Добкін пояснив своє «балотування» у мери Києва бажанням потролити Кличка

Автор:
Ангеліна Шеремет
Дата:
Добкін пояснив своє «балотування» у мери Києва бажанням потролити Кличка

Сергій Моргунов / «Бабель»

Колишній мер Харкова та ексочільник області Михайло Добкін розповів, що його повідомлення влітку 2020 року про те, що він йде на вибори мера Києва — це бажання «по-хорошому» потролити чинного мера столиці Віталія Кличка. Про це Добкін розповів в інтервʼю «Бабелю».

«Я розумів свої шанси. Мені колись сказали: «Куди ти прешся? Київ — петлюрівське місто, а ти хочеш, щоб вони переходили на рейки розуміння». У мене була спортивна злість, бажання по-хорошому потролити [Віталія] Кличка. Може, такі як я, змусять його думати головою, а не рукавичками. Я і грошей особливо витрачати не збирався (але проморолик зняв)», — пояснив Добкін.

Ось цей ролик:

Зазначимо, що 23 вересня він публічно відмовився від ідеї балотуватись у мери Києва та подав документи як кандидат у мери Харкова, але і тут передумав і знявся на користь тодішнього мера Геннадія Кернеса.

Нагадаємо, що 16 грудня 2020 року у берлінській клініці «Шаріте» помер мер Харкова Геннадій Кернес. Туди його доставили у вересні з коронавірусом і двостороннім запаленням легень. 11 грудня міськрада Харкова повідомила, що у Кернеса відмовили обидві нирки.

2 січня секретар Харківської міської ради Ігор Терехов звернувся до Верховної Ради з проханням призначити позачергові вибори мера через смерть Кернеса. 3 березня парламент отримав усі необхідні документи для призначення виборів мера Харкова. Тепер нардепи мають 90 днів для того, аби ухвалити відповідне рішення. В Офісі президента кажуть, що вибори мера відбудуться восени. Після смерті Кернеса Добкін натякнув, що планує балотуватися знову.

  • Михайло Добкін — колишній мер Харкова (обіймав цю посаду з березня 2006 до березня 2010 року), ексочільник Харківської області (із березня 2010 до березня 2014 року) та екснардеп. На початку березня 2014 року прокуратура оголосила Добкіну підозру в «посяганні на територіальну цілісність України». Через пів року ГПУ справу закрила, не знайшовши доказів провини.