Міністр оборони Малі Садіо Камара загинув 26 квітня внаслідок нападу на свою резиденцію. Загалом повстанці вчора провели цілу серію атак на військові обʼєкти по всій країні.
Про це пишуть Reuters, BBC та AFP.
Автомобіль з вибухівкою, за кермом якого перебував терорист-смертник, вʼїхав у резиденцію Камари в місті Каті, повідомив речник Ісса Усман Кулібалі у заяві, зачитаній по державному телебаченню. Після цього розпочалася перестрілка, в результаті якої Камара отримав поранення, від яких пізніше помер у лікарні.
Разом із генералом Камарою, як заявила хунта, загинули його дружина та двоє онуків. Крім того, внаслідок вибуху обвалилася мечеть, що стояла поруч із його будинком, де загинули ще кілька людей.
Відповідальність за атаку взяли на себе угруповання «Джамаат Нусрат аль-Іслам валь-Муслімін», відоме як JNIM, а також повстанці-туареги з «Фронту визволення Азавада» (FLA). Одночасно вони також атакували військові бази та інші об’єкти в столиці Бамако та її околицях, а також у Кідалі, Гао та Севарі — містах на півночі та в центрі країни. Відомо, що під атакою також був будинок голови військової хунти генерала Ассімі Гойту, його евакуювали в безпечне місце.
Смерть Камари збіглася з виведенням російського «Африканського корпусу» з міста Кідал після двох днів зіткнень. Туареги заявили, що досягли угоди, яка дозволяє малійським силам та їхнім російським союзникам відступити. Кідал вважається оплотом повстанців-туарегів, які контролювали його понад 10 років, доки у листопаді 2023 року місто не відбила малійська армія за підтримки російської «ПВК Вагнера».
Що відбувається в Малі
Повстанці-туареги вже багато років борються за створення власної держави на півночі Малі, значну частину якої вони фактично контролюють.
Наразі Малі керує військова хунта на чолі з генералом Ассімі Гойтою, який уперше захопив владу після перевороту у 2020 році, пообіцявши відновити безпеку та відтіснити збройні угруповання. Хунта мала підтримку населення, коли прийшла до влади, обіцяючи розв’язати тривалу кризу безпеки, спричинену повстанням туарегів на півночі, яке згодом перехопили ісламістські бойовики.
Миротворці ООН і французькі війська, які мали завадити ескалації повстання, залишили країну після приходу хунти до влади, а військовий уряд найняв російських найманців, щоб допомогти боротися з повстанцями. З цього моменту вплив Росії в Малі значно зріс. «Африканський корпус», який зараз контролюється Міністерством оборони Росії, взяв на себе операції, якими раніше керувала «ПВК Вагнера», після смерті її засновника Євгенія Пригожина у 2023 році.
- У 2024 році Малі розірвала дипломатичні відносини з Україною, звинувативши Київ у підтримці повстанців після повідомлень про те, що малійські війська та найманці «Вагнера» зазнали великих втрат у зіткненнях з туарегами.