США перевіряють готовність військових підрозділів, які можуть знадобитися для операції в районі Куби протягом наступних 90–120 днів.
Про це повідомляє CBS News із посиланням на внутрішній документ армії США та американських посадовців.
За даними медіа, командування резерву армії США запросило інформацію про готовність шести типів підрозділів, які можуть перейти у підпорядкування Південного командування США. Серед них — військова поліція, медичні та хірургічні підрозділи, інженери, а також частини, відповідальні за логістику, постачання, транспорт і технічне забезпечення.
У документі зазначено, що ці підрозділи можуть знадобитися «протягом 90–120 днів». Водночас там не згадують Кубу безпосередньо, а також не вказують, куди саме можуть направити військових і для якої операції.
Кілька американських посадовців розповіли CBS News на умовах анонімності, що запит є частиною планування військових операцій на Кубі. Проте жоден із підрозділів наразі не отримав наказу про розгортання військ. Південне командування США відмовилося коментувати конкретні плани, пояснивши це «міркуваннями безпеки».
Це не перший випадок, коли США опрацьовують сценарії можливих військових дій щодо Куби. У липні CBS News писало, що американські військові розглядали різні варіанти операцій на острові, зокрема повітряний десант за участю тисяч військових. Тоді посадовці США наголошували, що такі розрахунки не означають ухвалення рішення про початок операції.
Водночас 26 вересня Трамп заявив, що не вважає військове втручання на Кубу необхідним.
«Я б сказав, що Куба і ми укладемо угоду. Не думаю, що нам знадобляться військові. Куба переживає дуже серйозний занепад», — сказав президент США журналістам у Білому домі.
Він також заявив, що США хочуть «відкрити Кубу» для американців і що його адміністрація прагне змін на острові. Раніше цього тижня під час виступу на Генеральній асамблеї ООН Трамп заявив, що комуністичний уряд Куби «впаде» і що «свобода прийде на Кубу».
Що відбувається між Кубою і США
Наприкінці січня президент США Дональд Трамп оголосив надзвичайний стан через Кубу та пригрозив митами країнам, які постачають їй нафту. Він звинуватив Гавану у співпраці з Росією, Китаєм та Іраном, а також у порушеннях прав людини й підтримці антиамериканських сил.
У відповідь кубинська влада заявила, що саме США становлять загрозу для острова. На тлі американських обмежень Куба зіткнулася з гострою паливною кризою та масштабними блекаутами, що спричинило перебої в роботі транспорту, лікарень і шкіл, а також протести населення.
У березні Трамп заявив, що кубинський уряд «скоро впаде», і висловив бажання укласти з ним угоду. Державного секретаря США Марка Рубіо він хотів зробити намісником на острові.
Після американських мит основні постачальники нафти — Мексика та Венесуела — фактично припинили поставки на острів. Згодом Росія відправила Кубі танкери з нафтою та газом. Трамп тоді заявив, що не бачить у цьому проблеми.
У квітні делегація Держдепу США вперше за багато років відвідала Кубу для переговорів про можливі політичні та економічні реформи. А вже в травні через нестачу дизелю та мазуту в Гавані спалахнули нові протести.
Того ж місяця Politico з посиланням на джерела писала, що Дональд Трамп та його помічники все більше розчаровуються тим, що кампанія тиску на Кубу не змусила керівництво острова погодитися на значні економічні та політичні реформи. Тож тепер вони зараз ставляться до військового варіанту серйозніше, ніж раніше.