Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) попередила українську владу, що атака на антикорупційні органи негативно вплине на оборонні інвестиції в Україну. Відповідний лист отримала заступниця керівника Офісу президента Ірина Мудра.
Про це повідомляє «Європейська правда». Джерела «Бабеля» підтверджують, що лист дійсно надійшов Мудрій.
У документі, датованому 22 липня, керівниця Антикорупційного відділу ОЕСР Джулія Фромгольц зазначає, що закон № 12414 значно підриває незалежність спеціалізованих антикорупційних органів держави. Нові зміни законодавства робоча група Організації може розцінити як «послаблення дотримання Україною своїх зобовʼязань», прогнозує посадовиця.
За її словами, закон про обмеження роботи НАБУ й САП ставить під загрозу прагнення України приєднатися до ОЕСР. Відтак Фромгольц закликала Україну та президента ветувати цей законопроєкт.
«У разі, якщо цей лист надійде до вас після підписання законопроєкту, ми закликаємо внести подальші законодавчі зміни для збереження незалежності спеціалізованих антикорупційних органів. Я наполегливо прошу розглянути це питання з максимальною серйозністю», — написала вона.
Крім того, закон підірве авторитет Києва серед міжнародних партнерів, зокрема потенційних інвесторів в оборонний сектор України та її відбудову, припускає Джулія Фромгольц.
Про який закон йдеться
Володимир Зеленський 22 липня підписав закон № 12414, який вносить зміни до Кримінального кодексу України. Серед іншого, генерального прокурора наділять повноваженнями:
- забирати справи в НАБУ та доручати розслідування іншим органам;
- бути фактичним керівником САП і передоручати повноваження прокурора САП іншим прокурорам;
- надавати детективам НАБУ обов’язкові письмові вказівки;
- самостійно закривати справи за підозрою щодо топпосадовців.
Також передбачаються правки, які обмежать діяльність САП, а саме:
- прокурори САП не зможуть визначати підслідність НАБУ в певних випадках;
- керівник САП не зможе вирішувати спори про підслідність у справах, що може розслідувати НАБУ;
- керівник САП не матиме повноважень щодо зміни апеляційних і касаційних скарг, внесених прокурорами САП.
НАБУ та САП наголошували, що в разі ухвалення документа керівник САП стане номінальною фігурою, а НАБУ втратить незалежність і перетвориться на підрозділ Офісу генпрокурора. У Києві, Одесі, Львові та Дніпрі люди виходили на протести проти законопроєкту.
Що передувало
21 липня правоохоронці провели масові обшуки в НАБУ та САП. Зокрема, затримали одного з керівників міжрегіональних управлінь детективів Бюро Руслана Магамедрасулова. За даними слідства, посадовець був у тісному контакті з народним депутатом-втікачем від забороненої партії ОПзЖ Федором Христенком (йому повідомили підозру в держзраді), який пов’язаний зі спецслужбами РФ.
У НАБУ розповіли про майже 70 обшуків, які стосувались 15 їхніх співробітників. Там заявили, що більшість з них — через причетність працівників до ДТП (трьом працівникам згодом повідомили за це підозру).
СБУ також заявила, що викрила крота в НАБУ, який шпигував для ФСБ. Водночас у Бюро кажуть, що ще у 2023 році повідомили спецслужбу про можливого крота, однак тоді СБУ не виявила причетності співробітника бюро до шпигунства.
НАБУ і САП також звинувачували Службу безпеки в тому, що вона під час слідчих дій може розкрити конфіденційну інформацію про розслідування. СБУ ці заяви називала маніпуляціями.
А 22 липня СБУ заявила про виявлення нових витоків секретних даних в НАБУ — під час обшуків у Христенка знайшли конфіденційні документи НАБУ.
Вивчивши матеріали Служби безпеки України та Офісу генерального прокурора, суд взяв під арешт двох співробітників НАБУ — співробітника Центрального апарату НАБУ, який, за даними слідства, працює в закритому підрозділі «Д-2», й одного з керівників міжрегіональних управлінь детективів НАБУ Руслана Магамедрасулова.