Голова Конституційного суду Олександр Тупицький у 2018 році став власником земельної ділянки в селищі Кореїз Автономної республіки Крим, оформивши договір купівлі-продажу за російським законодавством, але не відобразив це у своїй декларації.
Про це йдеться в розслідуванні програми «Схеми».
Тупицький ще до анексії Криму Росією у 2014 році володів маєтком і землею під ним у Кореїзі, неподалік Ялти. Але у 2018 році він розширив свої володіння, оформивши ще одну ділянку біля будинку у свою власність.
У липні 2018 року Тупицький, який на той момент був заступником голови КСУ, оформив договір купівлі ділянки площею 126 кв. м. у росіянина Володимира Рисятова. У деклараціях Тупицького за 2018 і 2019 роки не зазначено, що він став власником ще одного об’єкту нерухомості.
При цьому договір купівлі-продажу землі у Криму Тупицький оформив за російським законодавством, його засвідчила Федеральна служба державної реєстрації, кадастру і картографії Росії.
Однак, як коментує «Схемам» член Громадської ради доброчесності Роман Маселко, закон встановлює для українських посадовців обмеження «на взаємодію з незаконними органами, створеними на тимчасово окупованій території». Маселко наголошує, що суддя не має права вступати в будь-які відносини з окупаційною владою.
Журналісти розшукали продавця ділянки: Рисятов розповів, що Тупицький є його сусідом у Кореїзі — їхні вілли стоять поруч. «Неправильно були розмежовані ділянки», – розповів Рисятов і пояснив, що вони з Тупицьким домовились оформити угоду купівлі-продажу за російським законодавством, хоча фактично «продажу не було».
При цьому юристи пояснюють, що якщо суддя отримав у свою власність землю від іншої особи безкоштовно, за антикорупційним законодавством це може трактуватися як незаконний подарунок.
За даними директора агентства нерухомості «Статус» (Ялта) Едуарда Кісса, ринкова вартість однієї сотки землі в Кореїзі становить $5—15 тисяч.
У пресслужбі КСУ журналістам заявили, що «усі відомості про майно, яке є у володінні та користуванні Тупицького, містяться в його щорічній декларації».
- Нагадаємо, 27 жовтня Конституційний суд на чолі з Тупицьким визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за недостовірне декларування, а також окремі положення закону «Про запобігання корупції», які стосуються повноважень НАЗК. Суд розглядав цю справу за поданням 47 нардепів (більшість з них — представники «Опозиційної платформи — За життя»).
- У НАЗК заявили, що судді ухвалили рішення у «власних інтересах». У відомстві нагадали, що раніше виявили ознаки декларування недостовірної інформації у двох суддів.
- Через рішення суду НАЗК закриває реєстр декларацій — він перестав працювати вже 28 жовтня.