Верховна Рада 22 липня підтримала в другому читанні законопроєкт № 12414, який вносить зміни у функціонування Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
Про це повідомляє народний депутат від партії «Голос» Ярослав Железняк.
За проголосували 263 парламентарі, проти були 13, ще 13 — утрималися.
Ярослав Железняк / Telegram
У документі йдеться про зміни до Кримінального кодексу. Серед іншого, генерального прокурора наділять повноваженнями:
- забирати справи в НАБУ та доручати розслідування іншим органам;
- бути фактичним керівником САП та передоручати повноваження прокурора САП іншим прокурорам;
- надавати детективам НАБУ обов’язкові письмові вказівки;
- самостійно закривати справи за підозрою щодо топчиновників.
Також передбачаються правки, які обмежать діяльність САП, а саме:
- прокурори САП не зможуть визначати підслідність НАБУ в певних випадках;
- керівник САП не зможе вирішувати спори про підслідність у справах, що може розслідувати НАБУ;
- керівник САП не матиме повноважень щодо зміни апеляційних і касаційних скарг, внесених прокурорами САП.
Повний документ із запропонованими правками опублікував антикорупціонер Віталій Шабунін. Організація Transparency International Ukraine вважає, що пропозиції становлять пряму загрозу незалежності НАБУ й закликали депутатів їх не підтримувати.
НАБУ та САП наголошували, що в разі ухвалення документа керівник САП стане номінальною фігурою, а НАБУ втратить незалежність і перетвориться на підрозділ Генпрокуратури.
Під час спільного брифінгу у вівторок структури закликали президента Володимира Зеленського ветувати документ, що обмежує їхню діяльність.
«Ми просимо не підписувати цей законопроєкт, повернути його з відповідним вето. [...] Ми категорично засуджуємо такі дії [парламенту]», — зазначив директор НАБУ Сергій Кривонос.
Керівник САП Олександр Клименко заявив, що ухвалений закон знищує незалежність обох відомств від політичного впливу: «Це кінець незалежної роботи двох антикорупційних інституцій».
Що передувало
21 липня правоохоронці провели масові обшуки в НАБУ та САП. Зокрема, затримали одного з керівників міжрегіональних управлінь детективів Бюро Руслана Магамедрасулова. За даними слідства, посадовець був у тісному контакті з народним депутатом-втікачем від забороненої партії ОПзЖ Федором Христенком (йому повідомили підозру в держзраді), який пов’язаний зі спецслужбами РФ.
У НАБУ розповіли про близько 70 обшуків, які стосувались 15 їх співробітників. Там заявили, що більшість з них — через причетність працівників до ДТП (трьом працівникам згодом повідомили за це підозру).
СБУ також заявила, що викрила крота в НАБУ, який шпигував для ФСБ. Водночас у Бюро кажуть, що ще у 2023 році повідомили спецслужбу про можливого крота, однак тоді СБУ не виявила причетності співробітника бюро до шпигунства.
НАБУ і САП також звинувачували Службу безпеки в тому, що вона під час слідчих дій може розкрити конфіденційну інформацію про розслідування. СБУ ці заяви називала маніпуляціями.
А 22 липня СБУ заявила про виявлення нових витоків секретних даних в НАБУ — під час обшуків у Христенка знайшли конфіденційні документи НАБУ.