо від сходу сонця і до заходу сонця. Погодні умови зараз дуже складні. Повідомляють, що буде ще тяжче. Тому наразі думаємо, що робити, як продовжити нашу роботу.

Дуже сильний вітер?

Так, вітер дуже сильний і він східний. Інколи краще працювати, коли він дме тобі або назустріч, або у спину.

А куди ти сьогодні літав? Що бачив?

Людей бачив сьогодні в Олешках у центральній частині. Але там глобального підтоплення немає. За дві доби цивільне населення якось згрупувалось. Люди допомагають одне одному. Човнами по воді доставляли одне одного до непідтоплених місць.

Є окремі будівлі, де люди сидять на дахах. До них не можуть дістатися ані цивільні, ані тим паче наші рятувальні служби. Тому що це глибокий тил.

Ти можеш долетіти до людей і кинути їм воду чи щось таке? Чи це дуже велика відстань?

Щоб доставити воду, треба знизитись буквально до рівня людей. Аеророзвідка — це від 500 метрів над рівнем моря. Тобто сучасне обладнання — дрони, камери — дозволяють збільшувати зображення. Ти перебуваєш фізично дуже високо і можеш проводити розвідку. Якщо спуститися просто до цих людей, імовірність втратити дрон десь 99%.

Можливо, вони тебе бачать і таким чином розуміють, що ми про них памʼятаємо, намагаємося врятувати?

Переважна більшість населення вже в центральній частині Олешків, умовно в безпеці. А в оцих віддалених точках люди стовідсотково мене не бачать. Це як птаха роздивитися в небі на великій висоті.

У попередні дні в які села літав на лівому березі Дніпра?

Ділянка, по якій ми працюємо, — це Олешки, Солонці, Кардашинка, Гола Пристань, Саги, Нечаєво. Води там дуже багато. Затоплено майже все, вода на рівні дерев і електропроводів. Я навіть не уявляю, як евакуювати людей, як це все взагалі пережити. Це дуже тяжко навіть спостерігати.

Люди виходять на дахи будинків, якось намагаються повідомити через знайомих своє місцеперебування. Але ворог перешкоджає місії порятунку.

Людям, які не брали російські паспорти, взагалі забороняють евакуюватися із цих населених пунктів. Телефоном вони розповідають своїм знайомим на правому березі, що вони звертаються до тієї сторони [російської] по допомогу, а відповідь тільки одна: «Іди отримай паспорт, і потім будемо щось робити».

Як ти розумієш, в яке місце потрібно летіти, що саме там люди потребують продуктів і води?

Та цього потребують всі, я не бачив ще жодної людини, яка б відмовилася від допомоги. Населення опинилось у пастці стихії, і всі без винятку потребують допомоги. Банально навіть моральної підтримки — просто зависнути над ними, увімкнути якісь ліхтарі або подати знак, що ми їх бачимо і не забуваємо. Навіть у тій ситуації з передачею води жінці, це вже не секрет, до пляшки прикріпили повідомлення — мовляв, тримайтеся, не панікуйте, евакуація готується. Це якось трошки заспокоїло їх. Хоча я не знаю, як можна не панікувати або зберігати спокій, коли рівень води підіймається і виходу немає.

Розкажи про цю жінку з дітьми, яких ти врятував. Ти ж з ними вже побачився в Херсоні. Як дізнався, що їм потрібна допомога? Знаю, що дуже складно було скинути їм воду. Як тобі це вдалося і що вони розповіли про перші дні затоплення?

У нас є свої, закриті, канали передачі інформації. І ось в нашому військовому доступі зʼявилась інформація, що люди потребують допомоги. Тобто фізично не я їх помітив. Але наш екіпаж один із перших, хто відгукнувся на цей запит. До цього ми працювали за звичайним планом — аеророзвідка, щоб виявити позиції ворога. Ворог зараз відходить далі в тил. Коли побачили інформацію, що цивільне населення — наші громадяни — потребують допомоги, то навіть вибору як такого не було. Ми припинили звичайну свою роботу і спрямували всі наші зусилля саме на порятунок цієї родини.

Ви привʼязали до дрона пляшку з водою і отак три рази літали?

