Міністр фінансів США Скотт Бессент заявив, що його держава не продовжуватиме дозволи на купівлю російської та іранської нафти, яка застрягла в морі.
Слова Бессента наводить Reuters.
Від додав, що поступки щодо іранської нафти дозволили 140 мільйонів барелів потрапити на світові ринки. Наразі нафта марки Brent коштує майже $91 за барель — приблизно на третину вище, ніж до війни.
Міністерство фінансів США 13 березня видало тимчасовий дозвіл на продаж російської сирої нафти, що застрягла на танкерах у морі — аби зменшити ріст цін на нафту через війну на Близькому Сході й перекритя Ормузької протоки. За 30 днів термін дозволу сплив, тому 12 квітня санкції повернулись у дію.
Проте 10 квітня Reuters із посиланням на джерела писав, що США можуть продовжити послаблення — рішення мали ухвалити найближчим часом. За даними джерел, це питання вже обговорювали в Білому домі та Міністерстві фінансів — попередньо, його підтримали. Того ж дня Bloomberg писав, що кілька азійських країн, зокрема Індія та Філіппіни, закликають США продовжити послаблення для російської нафти.
20 березня США також дозволили продаж іранської нафти, що перебуває в морі. Термін цього дозволу спливає 19 квітня.
Війна на Близькому Сході та переговори між Іраном і США
Зранку 28 лютого США та Ізраїль почали атакувати Іран. Тоді загинув верховний лідер Ірану аятола Алі Хаменеї та майже все військове керівництво країни — близько 40 ключових високопосадовців.
Іран у відповідь на атаки США та Ізраїлю почав обстрілювати арабські країни та Ізраїль. Також через війну зупинився рух танкерів Ормузькою протокою, через яку проходила майже пʼята частина світового експорту нафти. Це призвело до різкого росту цін на нафту і газ.
Вночі 8 квітня Трамп написав, що погодився на два тижні припинити вогонь з Іраном. Пізніше Іран опублікував 10-пунктний мирний план: за ним сторони припиняють бойові дії, США виводять війська з Близького Сходу і більше не нападатимуть на іранські бази, два тижні судна матимуть обмежену можливість проходити через Ормузьку протоку. Також з Ірану мають зняти первинні й вторинні санкції та компенсувати збитки. Іран зобовʼязується не створювати ядерну зброю, а США визнають право Ірану збагачувати уран.
Але вже вдень 8 квітня премʼєр Пакистану заявив, що в кількох місцях у зоні конфлікту на Близькому Сході зафіксували порушення режиму припинення вогню. Джерела Reuters повідомили, що Іран вдарив по нафтопроводу в Саудівській Аравії «Схід — Захід», який зараз є єдиним каналом експорту сирої нафти з країни, і по інших обʼєктах. Перед цим в Ірані заявили про американську атаку на НПЗ на острові Лаван і пригрозили відповіддю.
Тоді ж Ізраїль здійснив найбільшу атаку по Лівану від початку нової війни: за 10 хвилин ізраїльська армія атакувала понад 100 обʼєктів проіранської «Хезболли» — загинули більш ніж 350 людей. Ізраїль заявляє, що рішення про припинення не поширюється на Ліван, при цьому пакистанські посередники писали, що зупинка бойових дій поширюється і на Ліван.
Переговори відбулися 10—11 квітня і тривали майже 21 годину. Про остаточне припинення війни США й Іран не домовились.
Після американо-пакистанських перемовин в Ісламабаді 10—11 квітня президент США Дональд Трамп заявив, що головною причиною їхньої невдачі стала відмова Ірану ліквідувати свою ядерну програму. А головний американський переговірник, віцепрезидент Джей Ді Венс назвав позиції сторін повністю протилежними через питання гарантій, що Іран ніколи не зможе створити ядерну зброю — «не лише зараз, не лише через два роки, але й у довгостроковій перспективі».