У Кремлі не будуть коментувати рішення Московського суду, який замінив опозиціонеру Олексію Навальному умовний термін покарання на реальний та відправив його в колонію.
Про це прессекретар президента Росії Дмитро Пєсков заявив журналістам, пише агентство Интерфакс.
«Мені невідомо про якусь реакцію президента. Але ви знаєте, що ми традиційно ніяк не коментуємо вердикти суду і рішення судів», — сказав він.
Також Пєсков, відповідаючи на запитання про те, як вирок Навальному може вплинути на ситуацію в країні, зазначив, що «політична ситуація в країні досить багатогранна».
«У нас у країні триває підготовка до парламентських виборів, які відбудуться у вересні. Багато різних процесів відбувається. Процес становлення нових партій. Ми бачимо різні партійні альянси. Це дуже багатогранні процеси», — додав він.
Окремо прессекретар Путіна запевнив, що перекриття поліцією вулиць у центрі Москви через протести «не повинно узгоджуватися з Кремлем».
«Силові відомства виконують свої функції щодо забезпечення громадського порядку та безпеки громадян. За останні дні ми вже неодноразово стикалися з прямими закликами до неузгоджених акцій. Вживаються заходи з тим, щоб ці заклики не призвели до провокаційних наслідків», — наголосив він, визнавши водночас, що ці заходи вносять дискомфорт у життя місцевих мешканців.
- 2 лютого суд у Москві відправив опозиційного політика Олексія Навального у виправну колонію на 3,5 року, хоча фактично він там пробуде 2 роки і 8 місяців (суд врахував, що він 10 місяців перебував під домашнім арештом). Вирок вирішили змінити, оскільки Навальний не зʼявлявся до Федеральної служби виконання покарань відмічатися як умовно засуджений у справі «Ів Роше». Адвокати політика наголошували, що він не приходив, бо лікувався в Берліні від отруєння бойовою отрутою «Новачок». Захисники мають намір оскаржити вирок.
- Після рішення суду в Росії почалися масові акції протесту. Силовики затримували мітингувальників, застосовуючи грубу силу. МЗС України назвало рішення суду «новим рекордом свавілля».
- Звільнити Навального вимагають США, а також канцлер Німеччини Ангела Меркель, премʼєр-міністр Великої Британії Борис Джонсон і канцлер Австрії Себастьян Курц.