Наступного тижня Європейський Союз представить перелік із приблизно п’яти можливих санкцій проти Ізраїлю через його дії в Газі. Обмеження проти країни обговорювали і раніше, проте це буде вперше, коли їх формалізують у письмовій формі. Шанси, що їх ухвалять, малоймовірні через розбіжності всередині блоку.
Про це пише Euractiv з посиланням на обізнаних у цьому питанні чиновників.
Минулого місяця Euractiv дізнався, що під час внутрішньої перевірки торговельної угоди між Ізраїлем і ЄС виявили можливі порушення зобов’язань стосовно прав людини, які вона передбачає. Тепер очікують, що Європейська служба зовнішніх справ (EEAS) представить дипломатам ЄС так званий документ з варіантами заходів проти Ізраїлю 9 липня.
Серед варіантів — повне або часткове призупинення дії угоди, санкції проти окремих посадовців, зокрема, йдеться про міністрів уряду Ізраїлю, військових або радикальних поселенців. Також серед можливих обмежень розглядають торговельні обмеження, ембарго на постачання зброї або призупинення наукової співпраці.
Euractiv зазначає, що ембарго на постачання зброї малоймовірне, якщо враховувати, що Німеччина — найбільший європейський постачальник озброєння до Ізраїлю — навряд чи його підтримає.
Для повного призупинення дії угоди про асоціацію — або навіть заморожування її положень стосовно зовнішньої політики — потрібна одностайна підтримка всіх країн ЄС. Euractiv пише, що такий сценарій малоймовірний через спротив ключових союзників Ізраїлю, зокрема Німеччини, Чехії та Угорщини. Єврокомісія, яка відповідає за торговельну політику ЄС, також, імовірно, виступає проти жорстких економічних обмежень.
Натомість «найреалістичнішим» політичним варіантом у цій ситуації європейські дипломати вважають точкові санкції проти окремих людей. Подібні до тих, які вже ввели Велика Британія, Австралія, Канада, Нова Зеландія та Норвегія.
Зараз лідери ЄС, побоюючись ескалації, не зайняли чіткої позиції, лише закликали міністрів закордонних справ «продовжити обговорення подальших кроків» залежно від розвитку подій у Газі.
Міністри закордонних справ країн ЄС планують обговорити документ із варіантами заходів проти Ізраїлю 15 липня на зустрічі в Брюсселі — останній перед літніми канікулами. Саме цього дня спливе неформальний граничний термін для Ізраїлю від ЄС — до цього часу країна має показати покращення гуманітарної ситуації в Газі. Водночас Ізраїль розкритикував перевірку ЄС, назвавши це «обурливим» і «таким, що має серйозні методологічні вади».
«Перше завдання — змінити ситуацію на місці. [...] Якщо вона не покращиться, ми обговорюватимемо подальші заходи», — заявила минулого місяця голова європейської дипломатії Кая Каллас.
Останніми тижнями технічна місія ЄС на чолі з посланцем ЄС на Близькому Сході Крістофом Біго відвідала Ізраїль для перемовин, хоча чиновники доволі скептичні щодо можливості досягти реальних результатів. Проте один із посадовців блоку каже, що Євросоюз досі сподівається домовитись.
Що відбувається в секторі Гази
Активні бойові дії між Ізраїлем і ХАМАС тривали з 7 жовтня 2023 року, відколи бойовики ісламістського угруповання провели масований ракетний обстріл південних і центральних районів Ізраїлю, вторглися на територію країни, убили сотні мирних жителів і захопили заручників.
У середині січня 2025 року Ізраїль і ХАМАС досягли домовленостей про припинення вогню в Газі та звільнення заручників. Уже 2 березня Ізраїль погодився тимчасово продовжити перемирʼя в секторі Гази.
Однак у ніч на 18 березня Ізраїль відновив бойові дії в секторі Гази після двох місяців припинення вогню. Відповідальність за відновлення бойових дій Ізраїль поклав на ХАМАС — нібито бойовики відкинули всі пропозиції про продовження перемирʼя. Тож надалі будь-які переговори з ХАМАС, якщо і будуть вестися, то тільки «під вогнем» — тобто Ізраїль відмовляється від припинення вогню як умови для початку нових переговорів.
На початку травня Нетаньягу заявив про план захопити весь сектор Гази. У країні скликали десятки тисяч резервістів, щоб розширити військову операцію. Уже 18 травня Армія оборони Ізраїлю почала «масштабні» наземні операції в секторі Гази.
Наприкінці травня США запропонували план 60-денного припинення вогню в секторі Гази. Він включає звільнення 28 ізраїльських заручників — живих і мертвих — в обмін на звільнення 1 236 палестинських в’язнів і передачу останків 180 загиблих палестинців. Тоді заявляли, що документ гарантований Трампом і посередниками — Єгиптом і Катаром. У Білому домі заявляли, що Ізраїль «схвалив і підтримав» угоду про припинення вогню з ХАМАС, але обговорення тривають.
Проте тоді сторони так і не домовились. The Times of Israel писав, що попри, по суті, позитивну відповідь бойовиків, Ізраїль розглядає її як «фактичну відмову».
Дональд Трамп 2 липня знову заявив, що Ізраїль погодився на умови 60-денного припинення вогню в Газі. WSJ з посиланням на джерела 5 липня написала, що ХАМАС погодився на основні пропозиції угоди.