Єврокомісія оприлюднила звіт про розширення ЄС, Україна — серед лідерів

Автори:
Юлія Гира, Анастасія Зайкова
Дата:

Cьогодні Європейська комісія опублікувала щорічний звіт про розширення ЄС. У ньому відзначили значний прогрес Молдови та України, попри зовнішній тиск і війну. Водночас найближче до членства залишається Чорногорія: Єврокомісія вважає, що вона може завершити переговори про вступ до кінця 2026 року.

Про це повідомляє кореспондентка «Бабеля» у Брюсселі з посиланням на офіційні документи Єврокомісії, що входять до Пакету розширення, і на розмову з високопоставленим дипломатом ЄС, обізнаним з цього питання.

Звіт про розширення містить оцінки реформ у кожній з десяти країн і рекомендації щодо подальшого розширення ЄС. Новинкою цьогорічного документа стали дорожні карти для Молдови, України, Чорногорії та Албанії з подальшими кроками на 2027 рік. Окремий акцент у звіті присвячений внеску країн-кандидатів у безпеку Європи. Особливе значення має Україна, співпраця з якою у сфері безпеки й оборони суттєво поглибилася після повномасштабного вторгнення Росії.

Загалом розширення ЄС просувається активніше, ніж будь-коли за останні 15 років, зазначає дипломат ЄС. Рекордну кількість міжурядових конференцій провели з Чорногорією, Албанією, Молдовою та Україною. Водночас прогрес інших країн залишається повільним або взагалі відсутній.

Серед країн, які просунулися найбільше:

  • Чорногорія залишається лідером переговорного процесу. Вона відкрила всі 33 переговорні розділи та попередньо закрила 21. Єврокомісія вважає, що країна виконала всі умови для закриття решти розділів, а переговори можуть завершитися вже в грудні 2026 року. Якщо процес піде за планом, угоду про вступ можуть підписати в червні 2027 року. Після цього її ще мають ратифікувати всі держави-члени ЄС і сама Чорногорія.
  • Албанія відкрила всі переговорні кластери трохи більше ніж за рік і попередньо закрила чотири розділи. Єврокомісія пропонує графік, за яким країна може завершити переговори до кінця 2027 року. Водночас для цього їй потрібно зберегти темп реформ, забезпечити їхню якість і виконати всі умови, особливо у сфері верховенства права. На політичну ситуацію впливають масштабні протести та протистояння між владою й опозицією.
  • Молдова продемонструвала значний прогрес у 2026 році. Вона просунулася в узгодженні законодавства з нормами ЄС, судовій реформі, боротьбі з корупцією та організованою злочинністю. Єврокомісія відзначає суттєвий поступ у виконанні проміжних умов щодо верховенства права (IBAR). Уряд країни ставить за мету попередньо завершити переговори до початку 2028 року. Єврокомісія вважає цю мету амбітною, але досяжною, якщо країна збереже нинішній темп реформ.
  • Україна просувається в переговорах, попри повномасштабну війну. Водночас для того, щоб завершити переговори до кінця 2028 року, країні потрібно прискорити реформи. Передусім йдеться про судову систему, боротьбу з корупцією, захист фундаментальних прав і реформу державного управління.

Серед інших країн-кандидатів ситуація неоднорідна. Сербія не досягла прогресу в переговорах протягом звітного періоду. Єврокомісія також звертає увагу на політичну поляризацію, тиск на громадянське суспільство і низький рівень узгодження зовнішньої політики країни з позицією ЄС.

Північна Македонія досі не виконала зобовʼязання щодо конституційних змін, які передбачають включення болгар до переліку народів, представлених у Конституції. Водночас країна активніше реалізує реформи в межах Плану зростання для Західних Балкан.

Боснія і Герцеговина не просунулася достатньо, щоб перейти до наступного етапу вступу. Їй потрібно ухвалити ключові закони щодо судової системи та призначити повноцінного головного переговорника. Після виконання цих умов Єврокомісія готова представити переговорну рамку та розпочати першу міжурядову конференцію.

У Грузії процес вступу фактично зупинився через погіршення демократичних стандартів і відсутність прогресу в реформах. Переговори з Туреччиною залишаються замороженими з 2018 року. За останній рік ситуація з демократією, фундаментальними правами та верховенством права там ще більше погіршилася.

Шлях України до ЄС

Україна активізувала співпрацю з ЄС 2014 року, після перемоги Революції гідності. Того ж року ВРУ та Європарламент синхронно затвердили Угоду про асоціацію України з ЄС. 1 вересня 2017 року вона набула чинності в повному обсязі. Курс на членство України в Євросоюзі та НАТО закріпили в Конституції з лютого 2019 року.

28 лютого 2022 року Україна подала заявку на вступ до Євросоюзу. 17 червня Єврокомісія рекомендувала надати Україні статус кандидата на вступ у ЄС і висунула низку умов, які країна має виконати перед початком переговорів про вступ у Євросоюз. 23 червня лідери ЄС зібралися у Брюсселі на саміт, де надали Україні статус кандидата.

Наприкінці 2023 року Євросоюз дозволив почати переговори. Формально вони стартували у 2024-му, але процес блокувала Угорщина під керівництвом Віктора Орбана. Після того як в Угорщині змінився уряд, у червні 2026-го країна зняла 17-місячне вето на вступ України до ЄС. Однак уже за кілька тижнів Угорщина пригрозила зупинити вступ України до ЄС, якщо Київ не виконає угоду про права угорців на Закарпатті.

12 жовтня Верховна Рада ухвалила в двох читаннях закон про навчання мовами національних меншин і корінних народів, а президент Володимир Зеленський підписав його.

Після цього, 13 жовтня, Рада ЄС офіційно відкрила Україні ще два переговорні кластери про вступ до Євросоюзу — «Внутрішній ринок» і «Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання». Загалом наразі відкрито чотири із шести кластерів. Попередні два відкрили в червні («Основи») та липні («Зовнішні відносини»).