Європейські розвідки попередньо вважають, що Іран зберіг більшість запасів збагаченого урану після ударів США.
Про це пише Financial Times із посиланням на двох посадовців.
Розвіддані свідчать, що запаси в 408 кілограмів урану, збагаченого майже до рівня, необхідного для створення зброї, на момент американської атаки 22 червня не зберігалися на заводі у Фордо. За оцінками, запаси розсередили на кількох інших обʼєктах ще до американських ударів по заводу.
Ці висновки поставили під сумнів твердження президента США Дональда Трампа про те, що американські удари «знищили ядерну програму Ірану», зазначає Financial Times. Уряди країн Євросоюзу досі чекають повного звіту розвідки про масштаби шкоди, завданої обʼєкту у Фордо. За їхніми словами, в одному з початкових звітів ішлося про «великі пошкодження, але не про повне руйнування».
Якщо Тегеран зберіг запаси збагаченого урану і розгорнув передові центрифуги на прихованих обʼєктах, він усе ще може мати потенціал для виробництва зброї, зазначають експерти. Генеральний директор Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) Рафаель Гроссі заявив, що що ядерна програма Ірану зазнала «величезних збитків», але заяви про її повне знищення — перебільшені.
Супутниковий знімок іранського заводу у Фордо, 24 червня 2025 року.
Maxar Technologies
Засекречений завод у Фордо був головним обʼєктом для збагачення урану до 60%. Експерти вказують, що 408 кг урану, збагаченого до такого рівня, до ескалації бойових дій з Ізраїлем зберігали саме на обʼєктах у Фордо, Натанзі та Ісфагані.
Загальний запас збагаченого урану Ірану сягав понад 8 400 кг. Але більшість з нього збагачено до низького рівня.
Супутникові знімки Фордо після американських атак показують, що входи в тунелі були засипані землею. На них також видно урвища від, ймовірно, бункерних бомб США та пошкоджені дороги до заводу.
За словами трьох чиновників, поінформованих про переговори, США не надали європейським союзникам остаточної розвідувальної інформації про залишкові ядерні можливості Ірану після ударів. Також вони не окреслили, як саме планують будувати відносини з Тегераном далі. Тож європейська політика зараз вичікує нову дипломатичну ініціативу з Вашингтону, щоб врегулювати кризу.
Що відбувається на Близькому Сході
У ніч на 13 червня Ізраїль атакував центр іранської ядерної, ракетної та військової інфраструктури. Після цього в Ірані оголосили, що не братимуть участі в переговорах зі США про ядерну програму, запланованих на 15 червня. Увечері 13 червня Іран у відповідь атакував Ізраїль балістикою. Сторони почали обмінюватися ударами.
У ніч проти 22 червня США атакували три ядерні обʼєкти Ірану в містах Фордо, Натанз та Ісфаган. Американські бомбардувальники-невидимки B-2 скинули шість бомб GBU-57 Massive Ordnance Penetrator на іранський ядерний об’єкт «Фордо», дві бомби GBU-57 на ядерний обʼєкт у Натанзі, а підводний човен Військово-морських сил США запустив залп із 30 ракет «Томагавк», цілячись по обʼєкту в Натанзі та ще одному в Ісфагані. Про деталі операції — тут.
Трамп заявляв, що нібито всі три обʼєкти «були повністю й безповоротно знищені». Голова Обʼєднаного комітету начальників штабів США генерал Ден Кейн перед цим заявляв, що ядерні обʼєкти у Фордо, Натанзі та Ісфагані «серйозно пошкоджені», однак не стверджував, що ядерні потужності Ірану «знищені». А вже 23 червня Іран випустив кілька ракет по американських військових базах на Близькому Сході.
У ніч проти 24 червня президент США Дональд Трамп заявив, що Ізраїль та Іран погодилися на повне припинення вогню. За кілька годин після цього Ізраїль підтвердив початок перемирʼя. А потім заявив, що Тегеран його порушив.