Міноборони США готується до можливих наземних операцій в Ірані, однак остаточне рішення щодо їх проведення ще має ухвалити президент Дональд Трамп.
Про це повідомляє The Washington Post з посиланням джерела.
За словами співрозмовників, мова не йде про повномасштабне вторгнення. Розглядаються точкові операції — рейди сил спеціального призначення та підрозділів піхоти.
Якщо такі плани схвалять, це означатиме новий етап війни, який може бути значно небезпечнішим для американських військових, аніж попередні тижні.
Посадовці попереджають про ризики атак дронами й ракетами, обстрілів із землі та використання саморобних вибухових пристроїв. За оцінками джерел, такі операції можуть тривати кілька тижнів, хоча деякі допускають і довші терміни — до кількох місяців.
Серед можливих цілей — острів Харк, який є ключовим центром експорту іранської нафти, а також райони навколо Ормузької протоки для розблокування судноплавства.
США вже перекинули до регіону тисячі військових, зокрема морську піхоту та бійців 82 повітряно-десантної дивізії.
Водночас у Білому домі наголошують, що підготовка не означає ухвалення рішення. Речниця адміністрації Керолайн Левітт заявила, що завдання Пентагону — підготувати різні варіанти для президента.
Війна на Близькому Сході
Зранку 28 лютого США та Ізраїль почали атакувати Іран. У цих атаках загинув верховний лідер Ірану аятола Алі Хаменеї та майже все військове керівництво країни — близько 40 ключових високопосадовців. Нового аятолу обрали 8 березня, ним став Моджтаба Хаменеї — син загиблого Алі Хаменеї.
Іран у відповідь на атаки США та Ізраїлю почав обстрілювати американські бази в Бахрейні, Катарі, Кувейті та ОАЕ й бити ракетами по Ізраїлю. Деякі іранські дрони й ракети влучають по обʼєктах інфраструктури та житлових кварталах арабських країн.
Через війну зупинився рух танкерів Ормузькою протокою. Це вузький морський коридор між Іраном та Оманом, який з’єднує Перську затоку з Індійським океаном. Саме через неї проходить близько п’ятої частини світового експорту нафти — десятки мільйонів барелів щодня. Ринки відреагували на це миттєво: нафта, газ і дорогоцінні метали зросли в ціні.
Зокрема, 9 березня світові ціни на нафту перевищили $100 за барель уперше за майже чотири роки.
Щоб стримати ціни, Міжнародне енергетичне агентство вирішило вивільнити 400 мільйонів барелів нафти, а США планують випустити 172 мільйони барелів нафти зі свого стратегічного резерву. 12 березня США на 30 днів скасували санкції на купівлю російської нафти, яка застрягла в морі, а за тиждень дозвіл дали й для іранської нафти.