Так. Загалом ті дрони не військового призначення, але в умовах війни ми пристосувалися. Є системи скиду гранати — «подарунків» окупантам. Ми просто замінили бойовий снаряд на пляшку води, за вагою вони приблизно однакові. Підібрали пляшку, яка підходить за формою під наше обладнання, і полетіли.

Я знав, що цій родині інші екіпажі доставили банани, тому зосередився на воді. Мої хлопці з екіпажу написали їм записку. Я просто на цій записці написав свій позивний.

Момент, як ти скидаєш пляшку води, — настільки щемливий. Не віриться, що ти влучив у те маленьке вікно. Це має бути така міткість.

Не з першої спроби нам це вдалося. Я коли побачив цю сімʼю в Херсоні, вибачився, що так сталося. Може, деякою мірою майстерності не вистачило, хоча досвід великий. Це як стріляти зі зброї і точно в десятку влучити. Це віконечко не таке велике, як здається на відео.

Ти потім допоміг рятувальникам, показав, як доплисти до цієї родини. Разом з ними евакуювали ще одинадцятьох людей. І ти мені попередньо казав, що там був чоловік із собаками, який кілька годин провів у воді, тримаючись за дах будинку. Розкажи про це.

Одна спроба виліту займає приблизно пів години. Тобто це підготувати обладнання, замінити батареї. Десь три з половиною — чотири кілометри туди треба летіти. Потім там ще треба стабілізуватися, скинути пляшку і повернутися додому. Саме скидання пляшки — це дві хвилини.

Після чергового виліту ми помітили, що за дах будинку цієї жінки тримається чоловік. Він сидів у човні, поряд із ними були дві чи три собаки. Він хотів кудись відплисти на сушу на човні з веслами, але течія така, що плисти можна лише на човні з хорошим мотором. Тому все, що він зміг зробити, це вчепитися руками за дах і чекати порятунку. Він пробув у воді приблизно години три. Періодично обливав себе та собак водою. Потім його врятували, у цієї жінки з дітьми теж були тварини — два коти. Їх теж забрали. Загалом із цього дачного кооперативу врятували 13 людей.

У цієї матері з дітьми цікава історія. Її звати Катерина. Вони із сином і дочкою постійно були в окупації, з 24 лютого. До звільнення Херсону вона ще жила зі своїм батьком і мамою. Але літня жінка поїхала в Херсон за продуктами, наступного дня місто звільнили, тож вона вже не змогла повернутися на лівий берег. Родина була розділена. Батько Катерини після підриву ГЕС сів на човен і хотів пливти за допомогою, але його віднесло течією. Їх усіх врятували. Але якщо Катерина була на березі в Херсоні десь о п’ятій вечора, то її батька доставили об 11-ї вечора. Тепер уся родина разом.

Іншим людям на лівому березі ти теж скидав воду чи і їжу відносив?

Наш дрон не розрахований на те, щоб переносити щось важке. Не вистачить заряду батареї повернутися додому. Ми кріпимо щось із вагою не більше за 600 грамів. Якщо щось з їжі несемо, то кріпимо протеїнові батончики, але найчастіше воду передаємо, бо зараз спека.

Ти допомагаєш рятувальникам на човнах дістатися до людей — вказуєш маршрут.

Так, я як фарватер. Вони орієнтуються на дрон і йдуть за мною. А коли вертаються, то вже знають маршрут, я їх не супроводжую.

Розкажи, будь-ласка, що ти бачиш у воді під час вильотів. З’являється дуже багато повідомлень, що плавають трупи загиблих — людей і тварин. Кладовище затопило, усе це підняло на гору.

Ні, я такого не бачу. Можливо, через сильну течію не помічаю. Але я чув таку інформацію. Я не можу її підтвердити, але, якщо логічно подумати, це справді може бути. Течія дуже потужна, затоплено дуже багато територій. Якщо в когось була худоба, а вода підіймалася стрімко, то ти ж тварину із собою не забереш.

Наскільки стрімко підіймалася вода?

Дуже-дуже стрімко. Конкретно в нашому районі — це навпроти Олешків і міста Херсон — за дві години рівень води піднявся від середини першого поверху до даху другого. Я не знаю, скільки це метрів, кажу, що бачив. Якщо звичайний двоповерховий будинок у приватному секторі, то на дев’яту годину ранку води було по вікна першого поверху, а на одинадцяту ранку — просто по дахи вже все затопило.

