Очільник Палестинської автономії Махмуд Аббас уперше публічно засудив напад бойовиків ХАМАС на Ізраїль, що стався 7 жовтня 2023 року.
Про це пише The Times of Israel.
«Те, що ХАМАС зробив 7 жовтня, убивши й взявши в заручники мирних жителів, є неприйнятним і заслуговує на засудження, і ХАМАС повинен негайно звільнити всіх заручників і полонених», — написав Аббас у листі президенту Франції Емманюелю Макрону та наслідному принцу Саудівської Аравії Мухаммаду бін Салману. Вони є співголовами найближчої конференції ООН, присвяченій питанню майбутнього Палестини.
Раніше Аббас закликав ХАМАС звільнити заручників, однак від прямого засудження самої атаки утримувався, зазначає The Times of Israel.
Керівництво Палестинської автономії ще багато років тому відмовилося від підтримки тероризму як інструменту боротьби за створення арабської держави в Палестині. Але при цьому вони нечасто засуджують дії бойовиків.
Останніми місяцями Аббас неодноразово критикував ХАМАС. The Times of Israel зазначає, що в такий спосіб голова Палестинської автономії хоче здобути підтримку міжнародного співтовариства і щоб йому передали управління сектором Гази після закінчення війни.
Заява Аббаса прозвучала після того, як посол США в Ізраїлі Майк Гакабі сказав, що США нібито більше не підтримують створення незалежної Палестинської держави з «колишнім завзяттям».
«Якщо не відбудеться чогось справді значного, що змінить саму культуру, то для цього просто немає простору», — сказав Гакабі. За його словами, такі зміни, ймовірно, не відбудуться «за нашого життя».
На запитання, чи залишається створення пПалестинської держави метою політики США, як це було останні два десятиліття, він відповів: «Не думаю».
Статус Палестини
У 1947 році резолюція Генасамблеї ООН проголосувала за створення двох незалежних держав — Ізраїлю і Палестини — на місці історичного регіону Палестина. Утім, цей план не знайшов реального втілення.
У 1988 році Палестина, яка частково опинилася під контролем Ізраїлю, оголосила про незалежність. Нині її визнали понад 140 зі 193 країн-членів ООН, зокрема й Україна. З європейських держав незалежність Палестини визнають також Болгарія, Угорщина, Кіпр, Мальта, Польща, Румунія, Словаччина, Чехія і Швеція. Жодна з країн «Великої сімки» (G7) незалежності Палестини не визнала.
Палестина має статус спостерігача в ООН, надання їй повноцінного членства можливе лише за рішенням Радбезу ООН, однак його блокують США.
10 травня 2024 року Генеральна асамблея ООН ухвалила резолюцію, що розширює права Палестини в організації та закликає Радбез схвально переглянути прохання країни стати 194-м членом ООН.
У 2024 році Палестину визнали незалежною державою Норвегія, Іспанія, Ірландія, Словенія та Вірменія. Тим часом парламент Швейцарії відхилив пропозицію визнати Палестину як незалежну державу.
Що відбувається у секторі Гази
Активні бойові дії між Ізраїлем і ХАМАС тривали з 7 жовтня 2023 року, відколи бойовики ісламістського угруповання провели масований ракетний обстріл південних і центральних районів Ізраїлю, вторглися на територію країни, убили сотні мирних жителів і захопили заручників.
У середині січня 2025 року Ізраїль і ХАМАС досягли домовленостей про припинення вогню в Газі та звільнення заручників. Уже 2 березня Ізраїль погодився тимчасово продовжити перемирʼя в секторі Гази.
Однак у ніч на 18 березня Ізраїль відновив бойові дії в секторі Гази після двох місяців припинення вогню. Від ударів загинули фактичний премʼєр контрольованого ХАМАС сектора Гази Ісаам Дааліс і ще чотири високопосадовці угруповання.
Відповідальність за відновлення бойових дій Ізраїль поклав на ХАМАС — нібито бойовики відкинули всі пропозиції про продовження перемирʼя. Тож надалі будь-які переговори з ХАМАС, якщо і будуть вестися, то тільки «під вогнем» — тобто Ізраїль відмовляється від припинення вогню як умови для початку нових переговорів.
На початку травня Нетаньягу заявив про план захопити весь сектор Гази. У країні скликали десятки тисяч резервістів, щоб розширити військову операцію. Уже 18 травня Армія оборони Ізраїлю почала «масштабні» наземні операції в секторі Гази.