Робоча група Верховної Ради з напрацювання законопроєктів для врегулювання конституційної кризи представила перші домовленості. Про це повідомили представник Ради у Конституційному суді Ольга Совгиря та голова групи Денис Монастирський.
Рішення групи складаються з трьох основних блоків. Перший — щодо відновлення відповідальності за недостовірні дані у декларації. За брехню в декларації або неподання декларації має бути кримінальна відповідальність.
При цьому, група пропонує збільшити поріг, із якого настає кримінальна відповідальність. Якщо раніше вона була передбачена за недостовірні дані про понад 250 прожиткових мінімумів — це близько 500 тисяч гривень, то зараз пропонують від 500 прожиткових мінімумів — а це понад 1 мільйон гривень.
Також пропонують неподання декларації визначити кримінальним проступком, але не злочином. За це пропонують штрафувати, або ж зобовʼязувати до громадських робіт чи позбавляти права обіймати посади, але не позбавляти волі.
Другий блок стосується відновлення повноважень Національного агентства із запобігання корупції (НАЗК) щодо декларування суддів і держслужбовців.
У групі вирішили, що НАЗК перевірятиме декларації за погодженням з Вищою радою правосуддя (ВРП), а у випадку суддів КСУ — зборів самого ж КСУ. Протокол про порушення в декларації судді підписує особисто голова НАЗК або ж його заступник. Також агентство має інформувати про початок перевірки суддів ВРП або КСУ.
НАЗК також має затверджувати графік повної перевірки всіх держслужбовців — на початку року.
Третій блок стосується вже вдосконалення діяльності КСУ. Так, пропонують порядок діяльності визначати законом, а не регламентом, який зараз суд сам внутрішньо встановлює.
Глава НАЗК Олександр Новіков вже відреагував на пропозиції робочої групи, назвавши їх «імітацією» повернення відповідальності за неподання декларації.
«Тепер вигідніше її не подати, ніж подати, таким чином приховати статки. Це точно не про запобігання корупції», — наголосив він у коментарях на сторінці Совгирі.
- 27 жовтня Велика палата КСУ визнала неконституційною кримінальну відповідальність за недостовірне декларування та приховування майна. Пізніше стало відомо, що КС визнав неконституційними повноваження НАЗК моніторити спосіб життя чиновників.
- 29 жовтня відбулися термінові засідання Кабінету міністрів і Ради національної безпеки та оборони. Після цього за розпорядженням уряду НАЗК з 00:00 30 жовтня відкрило доступ до реєстру електронних декларацій, який не працював із вечора 28 жовтня.
- Президент Володимир Зеленський подав до Ради законопроєкт, в якому пропонує розпустити чинний склад Конституційного суду. Згодом голова парламенту Дмитро Разумков подав законопроєкт про відновлення е-декларування.
- 27 листопада Зеленський подав ще один проєкт до Ради, який стосується відновлення кримінальної відповідальності за декларування недостовірної інформації.