Верховна Рада ухвалила закон і повернула покарання у вигляді позбавлення волі за неподання декларації, підтримавши пропозиції президента Володимира Зеленського. Про це йдеться на сайті Ради.
За проголосували 315 нардепів, проти — 3, утрималися — 15.
Раніше парламент вже ухвалив цей законопроєкт, але з поправками, які скасовували кримінальну відповідальність і дозволяли виводити з-під декларування частину статків — була лазівка для того, щоб не зазначати у своїх деклараціях майно, яким володіють чи користуються родичі декларантів, пояснюючи це тим, що ті нібито не повідомили про це майно. Президент наклав вето на цей закон і вніс правки, зокрема про вилучення із закону цієї норми.
Також відтепер умисне неподання декларації каратиметься штрафом від 42 500 до 51 тисячі гривень, громадськими роботами від 150 до 240 годин з позбавленням права обіймати певні посади на строк до трьох років або позбавленням волі строком на один рік. Водночас голова Національного агентства з питань запобігання корупції Олександр Новіков заявив, що у своєму вето президент зменшив термін позбавлення волі до одного року за статтею 366–3 Кримінального кодексу України (раніше було 2 роки).
Якщо в декларації посадовця невідповідність з реальними доходами становитиме від 1,1 мільйона до 4,5 мільйона гривень, то його можуть покарати штрафом у 51—68 тисяч гривень, громадськими роботами від 150 до 240 годин або обмеженням волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади.
Якщо ж невідповідність перевищить 4,5 мільйона гривень, посадовцю може загрожувати позбавлення волі на строк до двох років.
- Запровадження системи електронного декларування було вимогою Європейського Союзу для встановлення безвізового режиму з Україною.
- 4 грудня 2020 року Верховна Рада повернула кримінальну відповідальність за декларування недостовірної інформації — депутати ухвалили законопроєкт, який передбачає штраф і обмеження свободи, але не тюремне увʼязнення. У червні Рада все ж повернула увʼязнення за брехню в деклараціях.
- 27 жовтня 2020 року Велика палата КСУ визнала неконституційною кримінальну відповідальність за недостовірне декларування та приховування майна. Пізніше стало відомо, що КС визнав неконституційними повноваження НАЗК моніторити спосіб життя посадовців.