Законопроєкт робочої групи Верховної Ради з розвʼязання конституційної кризи № 4441 не передбачає позбавлення волі ані за умисне декларування недостовірної інформації, ані за умисне неподання декларації. Про це заявили у пресслужбі Національного агентства із запобігання корупції (НАЗК).
У відомстві вважають, що робоча група, на яку було покладено завдання розвʼязати конституційну кризу, «проігнорувала запит суспільства на справедливе покарання корупціонерів», а також положення програм тих партій, які обіцяли «безкомпромісну боротьбу з корупцією».
«Навіть ті особи, які умисно зазначають у декларації недостовірні відомості на суму від трьох тисяч прожиткових мінімумів (від 6,306 млн грн і більше, у тому числі якщо це будуть сотні мільйонів гривень) каратимуться лише штрафом — від трьох до пʼяти тисяч неоподатковуваних мінімумів, а це — від 51 тисячі до 85 тисяч гривень. За умисне неподання декларації також передбачено лише штраф від 2,5 тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів, це до 51 тисячі гривень, громадські роботи та заборона обіймати певні посади», — наголошують у НАЗК.
Такі норми, додають у відомстві, лише допомагатимуть корупціонерам уникати відповідальності за свої злочини. «У той час як у Польщі, Латвії й Литві за неподання декларації та декларування недостовірних відомостей можна отримати реальний тюремний строк, ми просто даватимемо корупціонерам можливість і далі красти», — наголосив глава НАЗК Олександр Новіков.
У відомстві також нагадали про зареєстровані у Раді законопроекти № 4304 (головою Ради за підтримки депутатів кількох фракцій), № 4307 (Юлією Тимошенко) та № 4301 (депутатами «Європейської солідарності»), які передбачають ув’язнення за умисне декларування недостовірної інформації та умисне неподання декларації.
НАЗК наголошує, що продовжує дотримуватися позиції, що за умисне подання недостовірних відомостей на більш ніж 1 мільйон гривень має передбачатися позбавлення волі.
Нагадаємо, напередодні у Раді зареєстрували проєкт № 4441, одним із ініціаторів якого є голова парламенту Дмитро Разумков. Документ має на меті відновити відповідальність за неправду в деклараціях, але у ньому немає пункту про позбавлення волі. Схожий законопроєкт раніше зареєстрував президент Володимир Зеленський.
- 27 жовтня Велика палата КСУ визнала неконституційною кримінальну відповідальність за недостовірне декларування та приховування майна. Пізніше стало відомо, що КС визнав неконституційними повноваження НАЗК моніторити спосіб життя чиновників.
- 29 жовтня відбулися термінові засідання Кабінету міністрів і Ради національної безпеки та оборони. Після цього за розпорядженням уряду НАЗК з 00:00 30 жовтня відкрило доступ до реєстру електронних декларацій, який не працював із вечора 28 жовтня.