Новими викликами для антикорупційних органів в Україні є намагання підозрюваних посадовців уникнути відповідальності за допомогою втручання в роботу цих органів.
Про це на брифінгу розповів директор Національного антикорупційного бюро Артем Ситник.
За його словами, протягом другого півріччя 2020 року було зафіксовано найбільше спроб втручання в роботу бюро, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК), а також Вищого антикорупційного суду.
«Зʼявилися абсолютно нові способи, яких ми за пʼять років ще не спостерігали. Це і нічні зміни прокурорів, і передачі справ для розслідування іншими органами, використання ресурсів Печерського суду, щоб забирати ті справи, які вже підходять до логічного завершення», — заявив Ситник.
Він пояснив, що це негативно впливає на роботу органів антикорупційної інфраструктури, а також на імідж України. Водночас Ситник вважає цю ситуацію демонстрацією успішної роботи антикорупційних органів.
Іншою проблемою Ситник назвав відсутність голови САП, оскільки виконувач його обовʼязків — зараз це Максим Грищук — позбавлений значної кількості повноважень. «Навіть для призначення групи прокурорів ми змушені звертатися до генпрокурора», — поскаржився Ситник.
- 2 грудня НАБУ оприлюднило листування підозрюваних у «справі Микитася», серед яких, імовірно, був заступник голови ОП Олег Татаров. А вже 18 грудня Татарову вручили підозру у причетності до справи про заволодіння 81 мільйоном гривень Нацгвардії.
- Згодом у НАБУ повідомили, що генпрокурор Ірина Венедіктова таємно змінила прокурорів у зазначеній справі, а Печерський суд постановив забрати справу в НАБУ. Після цього прокурори відкликали клопотання про запобіжний захід Татарову, а Вищий антикорупційний суд (ВАКС) це клопотання задовольнив — Татаров уникнув арешту.
- 15 січня ВАКС зобовʼязав генпрокурора розглянути клопотання про передачу справи Татарова із СБУ до НАБУ.