Парламент Білорусі ухвалив законопроєкт, що скасовує повідомну систему проведення мирних зібрань у країні. Відтепер для організації протестів потрібно отримати дозвіл від місцевої влади. Журналістів, що висвітлюють «несанкціоновані» акції, прирівняли до їх учасників.
Про це повідомляє сайт Палати представників Національних зборів Білорусі.
Голова нижньої палати парламенту Володимир Андрейченко закликав депутатів ухвалити законопроєкт, що посилює відповідальність за проведення та висвітлення мирних зібрань, оскільки це захистить країну «від деструктивних сил, що прагнуть розколоти білоруське суспільство й відкинути республіку в розвитку на десятиліття назад».
«На відміну від багатьох країн наше законодавство надто ліберальне, щоб давати симетричні відповіді на нові форми екстремізму й інформаційної агресії. Усунути цей пробіл — прямий обов’язок депутатів», — сказав він на відкритті сесії.
Як передає TUT.BY, депутати вже ухвалили законопроєкт, який скасовує повідомну систему проведення мирних зібрань. Як і в Україні, до цього часу в Білорусі було достатньо повідомити органи влади про підготовку мітингу, а за новим законопроєктом потрібно дістати дозвіл — як у Російській Федерації.
За цим законопроєктом, повідомляє «Настоящее время», заборонено висвітлювати в ЗМІ, соцмережах тощо будь-яку інформацію чи стріми з мирних зібрань, яким не надали дозвіл. За словами редактора «Єврорадіо» Змітера Лукашука, білоруські чиновники беруть інформацію про події в країні не з офіційних джерел, а саме з соцмереж та незалежних ЗМІ.
Лукашук також зазначив, що білоруські видання після обмеження для журналістів, ймовірно, будуть рідше відсилати кореспондентів на протести, і частіше брати інформацію від безпосередніх учасників подій, що можуть фіксувати їх за допомогою смартфонів.
Крім того білоруські депутати ухвалили законопроєкт «про недопущення реабілітації нацизму», що запроваджує правові поняття «нацистські злочинці» і «поплічники нацистських злочинців», а ще проголосували за посилення антиекстремістського законодавства. Останній проєкт передбачає обмеження прав людей, що потрапили до списків екстремістів.
- У Білорусі з 9 серпня тривають протести проти переобрання президентом Олександра Лукашенка. Білоруси вимагають перевиборів, звільнення всіх політичних вʼязнів, покарання для силовиків і, найголовніше, відставки Лукашенка. Офіційно під час протестів загинули пʼятеро людей. Останній — 31-річний Роман Бондаренко.
- 6 листопада країни Євросоюзу ввели санкції проти Лукашенка та його оточення. Згодом до них приєдналася й Україна. МЗС Білорусі у відповідь розширило список санкцій проти Євросоюзу і Канади та пригрозило ввести обмеження проти українських високопосадовців.
- У Білорусі в березні головним інструментом політичних репресій були політично вмотивовані кримінальні переслідування, жертвами яких стали щонайменше 105 осіб.