Співробітники й підрядники Міжнародного кримінального суду скаржаться, що американські санкції ускладнюють їхню роботу навіть у повсякденних завданнях, не кажучи вже про досягнення справедливості для жертв воєнних злочинів чи геноциду.
Про це передає AP після інтервʼю з чинними та колишніми посадовцями МКС, міжнародними юристами та правозахисниками.
Головний прокурор Міжнародного кримінального суду Карім Хан втратив доступ до своєї електронної пошти, а його банківські рахунки заморожені. Усередині МКС співробітники жартують, що навіть не можуть позичити Хану ручку, бо ризикують потрапити під «радари» Вашингтону.
Американським співробітникам суду в Гаазі заявили, що якщо вони приїдуть до США, їх можуть заарештувати. Шестеро високопосадовців суду звільнилися через побоювання щодо санкцій.
Робота МКС гальмує ще й тому, що він суттєво залежить від підрядників і неурядових організацій. Частина неурядових організацій припинила роботу з МКС, а очільники однієї з них навіть не відповідають на електронні листи від посадовців суду.
«Ці санкції не дозволять жертвам отримати доступ до правосуддя», — наголосила директорка з міжнародного правосуддя Human Rights Watch Ліз Евенсон.
Санкції, які ввела адміністрація президента США Дональда Трампа, забороняють Каріму Хану й іншим 900 співробітникам МКС вʼїзд до Сполучених Штатів, а також загрожують штрафами та тюремним увʼязненнями за будь-яку «фінансову, матеріальну чи технологічну підтримку» головному прокурору.
Суд зараз розглядає три позови від співробітників та консультантів суду США проти адміністрації Трампа, які стверджують, що санкції обмежують їхнє право на свободу слова. Нещодавно адвокат, який займається розслідуванням геноциду в Судані, отримав тимчасовий захист від переслідування, але інші громадяни США, які працюють у суді, мають подати власні позови, щоб отримати такі ж гарантії.
Через сукупний вплив таких проблем співробітники МКС почали відкрито сумніватися, чи зможе суд пережити період президентства Трампа. Про це кажуть посадовці МКС, які побажали залишитися анонімними через страх переслідувань. Один із таких чиновників зазначив: «Важко уявити, як суд зможе протриматися ще чотири роки».
Що передувало
Президент США Дональд Трамп 6 лютого підписав указ про санкції проти МКС, звинувачуючи його в «неналежних діях» проти Сполучених Штатів, Ізраїлю та інших американських союзників. Санкції стосуються і прокурора Каріма Хана, який видав ордер на арешт Путіна.
Указ передбачає фінансові санкції та візові обмеження проти посадовців МКС, які допомагали в розслідуваннях проти американців й ізраїльтян, а також проти членів їхніх родин.
Міжнародний кримінальний суд зреагував на санкції США проти своїх працівників і заявив, що це завадить незалежній і неупередженій роботі. Водночас суд «твердо підтримує свій персонал».
- Міжнародний кримінальний суд — єдиний у світі, що має право та юрисдикцію переслідувати голів держав за найтяжчі злочини. МКС розслідує примусову депортацію українських дітей та атаки росіян на цивільну інфраструктуру. Він 17 березня 2023 року видав ордери на арешт Путіна, уповноваженої з прав дитини у РФ Марії Львової-Бєлової. Їх звинувачують у тому, що вони керували депортацією українських дітей до Росії — це воєнний злочин.
- Також МКС 24 червня 2024 року видав ордер на арешт колишнього міністра оборони РФ Сергія Шойгу і начальника Генштабу РФ Валерія Герасимова. А 5 березня 2024 року МКС видав ордери на арешт командувачів дальньої авіації РФ Сергія Кобилаша та Чорноморського флоту Віктора Соколова.