Бачила на відео, що вода навіть до верхівок дерев піднялася. За гілки чіпляється сміття. Також вода піднялась на рівень електропроводів.

— Так, так. Це видно навіть на тому відео, де ми скидаємо пляшку. Я просто не знаю, хто його монтував. Але видно дерева і як за них чіпляється сміття.

Не знаєш, хто монтував відео? Це не ви його виклали?

Ні, не знаю, але я так можу сказати: це грубе порушення правил безпеки, особливо в такій ситуації. Розумієте, відео виклали, а сама евакуація ще не сталася. Ворог так само це бачив, йому нічого не заважало підняти свої коптери, спостерігати за ситуацією і в момент, коли була безпосередня евакуація, завдати вогневого ураження. Усі ми дуже через це переймалися. Але я навіть не знаю, хто розповсюдив це відео.

Росіян бачиш на лівому березі? Де окупаційні війська, чи затопило їхні позиції? Ти бачив, щоб вони евакуювали людей, чи може навпаки бачив, що вони відмовляються їх евакуювати?

Евакуюються вони лише самі. У перші години після катастрофи виїхала важка техніка, вони тікали. А піхота ще залишилась. Вони збиті в поодинокі групи. Не більше за десять людей на одному місці. Їх небагато. Вони переважно переховуються, лише випадково можна в кадрі помітити. Наскільки я розумію, у них тут залишилися боєприпаси, тож вони намагаються їх відтягнути разом із собою. Ворог відступає.

Вони не допомагають людям?

Ні, не спостерігав, щоб вони комусь допомагали.

Ми зараз не можемо масово вивезти всіх людей, але є поодинокі човни, які намагаються припливти на лівий берег. Росіяни обстрілюють нас, коли ми людей евакуюємо?

Так, учора приблизно о третій годині дня в Херсоні обстріляли райони Набережної та Річкового порту. Є поранені. З якою метою росіяни це роблять — мені, на жаль, невідомо, але обстріли були саме по точках, де йде евакуація.

Санто, ми можемо під кінець розмови назвати твоє імʼя? Розкажи про себе трошки — те, що можна розповідати.

Звати мене Олег, мені 31 рік. Прийшов на службу за контрактом у 2017 році, тобто це вже шостий рік пішов. Я з Херсону, тут народився, виріс і все життя провів. Навчався лише в Києві в Політехнічному інституті. Повномасштабне вторгнення зустрів на кордоні з тимчасово окупованою територією Криму — Каланчак, Чаплинка.

Я не одружений, але у мене є дівчина, яка дуже сильно мене підтримує. Вона теж у Херсоні, і я не можу нічого зробити з цим. Сімʼя — це не армія, де можна віддати наказ і спостерігати, як він виконується.

Аеророзвідкою ми займаємося з грудня минулого року — трохи більше за пів року. Оця увага медіа до мене зараз трошки невична. Я звичайна і скромна людина, великої уваги до себе не люблю.

Твій дім затопило?

Ні, на щастя, і батьківський будинок теж не затопило. Вони у квартирі живуть у пʼятиповерхівці. У Херсоні дуже постраждали перші райони від Антонівського мосту і на захід. Там приватний сектор, і це катастрофа. Вода десь метрів на 50—70 затопила берегову лінію. Але зараз вода потрохи уходить.

Бачиш це, коли вилітаєш?

Так, рівень води в Херсоні спадає, але на тому березі — лівому — це жах. Наприклад, такий населений пункт, як Солонці, повністю під водою.

Чую, тебе кличуть, бо ти на бойовому чергуванні. Дякую тобі, що погодився поговорити й розказав, як допомагаєш людям на лівому березі рятуватися. Ми безмежно вдячні тобі й твоїм побратимам.

Крок за кроком, ми все повернемо і все відбудуємо. Головне — це закінчити війну, а далі розберемося.

***

Журналісти «Бабеля» працюють у Херсоні. Ми робимо те, що вміємо: збираємо допомогу і розповідаємо про катастрофу, у якій винні окупаційні війська. Підтримайте разом з нами тих, хто бореться за нашу перемогу і рятує життя.